Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
18 results
Search Results
Item Розвиток креативності майбутніх бакалаврів хореографії(Вінниця : ВДПУ, 2023) Фрицюк, Валентина; Кулик, Денис; Фрицюк, ВасильУ статті охарактеризовано різні підходи до тлумачення поняття «креативність», яке визначено як динамічна, інтегративна особистісна характеристика, що визначає здатність майбутніх хореографів до творчості і є умовою їхньої самореалізації в хореографічній діяльності. Акцентовано увагу на можливостях різних навчальних дисциплін професійної підготовки, зокрема, «Мистецька педагогіка та психологія мистецької освіти» для розвитку креативності майбутніх бакалаврів хореографії, описано методи, прийоми і форми, які для цього використовувалися.Item Зміст та особливості викладання навчальної дисципліни «Педагогіка творчості»(Вінниця: ВДПУ, 2022) Каплінський, Василь; Фрицюк, ВалентинаВ статті здійснено аналіз змісту та особливостей вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка творчості», метою викладання якої є формування у студентів теоретичних знань, практичних умінь, навичок і компетенцій, що забезпечують формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку творчих можливостей в процесі освіти та навчання, створення психолого-педагогічних умов для прояву креативності особистості в суспільно корисних і індивідуально значущих для неї видах життєдіяльності. Розкрито завдання вивчення дисципліни, що полягають у засвоєнні студентами ключових положень і проблематики сучасної педагогіки творчості, засвоєнні законів та закономірностей педагогіки творчості як галузі педагогічного знання про творчий розвиток особистості, набутті умінь діагностування креативності, аналізу отриманих результатів, створенні умов для творчого саморозвитку особистості педагога. Конкретизовано зміст двох розділів навчальної дисципліни: «Загальні основи педагогіки творчості» та «Формування і розвиток творчої особистості».Item Створення підтримуючого середовища для розвитку креативності майбутніх фахівців(Вінниця : ВДПУ, 2023) Фрицюк, Валентина; Марцева, Людмила; Любарська, ЛюдмилаУ статті наголошено про те, що серед основних умов середовища, які забезпечують креативний розвиток особистості є такі параметри середовища, як безоцінність, прийняття, невизначеність і проблемність. Доведено, що для ефективного розвитку креативності варто забезпечити студентам демонстрування зразків креативної поведінки, адже для того, щоб індивід розвивався як творча особистість, недостатньо забрати перепони й зняти контроль свідомості; потрібно, щоб структура свідомості стала іншою, необхідний позитивний зразок творчої поведінки.Item Асоціативне навчання іноземної мови як фактор розвитку креативності молодших школярів(Вінниця: ВДПУ, 2022) Гусак, Людмила; Гедз, СвітланаУ статті розкрито значення асоціативного навчання іноземних мов у розвитку креативності молодших школярів. Проблему формування креативних здібностей дітей молодшого шкільного віку не можна вважати повною мірою розв’язаною. В даній статті розкрито можливості методу асоціативних символів у процесі навчання англійській мові, як засобу формування креативних здібностей молодших школярів, що має відповідне теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження. Метод асоціативних символів – мова рухів, жестів, міміки, мова нашого тіла, кодова мова уявлень і асоціацій. Це ігровий метод, який покращує сприймання і відтворення інформації, спираючись на властиве кожній дитині вміння уявляти і фантазувати. За допомогою яскравої дитячої уяви створюються образи будь-якої лексичної чи граматичної одиниці. Дитина набагато швидше запам’ятовує слово, якщо воно пов’язане з конкретним образом чи дією. Метод асоціативних символів передбачає навчання через імітацію, максимально наближену до реальності.Item Деякі питання співвідношення категорій творчості й мислення.(2016) Акімова, О.В.; Волошина, О.В.; Akimova, O.V.; Voloshyna, O.V.; The focus of this research is in the area of psychic development of a person. The article deals with the relationship between the categories of creativity and thinking. The authors analyzed a number of related psychological and educational literature on this problem. The analysis of theories that explain the essence of the concepts of «work» and «thinking» since antiquity up to the present has been completed. The prior concepts concerning the researched problem have been outlined and discussed. The main conclusion drawn from this study is that creativity and thinking are inextricably linked.У статті розглядаються питання співвідношення категорій творчості та мислення. Авторами було проаналізовано низку психолого-педагогічної літератури з вказаної проблеми, здійснено аналіз теорій, які пояснюють сутність понять «творчість» та «мислення» починаючи з часів античності до теперішнього часу. В результаті проведеного дослідження було виявлено, що творчість і мислення нерозривно пов’язані між собою.Item Особливості формування креативності майбутнього учителя початкової школи у ЗВО.(2018) Кисіль, Н. Р.; Kysil, N. R.У статті обґрунтовано критерії, які забезпечують формування креативності майбутніх учителів початкової школи. Виділено основні умови перетворення діяльності вчителя у креативну, проаналізовано головні потреби у формуванні креативності студентів у ЗВО. Розглянуто структуру розвитку креативності майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Проаналізовано основні поняття та параметрикреативності. Висвітлено основні педагогічні умови, сприятливі для розвитку педагогічної креативності та важливість створення креативного освітнього середовища. Подано групи факторів, що перешкоджають формуванню креативності, а також сфери, що дає можливість створити креативне освітнє середовище. Описано, що може перешкоджати розвитку креативності та сприйняти проблему, використовуючи найоптимальніші для цього можливості, щоб створити новий, оригінальний продукт. Наведені приклади, що передбачають формуванню креативності й потребують створення у вищому навчальному закладі цілісної, самокерованої системи. Якою саме має бути креативна особистість та як допомогти становленню такої особистості, а саме, майбутньому вчителю початкових класів, в умовах ЗВО. КлючовіItem Особливості формування креативності майбутнього учителя початкової школи у ЗВО(Вінниця : ВДПУ, 2018) Кисіль, Н. Р.У статті обґрунтовано критерії, які забезпечують формування креативності майбутніх учителів початкової школи. Виділено основні умови перетворення діяльності вчителя у креативну, проаналізовано головні потреби у формуванні креативності студентів у ЗВО. Розглянуто структуру розвитку креативності майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Проаналізовано основні поняття та параметри креативності. Висвітлено основні педагогічні умови, сприятливі для розвитку педагогічної креативності та важливість створення креативного освітнього середовища. Подано групи факторів, що перешкоджають формуванню креативності, а також сфери, що дає можливість створити креативне освітнє середовище. Описано, що може перешкоджати розвитку креативності та сприйняти проблему, використовуючи найоптимальніші для цього можливості, щоб створити новий, оригінальний продукт. Наведені приклади, що передбачають формуванню креативності й потребують створення у вищому навчальному закладі цілісної, самокерованої системи. Якою саме має бути креативна особистість та як допомогти становленню такої особистості, а саме, майбутньому вчителю початкових класів, в умовах ЗВО.Item Творчий потенціал як інтегральна характеристика особистості(Вінниця : Твори, 2020) Воронецька, В. В.У статті проаналізовані теоретичні підходи до трактування поняття «творчий потенціал». Акцентовано увагу на тому, що компонентами структури творчого потенціалу школяра виступають групи особистісних якостей, що забезпечують його здатність виступати в ролі суб'єкта продуктивної діяльності: інтелектуальні, пізнавальні здібності; креативні здібності; здатність до співпраці, колективної організації, взаємодії; ціннісно-мотиваційна сфера; працездатність. Зазначено, що психологічною базою творчого потенціалу особистості виступають її мотиваційні, інтелектуальні та психофізіологічні резерви розвитку. Проаналізовано здібності особистості, що забезпечують підвищену творчу чутливість, творчу ініціативу, самостійність і продуктивність розумової діяльності, гнучкість (нестереотипність) розуму, його евристичність, оригінальність, здатність швидко застосовувати прийоми дій відповідно до нових умов діяльності.Item Готовність студентів педагогічного університету до розвитку творчого потенціалу учнів(Вінниця : Твори, 2020) Холковська, І. Л.У статті готовність розглядається як нерозривна єдність спонукального (мотиваційного) і виконавського (процесуального) аспектів, що виступає чинником успішного виконання діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено зміст і структуру готовності студентів педагогічного університету до розвитку творчого потенціалу учнів. Готовність студентів до розвитку творчого потенціалу учнів є багатокомпонентною і багаторівневою структурою, що містить чотири взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, пізнавальний, емоційно-вольовий, діяльнісний. Визначені критерії і показники готовності студентів до розвитку творчого потенціалу учнів. Проаналізовані якості творчого педагога, що дозволяють виявляти і розвивати творчий потенціал учня. З’ясовані педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчих здібностей школярів.Item Учитися бути вільним: суб’єктність особистості як мета освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Прищак, М. Д.В статті здійснено аналіз суб’єктності особистості як важливого компонента формування мети освіти (вищої освіти). Уточнено означення поняття «суб’єкт» та «суб’єктність особистості», виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: мотиваційність, суб’єктна взаємодія (комунікація) «Я – Інший», свобода та творчість. Визначено роль властивостей суб’єктності та суб’єктності загалом в самореалізації особистості, зокрема в процесі освітньо-професійної діяльності студента. На основі дослідження суб’єктних факторів розвитку особистості, ролі освіти в розвитку суб’єктності особистості та особистості загалом, доведено необхідність визначення «розвитку суб’єктності особистості» метою освіти (вищої освіти). Подано визначення мети освіти та вищої освіти.