Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
2 results
Search Results
Item Ленд-ліз у структурі радянсько-американських відносин(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Ніколіна, Інна; Мельничук, Тетяна; Очеретяний, ВолодимирМетою статті є спроба об’єктивного встановлення ролі ленд-лізу в наданні військово-економічної допомоги Радянському Союзу та з’ясування питання щодо врегулювання розрахунків по цій програмі. Адже проблема надходження та подальшого використання СРСР військової техніки, устаткування, сировини тощо, особливо в роки повоєнного протистояння і Холодної війни, була в епіцентрі надання різних оцінок цієї допомоги в справі перемоги над Третім рейхом і його союзниками. Урегулювання питання про повернення техніки та виплати кредитних позик за програмою підтримки Радянського Союзу після закінчення Другої світової війни також потребує об’єктивного висвітлення. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, науковості, верифікації та системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, що створили необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань, як проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий, історико-системний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу історіографічних наративів для розробки теми ролі ленд-лізу та виплати боргу по цій програмі допомоги, яку тоталітарна модель намагалась спотворити. Дослідники спробували проаналізувати теоретичні аспекти та надали матеріал про формування Радянським Союзом репутації «непереможності», а також висвітлили зміну історичних стереотипів. Висновки. Аналіз історіографічної та джерельної бази проблеми дослідження показав, наскільки суперечливими були принципові розбіжності в позиціях та судженнях про роль ленд-лізу для Радянського Союзу, який перетворився на плацдарм, з якого розпочалося звільнення Європи. Перемога була досягнута спільними зусиллями і тому вкрай необхідно давати правдиву об’єктивну оцінку подіям того часу. В умовах післявоєнного назрівання нового конфлікту і формування біполярного світу між СРСР і США кошти та невикористана техніка, та обладнання повною мірою не були повернуті до Штатів, як це передбачалося за програмою допомоги, через постійні торги Радянського Союзу та зриви виплат.Item Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр.: причини, технології та наслідки (на прикладі села Мельниківець на Вінниччині)(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Мельничук, Олег; Melnychuk, Oleh A.; Мельничук, Тетяна; Мельничук, Татьяна; Melnychuk, Tetiana A.Метою статті є, на основі джерел, з урахуванням мікроісторичного підходу, простежити процес остаточного утвердження більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр. через аналіз причин, технологій та наслідків. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі автора, на основі аналізу широкої репрезентативної джерельної бази, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, проаналізувати процес насадження більшовицького тоталітарного режиму на Поділлі в умовах другого військово-комуністичного штурму. Висновки. Аналіз різнопланових джерел, що відображають процес насадження більшовицького тоталітарного режиму в селі Мельниківцях на Вінниччині, дає змогу стверджувати, що активізація діяльності місцевих органів щодо усуспільнення селянських господарств на Поділлі розпочалася ще з весни 1928 р. Якщо на початку об’єднання селян у колективи відбувалося здебільш добровільно, то із взяттям партією курсу на суцільну колективізацію, у листопаді 1929 р., переважають силові методи залучення до колективів. Придушення опору заможних селян пропонувалося здійснювати через експропріацію їх власності та висилки за межі постійного проживання. Відповіддю подільського селянства на безчинства влади стала активізація відкритого опору, унаслідок чого на весну 1930 р. в частині населених пунктів Поділля на короткий час навіть було повалено радянську владу. Появу статті Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів» частина селянства сприйняла як відверту критику вождем насильницьких методів органів влади на місцях, тому, в результаті так званих «волинок», до травня 1930 р. із колективів вийшли майже 1/3 усіх членів колективних господарств. Під час другого етапу суцільної колективізації, що розпочався у вересні 1930 р., основним «аргументом», який мав переконати селян вступати до колективів, був податковий тиск. Вплив на селянство здійснювався і через систему хлібозаготівель. Встановлюючи непосильні норми здачі хліба для одноосібних господарств, влада таким чином змушувала їх вступати до колгоспів. Насильницька колективізація, що супроводжувалася експропріацією власності заможних селян, непосильні плани хлібозаготівель та примусове вилучення продовольчих запасів призвели до масового голодування частини подільського селянства вже навесні 1932 р. Унаслідок штучно спланованого Голодомору 1932–1933 рр., за підрахунками істориків, кількість населення тогочасної Вінницької області зменшилася більш як на 1 млн осіб. За задумом влади, геноцид голодом мав остаточно упокорити українське селянство. Знищуючи селян-власників, більшовицька влада свідомо та цілеспрямовано знищувала також соціальну базу українського націоналізму.