Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
3 results
Search Results
Item Розвиток комунікативної культури особистості: історичний аспект проблеми(Вінниця: ВДПУ, 2022) Малик, Валентина; Фрицюк, ВалентинаУ статті розкрито проблеми розвитку комунікативної культури особистості в історичному аспекті. Уточнено поняття «культура», як специфічно людський спосіб діяльності, що містить у собі систему певних не біологічних механізмів, завдяки яким стимулюється, програмується, координується й реалізується активність людей у суспільстві. Охарактеризовано культурологічний підхід, як основний у дослідженні, що має адекватно віддзеркалювати духовну ситуацію часу, ядром якої є ідеї культуровідповідного розвитку й гуманізації людини й суспільства; підхід передбачає розгляд феномену культури в якості стрижневого щодо розуміння й пояснення людини, її свідомості й життєдіяльності. Доведено, що комунікативна культура, з погляду міжкультурної комунікації, – це, насамперед, успадковані та усталені норми соціальної практики людей, які належать до певних національних чи етнічних спільнот; особливості такої соціокультурної діяльності зберігаються в колективній пам’яті («ментальній програмі»), прищеплюються змалку, матеріалізуються й пізнаються через системи культурних кодів.Item Формування іншомовної комунікативної культури у студентів аграрних ЗВО(Вінниця : ВДПУ, 2022) Малик, ВалентинаУ статті доведено, що культура, як соціальний інститут, визначає цінності та норми поведінки людей у конкретній системі суспільних відносин, забезпечуючи їхнє регулювання і стабільність суспільства. Показано, що, незважаючи на всю різноманітність визначень досліджуваного поняття, науковці схильні вважати особистість суб’єктом культури, що зберігає, поширює і творить культурні цінності. Культура є багатогранним поняттям, що дотичне до всіх сфер життєдіяльності людини. Під культурою прийнято розуміти соціально-прогресивну, творчу діяльність людства в усіх сферах буття та свідомості. Було охарактеризовано такі поняття як «комунікативна культура» і «культура», що знаходяться в стані постійної взаємодії. Формування культури комунікативної поведінки особистості як більш особливий процес включає навчання специфічним культурним вмінням. Передбачається, що сукупний соціокультурний досвід позначає вищу культуру особистості, певну ступінь зрілості і самостійності, що дозволяє людині тривалий час знаходиться в соціально-культурній взаємодії. Введення критерію комунікативної культури було пов’язано із з’ясуванням того факту, що саме щоденна комунікація має великий вплив на формування особистості. Зважаючи на зазначені аргументи, було доведено, що комунікативна культура є проявом загальної культури людини, а конкретніше – його професійної культури. Комунікативна культура майбутніх фахівців аграрних спеціальностей є необхідною умовою ефективного здійснення їх професійної діяльності. До елементів комунікативної культури студентів були віднесені: наявність установки на реалізацію власних здібностей в освітньо-виховному процесі; ступінь готовності до співпраці з колегами; ступінь готовності до співпраці з громадськістю; мовна культура. Доведено, що формування комунікативної культури майбутніх фахівців є одним із провідних завдань сучасної науки, яке варто досліджувати в контексті міжособистісної взаємодії, культури спілкування та поведінки особистості.Item Виховання іншомовної комунікативної культури майбутніх учителів як актуальна педагогічна проблема.(2021) Малик, В.; Malyk, V.У статті висвітлено окремі аспекти проблеми виховання іншомовної комунікативної культури особистості, обумовлені посиленням культуротворчих ролей людини, що провокує появу нового ідеалу – «людини культури», якому притаманна розумова, етична та суспільно-духовна культурність. Засобом і умовою досягнення такого ідеалу, педагогічною метою стає формування іншомовної комунікативної культури особистості. З’ясовано, що іншомовну комунікативну культуру розглядають як сукупність норм і правил, які регулюють спілкування людей в різних культурних контекстах. Це – система внутрішніх ресурсів людини, необхідних для існування в колі ситуацій міжособистісної взаємодії різних рівнів. Установлено, що складовими іншомовної комунікативної культури є «комунікативна культура», «культура», «мова», «міжкультурна комунікація», «іншомовна культура». Визначено, що основною умовою розвитку комунікативної культури викладача є вільне володіння іноземною мовою. У статті доведено загальну необхідність оновлення загальнопедагогічних підходів до іншомовної підготовки фахівців, яка має бути спрямована на оволодіння іншомовною комунікативною культурою, що дає можливість студентам користуватися іноземною мовою як засобом спілкування в актуальних для сучасного фахівця сферах.