Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
7 results
Search Results
Item Періоди розвитку вищої педагогічної освіти в США.(2021) Кучай, О.; Рокосовик, Н.; Чичук, А.; Біда, О.; Kuchai, O.; Rokosovyk, N.; Chychuk, A.; Bida, O.У статті розглядаються історичні періоди розвитку вищої педагогічної освіти в США. Система педагогічної освіти США постійно перебуває в центрі уваги не лише уряду, а й громадськості. Проведене дослідження науково-літературних джерел дало змогу відобразити ретроспективний процес зародження й розвитку педагогічної освіти США, у межах якої розвивалася підготовка вчителів початкової школи, а також виокремити шість етапів її становлення. Унаслідок проведених реформ, система вищої педагогічної освіти США підтвердила своє домінування на світовому освітньому просторі. Аналіз процесу становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в США дав змогу виокремити аспекти, які впливають на розроблення освітніх програм підготовки вчителів початкової школи.Item Проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі.(2021) Кучай, Т.; Мукан, Н.; Запотічна, М.; Зорочкіна, Т.; Кучай, О.; Kuchai, T.; Zapotichna, M.; Mukan, N.; Zorochkina, T.; Kuchai, O.У статті розглядається проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі. Висвітлюються питання проєктної діяльності студентів у ЗВО, що має прикладний характер і спрямована на вирішення проблем (завдань), сформульованих викладачем у межах навчальної дисципліни. Організація проєктної діяльності студентів передбачає теоретико-практичну підготовку їх до професійної проєктної діяльності вчителя. Формування проєктної компетентності – один з найважливіших орієнтирів у системі підготовки фахівців.Item Маловідомі сторінки історії педагогічної думки Вінниччини XІX – поч. XX століття.(2018) Хамська, Н. Б.; Hamska, N. B.У статті на основі комплексу загальнонаукових та історико-педагогічних методів висвітлено маловідомі педагогічні ідеї найвизначніших педагогів Вінниччини 17– початку 20 століття. З’ясовано значення ідей педагогів Вінниччини для розвитку вітчизняної педагогіки. Зроблено узагальнення про те, що педагогічна думка Вінниччини ХVІІ – поч. ХХ ст. розвивалася в руслі демократичної та гуманістичної традиції.Item Дискурс методологічних засад екологічної освіти(Вінниця : Твори, 2019) Прищак, М. Д.У статті здійснено аналіз причин та наслідків екологічної кризи в другій половинні ХХ століття. Розкрито роль екологічної освіти як ключового фактору вирішення екологічних викликів у сучасному світі. З метою визначення методологічних засад сучасної екологічної освіти проаналізовано екологічний дискурс «комунікативної практичної філософії», зокрема творчість відомих її представників (Г. Йонас, Д. Бьолер, К.-О. Апель, В. Гьосле, К. Маєр-Абіх) та виділено ключові світоглядні установки їх поглядів на питання вирішення екологічних проблем, які можуть стати методологічною основою розробки системи екологічної освіти. Аналіз екологічного дискурсу комунікативної практичної філософії дав можливість визначити методологічні засади формування та реалізації екологічної освіти: подолання філософії свідомості («Я») та антропоцентричності етики; розвиток комунікативної свідомості («Я – Інший») як онтологічної, аксіологічної, телеологічної основи взаємодії людини та природи; природа повинна виступати рівноправним партнером дискурсу; предметом екологічної етики є не просто відносини людини з природою, а відносини людей між собою і з суспільством в цілому щодо природи; «етика відповідальності» є ключовим методологічним принципом розробки та вирішення екологічних проблем.Item Учитися бути вільним: суб’єктність особистості як мета освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Прищак, М. Д.В статті здійснено аналіз суб’єктності особистості як важливого компонента формування мети освіти (вищої освіти). Уточнено означення поняття «суб’єкт» та «суб’єктність особистості», виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: мотиваційність, суб’єктна взаємодія (комунікація) «Я – Інший», свобода та творчість. Визначено роль властивостей суб’єктності та суб’єктності загалом в самореалізації особистості, зокрема в процесі освітньо-професійної діяльності студента. На основі дослідження суб’єктних факторів розвитку особистості, ролі освіти в розвитку суб’єктності особистості та особистості загалом, доведено необхідність визначення «розвитку суб’єктності особистості» метою освіти (вищої освіти). Подано визначення мети освіти та вищої освіти.Item Концепт комунікативності як методологічна основа дослідження суб’єктності особистості(Вінниця : ВДПУ, 2020) Прищак, М. Д.У статті обгрунтовано необхідність зміни методологічних основ дослідження особистості та її суб’єктності. Здійснено аналіз концепту комунікативності як методологічної основи дослідження суб’єктності особистості. Комунікативність визначено онтологічною, телеологічною, аксіологічною та процесуальною основою розвитку суб’єктності особистості. Обгрунтовано необхідність розробки суб’єктно-комунікативного підходу до особистості та комунікативно-духовного підходу до суб’єктності особистості. Виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: комунікативність, мотиваційність, внутрішня свобода, творчість, саморегуляція та духовність. На основі комунікативно-генетичного підходу проаналізовано природу та процес становлення суб’єктності особистості. Обгрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу до дослідження особистості та її суб’єктності.Item Інтегративні освітні процеси в контексті синергетичного та системного підходів(Вінниця : ВДПУ, 2020) Козловський, Ю. М.У статті обґрунтовано доцільність розгляду інтегративних освітніх процесів у взаємодії з ідеями синергетики та системного підходу.. У контексті синергетичного підходу інтеграція ґрунтується на відродженні природних, об’єктивних зв’язків поміж елементами навчального матеріалу. Тут враховано істотну особливість відкритих систем, які самоорганізуються: ними можна керувати, змінюючи зовнішні фактори. Оскільки процеси в освіті є нелінійними (позаяк із зміною одного елемента нелінійної структури інші змінюються за складнішим законом, а не пропорційно), то в освіті маємо справу з процесами самоорганізації, що приводять до якісно нових структур у макроскопічних масштабах.