Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
8 results
Search Results
Item Розвиток комунікативної культури особистості: історичний аспект проблеми(Вінниця: ВДПУ, 2022) Малик, Валентина; Фрицюк, ВалентинаУ статті розкрито проблеми розвитку комунікативної культури особистості в історичному аспекті. Уточнено поняття «культура», як специфічно людський спосіб діяльності, що містить у собі систему певних не біологічних механізмів, завдяки яким стимулюється, програмується, координується й реалізується активність людей у суспільстві. Охарактеризовано культурологічний підхід, як основний у дослідженні, що має адекватно віддзеркалювати духовну ситуацію часу, ядром якої є ідеї культуровідповідного розвитку й гуманізації людини й суспільства; підхід передбачає розгляд феномену культури в якості стрижневого щодо розуміння й пояснення людини, її свідомості й життєдіяльності. Доведено, що комунікативна культура, з погляду міжкультурної комунікації, – це, насамперед, успадковані та усталені норми соціальної практики людей, які належать до певних національних чи етнічних спільнот; особливості такої соціокультурної діяльності зберігаються в колективній пам’яті («ментальній програмі»), прищеплюються змалку, матеріалізуються й пізнаються через системи культурних кодів.Item Сутнісні характеристики особистісного розвитку.(2021) Галузяк, В. М.У статті зроблено спробу визначити сутнісні характеристики особистісного розвитку на основі аналізу зарубіжних і вітчизняних психологічних підходів, що акцентують увагу на ролі самої особистості в її становленні (К. Юнг, Г. Олпорт, В. Франкл, Е. Фромм, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Десі, Р. Райан, К. Рифф, Е. Дінер, Дж. Левінджер, О.Ф. Лазурський, Л.С. Виготський, Л. І. Божович, О.М. Леонтьєв, І.С. Кон, К.А. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, В. А. Петровський, Д.О. Леонтьєв, Г.О. Балл, С.Д. Максименко, Н.В. Чепелєва). З’ясовано, що в сучасній зарубіжній і вітчизняній психології особистісний розвиток найчастіше пов’язується з якісними трансформаціями особистості, виникненням різних форм саморегуляції й оволодіння власною поведінкою, формуванням механізмів особистісної самодетермінації, розвитком особистісного потенціалу, становленням суб'єкта життєдіяльності, автора і творця власного життєвого шляху. Особистісний розвиток розуміється як процес якісних змін у структурі особистості, її самосвідомості, мотиваційно-ціннісній сфері, особистісному потенціалі, до якого відносяться ядерні і вершинні характеристики особистості (ціннісні і смисложиттєві орієнтації, особистісна свобода, особистісна автономія, життєстійкість, особистісна надійність, відповідальність тощо). Особистісний розвиток відбувається через становлення механізмів опосередковування, вироблення внутрішньої позиції і формування здатності до розвинених форм саморегуляції, що ґрунтуються на довільній мотивації, реалізації цінностей і особистісних смислів. Сутність особистісного розвитку полягає в послідовному розвитку механізмів саморегуляції і досягненні її найвищого рівня – самодетермінації. Результатом особистісного розвитку є досягнення певного рівня особистісної зрілості, яка проявляється в свідомому контролі поведінки, здатності протистояти як власним імпульсам, так і зовнішньому тиску, саморегуляції й самодетермінації життєдіяльності на основі внутрішньої позиції.Item На шляху становлення суб’єктно-комунікативного підходу до особистості.(2022) Прищак, М.; Pryshchak, M.У статті досліджено проблеми означення та становлення суб’єктно-комунікативного підходу до особистості. Визначено та проаналізовано причини необхідності зміни методологічних основ дослідження сутності та розвитку особистості та її суб’єктності: зміна парадигми буття людини; криза діяльнісного підходу до людини (особистості); зростання ролі духовно-смислового виміру сутності та розвитку суб’єктної особистості; проблемами з визначенням предмета психології. Доведено необхідність трансформації парадигми «свідомості-Я» та діяльнісної парадигми буття людини в комунікативну парадигму, парадигму «Я – Інший». Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу до дослідження особистості та її суб’єктності.Item Етика відповідальності як норма педагогічної діяльності.(2021) Петрук, Н.; Petruk, N.У статті проаналізовано методологічні засади сучасної комунікативної філософії, на основі яких відбувається обґрунтування моральних норм у педагогічній діяльності. З’ясовано, що норми етики відповідальності є необхідними для встановлення умов людського порозуміння, міжособистісних комунікацій, реалізації гуманістичних цінностей в педагогічній діяльності. Акцентовано увагу на тому, що норми порозуміння і співжиття повинні утверджуватися шляхом дискурсу, який передбачає об’єктивність, правомірність власної позиції й не заперечує автономності окремої особистості.Item Мета, сутність і основні характеристики особистісно-орієнтованого навчання в сучасних умовах.(2016) Коломієць, А. М.; Мазайкіна, І.О.; Kolomiets, A.M.; Mazaikina, I.O.У статті розкрито мету, сутність і основні характеристики особистісно-орієнтованого навчання на сучасному етапі розвитку суспільства. Показано, що суспільно-політичні, економічні та соціальні перетворення, які відбулися в Україні за останнє десятиліття, змінили ціннісні орієнтації в системі освіти. Основною метою особистісно-орієнтованої освіти є підтримка людини, формування в неї механізмів самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самоосвіти, самовиховання.Item Творчий потенціал як інтегральна характеристика особистості(Вінниця : Твори, 2020) Воронецька, В. В.У статті проаналізовані теоретичні підходи до трактування поняття «творчий потенціал». Акцентовано увагу на тому, що компонентами структури творчого потенціалу школяра виступають групи особистісних якостей, що забезпечують його здатність виступати в ролі суб'єкта продуктивної діяльності: інтелектуальні, пізнавальні здібності; креативні здібності; здатність до співпраці, колективної організації, взаємодії; ціннісно-мотиваційна сфера; працездатність. Зазначено, що психологічною базою творчого потенціалу особистості виступають її мотиваційні, інтелектуальні та психофізіологічні резерви розвитку. Проаналізовано здібності особистості, що забезпечують підвищену творчу чутливість, творчу ініціативу, самостійність і продуктивність розумової діяльності, гнучкість (нестереотипність) розуму, його евристичність, оригінальність, здатність швидко застосовувати прийоми дій відповідно до нових умов діяльності.Item Виховання відповідальності як якості особистості у дітей шостого року життя в контексті забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти.(Вінниця : Планер, 2011) Корякіна, І. В.; Корякина, И. В.; Koryakina, I. V.У статті підкреслюється необхідність зміни підходів до забезпечення успішної готовності дітей шестирічного віку до навчання в школі. Однією з базисних характеристик особистості є необхідність формування відповідальності за свої вчинки, поведінку, слова. Дається характеристика структурних компонентів відповідальності і розкриваються умови її виховання в дошкільному віці.Item Забезпечення суб’єктної позиції студентів в освітньому процесі медичного коледжу(Вінниця : Твори, 2018) Біліченко, О. В.; Биличенко, А. В.; Bilichenko, O. V.У статті представлені філософські, психологічні, психолого-педагогічні підходи до розуміння поняття самоактуалізація. Акцентовано увагу на важливості розгляду самоактуалізації у площині становлення особистості, реалізації принципів єдності свідомості і діяльності, розвитку свідомості й особистості у діяльності, детермінізму. Виокремлені інтегральні характеристики особистості, що самоактуалізується: цілісність, відкритість, активність. Зазначено, що людина як суб'єкт власної діяльності виступає активним джерелом саморозвитку, самовдосконалення. Запропонована теоретична модель самоактуалізації студентів медичного коледжу, в якій визначено підготовчий та основний етапи освітньої взаємодії викладачів і студентів. У статті виділено та проаналізовано принципи забезпечення суб’єктної позиції студентів в освітньому процесі: систематизація, орієнтація, актуалізація, самоактуалізація.