Кафедра германської філології, перекладу та зарубіжної літератури
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4b023bf2-96fc-4746-9e8e-35b68861a1cd
Browse
153 results
Search Results
Item Pro-суб’єкт німецьких партиципних клауз у синтаксичній ролі ад’юнкта(Вінниця: ДонНУ ім. Василя Стуса, 2020) Боровська, О. О.У статті досліджено референцію нульового PRO-суб’єкта в німецьких партиципних клаузах. Проаналізовано ознаки наявності PRO-суб’єкта в партиципних клаузах у синтаксичиній ролі ад’юнкта; визначено умови вибору антецедента для PRO-суб’єкта; розглянуто механізми контролю PRO (обов’язкового та необов’язкового контролю PRO). Наявність нульового PRO-суб’єкта в партиципних клаузах є необхідною вимогою Теорії зв’язування та тета-критерію. Для визначення механізмів контролю PRO-суб’єкта залучено методику І. Ландау, що передбачає перевірку на дотримання ознак обов’язкового та необов’язкового контролю.Item Партиципне означення у сучасній німецькій мові(Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2024) Боровська, О. О. Сольська, Т. М.The article analyzes the structural-semantic and functional features of German participles in the syntactic role of an attribute; characterizes the features of participial attributes within the framework of the extended theory of syntactic analysis; outlines the main differences between participial attributes and adjectival attributes; investigates the syntactic behavior of implicit subjects of participial attributes; determines the argument structure of verbs that form the basis of participial attribute heads. In the role of attributes, participles follow the adjacency rule, occupying a position directly to the left or right of the word they refer to. Due to their verbal origin, participial attributes have special possibilities of extension (by elements and adjuncts of various semantics, located to the left of the participle) and their own specificity. Therefore, they should be considered separately from adjectival attributes. The implicit subject of a participle in a participial attribute correlates with the word being referred to. Subject relations depend on the semantic and structural characteristics of the verb forming the basis of the participle, i.e. its transitivity/intransitivity, ergativity. The syntactic role of an attribute can be fulfilled by the participles II of intransitive verbs that are ergative. The subject of ergative verbs is actually a displaced direct object and has more similarities to the object of transitive verbs than to the subject of transitive and intransitive non-ergative verbs. Both ergative verbs and verbs in passive voice can assign the theta role only to their object, while the position of the subject remains unmarked. The inability of ergative verbs to assign a case and to mark complements with a thematic role is related to their internal semantic characteristics. Thus, the subject of an ergative verb is simultaneously a «latent» object of the action of this verb. The study has revealed and analyzed the relationship between the argument structure of the verbs forming the participles and the peculiarities of German participle attributes and other participle constructions in the syntactic role of attributes.Item ОБРАЗ ДІЄГЕТИЧНОГО НАРАТОРА В РОМАНІ Д.МІТЧЕЛЛА «ЛУЖОК ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ»(2021-11) Таратута, СвітланаСтаття присвячена аналізу образу наратора в романі Д.Мітчелла «Лужок Чорного лебедя. Наративні особливості розглянуті під кутом зору приналежності роману до літератури «нової щирості», лірико-сповідальний дискурс якої склався в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Образ оповідача класифікований як дієгетичний наратор, який постає одночасно як суб’єктом, так і об’єктом оповіді. Приділено увагу аналізу образу головного героя крізь призму його оповідної манери.Item Компаративний аналіз літературного твору з екранізацією як методичний прийом (на матеріалі роману П.Зюскінда «Парфуми»)(2022-10) Таратута, СвітланаСтаття містить компаративний аналіз роману П.Зюскінда «Парфуми» та його кіноадаптації 2006 року, зняту режисером Т.Тиквером. Аудіо-візуальні засоби втілення авторської концепції літературного твору в екранізації досліджені під кутом зору процесу інтерсеміотичного перекодування, феномену інтермедіальності. Проаналізовано сцени, відсутні в романі, але наявні у фільмі і навпаки, з метою кращого розуміння втілення образу головного героя твору та ідейно-художнього змісту роману в цілому. У статті зроблено акцент на компаративний аналіз художнього твору та його екранізації як методичний прийом у процесі викладання зарубіжної літератури.Item Дж.Д.Селінджер «Над прірвою в житі»: проблемний підхід до вивчення твору(2020-04) Таратута, СвітланаСтаття присвячена проблемному підходу як головному методу під час вивчення роману Дж.Д.Селінджера «Над прірвою в житі». Запропонована система проблемних питань дасть можливість проаналізувати ідейно-художній зміст твору та визначити авторський посил читацькій аудиторії. Досліджені різні тлумачення концепту «гра», використані в тексті роману, суперечливість характеру героя твору, причини його конфлікту з оточуючим світом.Item Субжанри сучасної німецької та англійської прози(KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 2023) Анікіна, Інесса; Мельник, ТетянаThe article attempts to classify the subgenres of contemporary German and English prose and provides their characteristics. It is noted that modern literary genres are a contamination of traditional genres and subgenres. In addition to general scientific research methods, the article uses the method of comparative analysis of the genre specificity of German and English prose. A comparative analysis of the modern subgenres of German and English prose has shown that they are identical, with most subgenres in German literature denoted by English terms. The authors of the article have established that the diversity of modern literary subgenres has become a problem for readers due to the discrepancy between the genre designation and the content of the work. It is proved that a characteristic feature of the literary process is genre instability, the crisis of traditional ideas and the transformation of almost all genre models.Item Специфіка скандинавської літературної казки(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 2023) Анікіна, Інесса; Мельник, ТетянаСтаття присвячена виявленню особливостей літературних казок Скандинавії та ана лізу творчості їхніх авторів. Актуальність роботи визначається зростаючим інтересом науковців та читачів до скандинавської літературної казки. Автори статті проаналізували визначення народної та літературної казки, виявили їхні відмінності. У статті доведено, що народні та літературні казки належать до одного жанру, але між ними існують деякі відмінності, які стосуються форми казки та внутрішнього змісту твору. В основі всіх казок лежать розповіді про пригоди героїв, однак народні казки базуються на традиційних схе мах побудови тексту, тоді як літературні можуть мати довільний багатоплановий варіант викладу. У статті літературна казка трактується як жанр, що ґрунтується на основних законах фольклорної казки, наслідує її оповідальний стиль; художній твір, у якому викорис тано сюжет та образи народної казки, органічно поєднано елементи дійсності з художньою вигадкою. На думку авторів статті, на розвиток скандинавських літературних казок впли нула творчість Ганса Крістіана Андерсена, що простежується у принципі зовнішньої про стоти та невигадливості оповідань послідовників цього казкаря. Встановлено, що для бага тьох літературних казок народів Скандинавії характерне звернення до магії як природної частини звичайного життя людей. З’ясовано, що скандинавським казкам притаманне вико ристання образів та мотивів скандинавської міфології, фінського епосу та саамських казок. Характерною ознакою сучасних скандинавських літературних казок є те, що письменники створюють свої твори на нових засадах, знаходять нові версії, наповнюють старі форми проблемами сьогоденняItem Герой эпохи новой искренности: попытка культурологического, психологического и литературоведческого анализа монодрам Евгения Гришковца(Przegląd Wschodnioeuropejski, 2023) Taratuta, Svetlana; Mel`nik, Tat`yanaThe paper presents a study of the nature of the experiencing expression in monodramas by E. Grishkovets. This analysis is based on the idea of the human consciousness layering and the hierarchical principle of the organization of “mental spaces” in it, which was considered by F. E. Vasilyuk in relation to experiencing and its expression. The ideas about the work of experiencing as a movement between different life worlds, which are reflected in the monodramas by Grishkovets, are studied in the paper as a feature of the writer’s idiostyle. The narrator of the one-man theatrical shows is considered as a literary hero of the “New Sincerity” era, which replaced the period of postmodern literature. The article traces the features of the experiencing expression in the monodramas by Grishkovets, the associative nature of the author’s consciousness slipping into other life worlds, and the ways of creating (virtualizing) these life worlds.Item Американська література епохи постмодернізму(Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2022) Анікіна, Інесса; Мельник, Тетяна; The article is devoted to American postmodernism, its iconic texts and the most interesting representatives from Jack Kerouac, William Burroughs, Richard Brautigan, William Gaddis, Donald Barthelme, John Hawkes to Joseph Heller, Kurt Vonnegut, Thomas Pynchon, David Foster Wallace. The article mentions experimental, intellectual, innovative texts of modern American literature, which fundamentally rethought old artistic conventions and established new rules of the genre game. It has been proven that postmodernism, as a general name for certain trends in art, emerged after modernism and avant-garde. It is considered as a whole, multi-meaning, dynamic, dependent on the social and national environment, a complex of artistic, philosophical scientific and theoretical ideas, distanced from classical and neoclassical literature, as a direction in art, which is characterized by a departure from the aesthetic criteria and traditions of classical art. The article attempts to prove that postmodernism did not appear instead of modernism, but as an addition to it or as a continuation of modernism. The authors prove that modernism, which arose from the denial of past foundations and created many new ones, eventually lost the potential for further development, because development without a connection with the past is impossible. The article proves that, in contrast to modernism, postmodernism is built on the combination and mixing of different styles. At the same time, postmodernism can also be considered a denial, for example, of monotony and monotony, which gradually began to manifest in modernism. However, the symbiosis and pluralism of cultures corresponded to the trends of the second half of the 20th century to a greater extent, and therefore developed. Among other main features of postmodernism, intertextuality, non-linear organization of the text, double code, lack of authorial position are considered.Стаття присвячена американському постмодернізму, його культовим текстам та найцікавішим представникам від Джека Керуака, Вільяма Барроуза, Річарда Бротігана, Вільяма Геддіса, Доналда Бартелмі, Джона Хоукса до Джозефа Геллера, Курта Воннегута, Томаса Пінчона, Девіда Фостера Воллеса. У статті згадуються експериментальні, інтелектуальні, новаторські тексти американської постмодерністської літератури, які переосмислили старі художні умовності та запропонували нові правила жанрової гри. У статті постмодернізм розглядається як загальна назва певних тенденцій у мистецтві, які виникли після модернізму. Постмодернізм трактується як цілісний, багатозначний, динамічний, залежний від соціального та національного середовища комплекс мистецьких, філософських науково-теоретичних уявлень, дистанційованих від класичної та неокласичної літератури, як напрям у мистецтві, якому притаманний відхід від естетичних критеріїв і традицій класичного мистецтва. Авторами статті зроблено спробу довести, що постмодернізм з’явився не замість модернізму, а як додаток до нього або як продовження модернізму. Доведено, що модернізм, що виник із заперечення минулих підвалин і створив багато нового, з часом втратив потенціал для подальшого розвитку, тому що розвиток без зв'язку з минулим неможливий. У статті пояснюється, що на противагу модернізму постмодернізм побудований на поєднанні та змішуванні різних стилів. При цьому постмодернізм також можна вважати запереченням, наприклад, монотонності та одноманітності, які почали поступово проявлятися у модернізмі. Проте симбіоз і плюралізм культур більшою мірою відповідав віянням другої половини 20 століття, і тому набув розвитку. З-поміж інших основних рис постмодернізму розглянуто інтертекстуальність, нелінійну організацію тексту, подвійний код, відсутність авторської позиціїItem Coming of age novels in the era of “New sincerity”: trauma and personality development of a teenager (based on the novels “black swan green” by d. mitchell and “time to speak” by K. Klimovsky)(AD ALTA: JOURNAL OF INTERDISCIPLINARY RESEARCH, 2022) Taratuta, Svitlana; Melnyk, Tetiana; Kozachyshyna, Oksana; Pradivlianna, LiudmylaTrauma and Personality Development of a Teenager are investigated within multidisciplinary paradigm, based on the novels “Black Swan Green” by D. Mitchell and “Time to Speak” by K. Klimovsky. Postmodernism and irony are distinguished as underlying concepts of the vector of research