Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
11 results
Search Results
Item Розкриття суті та умов формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму(Вінниця : Твори, 2018) Жумбей, М. М.У статті розглянуто дослідження вченими-педагогами суті поняття професійної компетентності майбутніх фахівців. На їхніх основі виокремлено провідні компоненти фахової компетентності. Проаналізовано педагогічні умови впливу на професійну підготовку фахівців у вищих навчальних закладах. Доведено ефективність таких умов у процесі формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму.Item Педагогічні умови фахової підготовки майбутніх учителів математики до забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів математики(Вінниця : Твори, 2018) Возносименко, Д. А.Статтю присвячено визначенню та обґрунтуванню педагогічних умов фахової підготовки вчителя математики до забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів математики. Розкрито сутнісні характеристики поняття «педагогічні умови» в загальному розумінні та наведено власне визначення «педагогічні умови фахової підготовки майбутніх учителів математики до забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів основної школи». Обґрунтовано педагогічні умови фахової підготовки вчителя математики до забезпечення валеологічного супроводу навчання учнів математики.Item Розвиток творчих здібностей і вмінь дітей у процесі мистецької діяльності(Вінниця : Твори, 2018) Бровчак, Л. С.У статті аналізуються ознаки дитячої творчості. Запропоновано показники мистецької діяльності, що характеризують способи творчих дій дітей дошкільного віку. Розкрито зміст трьох основних етапів творчої діяльності дитини. Особлива увага звертається на педагогічні умови прояву творчості в мистецькій діяльності дітей: організація цікавого змістовного життя дитини в дошкільній установі і сім'ї; збагачення її яскравими враженнями, забезпечення емоційно-інтелектуального досвіду, спілкування з мистецтвом. У статті розглянуто етапи розвитку образотворчих здібностей. Акцентовано на тому, що навчання і самостійна художньо-мистецька діяльність дітей органічно взаємопов'язані, впливають і підтримують одне одного.Item Зв’язок структури психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників із педагогічними умовами її формування(2018) Боровик, Л. В.; Borovyk, L. V.У статті на основі застосування комплексу методів обґрунтовано і сформовано структуру та компонентний склад психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Формування досліджуваної компетентності – цілісний та складний процес, який передбачає відповідну організацію освітнього процесу під час викладання загальновійськових та військово-спеціальних дисциплін, цілеспрямовану підготовку науково-педагогічного складу навчального закладу, урахування компонентного складу досліджуваного особистісного феномену. Крім того, у статті на основі врахування концепції дослідження виділено п’ять педагогічних умов формування психологопедагогічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Кожна з визначених умов сприяє формуванню певних складових компонентів досліджуваної компетентності. Взаємозв’язок визначених педагогічних умов із компонентним складом психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників буде враховано в теоретичній моделі її становлення та розвитку.Item Педагогічні умови формування виконавської мобільності студентів з Китаю в процесі вокального навчання(Вінниця : Твори, 2019) Ге, ХуанУ статті розкрито педагогічні умови формування виконавської мобільності студентів з Китаю в процесі вокального навчання. У контексті дослідження педагогічні умови визначено як комплекс чинників і обставин, що впливають на ефективність процесу вокальної підготовки студентів з КНР і забезпечують готовність випускників – майбутніх учителів музичного мистецтва до всього нового в музично-педагогічній діяльності на основі сформованості в них належного рівня виконавської мобільності. З’ясовано, що виконавська мобільність співака включає широкий спектр виконавських можливостей, зокрема універсальність вокально-артистичних умінь і навичок, здатність їх кардинально змінювати залежно від стилю виконуваного твору, інтелектуальна рухомість, легкість і швидкість у прийнятті рішень щодо обрання виконавської техніки, необхідної для втілення художнього образу музичного твору. До умов, що забезпечують успішність формування виклонавської мобільності студентів відносено: ефективну орагнізацію концертно-виконавської діяльності студентів; влючення у навчальний рпертуар творів сучасного вокального мистецтва (камерного, естрадного, джазового); вивчення та використання в навчальній практиці традиційних і новітних методик вокального навчання.Item Використання технології музично-педагогічного проектування у формуванні готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору школи(Вінниця : Твори, 2019) Добровольська, Р. О.Професійно-особистісне становлення вчителя музичного мистецтва, його готовність до педагогічної музично-творчої діяльності виражається в досягненні оптимального рівня розвитку особистісних якостей, професійних, музичних і психолого-педагогічних знань, умінь, навичок. Рівень якості професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти залежить від таких характеристик, як початковий стан музично-педагогічної підготовки студента та її педагогічної спрямованості; зміст підготовки вчителя музичного мистецтва, який переосмислено з погляду збільшення особистісного освітнього продукту і розвитку професійно значущих якостей; педагогічне проектування на рівні управління системою професійної підготовки і на рівні конкретної особистісно-розвивальної ситуації (становлення траєкторії професійно-особистісного розвитку фахівця), яке визначає здатність ефективного використання засобів навчання в ЗВО, що дозволяють не тільки ознайомити студентів із науковими, технічними та технологічними досягненнями в галузі засобів навчання, а й наповнити новим змістом найважливіший дидактичний принцип навчання – принцип наочності, сприяти впровадженню педагогічних технологій, розвитку творчої активності та самостійності студентів.Item Педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи.(Вінниця : Планер, 2011) Пташнік, Н. М.; Пташник, Н. М.; Ptashnik, N. M.У статті висвітлено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи.Item Використання активних методів навчання в процесі формування навичок самоорганізації майбутніх учителів початкових класів.(Вінниця : Планер, 2011) Киливник, А. М.; Киливник, А. М.; Kilivnik, A. M.У статті висвітлюються питання використання активних методів навчання в контексті формування навичок самоорганізації майбутніх учителів початкових класів.Item Виховання у молодших школярів гуманних почуттів у процесі вивчення курсу «Я і Україна».(Вінниця : Планер, 2011) Грошовенко, О. П.; Грошовенко, А. П.; Hroshovenko, A. P.Статтю присвячено питанням виховання гуманних якостей особистості молодшого школяра в процесі вивчення курсу “Я і Україна”.Item Підготовка майбутніх учителів в системі магістратури педагогічного університету до інноваційної управлінської діяльності(Вінниця : Нілан ЛТД, 2018) Кириленко, В. О.; Kyrylenko, V. O.; Коннова, М. В.; Konnova, M. V.Стаття присвячена проблемі підготовки керівних кадрів закладів освіти в системі магістратури педагогічних університетів. Автор наголосив на необхідності підготовки керівників закладів освіти, насамперед, до інноваційної діяльності. Основи готовності керівників закладів освіти до інноваційної управлінської діяльності мають закладатися ще в процесі професійної підготовки, зокрема під час навчання в магістратурі, до якої поступають найбільш талановиті студенти з певним лідерським потенціалом і мотивацією до професійного зростання. Доведено, що проблема ефективного розвитку інноваційного потенціалу керівників закладів освіти і формування їхньої готовності до інноваційної управлінської діяльності в системі магістратури може бути розв’язана лише за наявності певних педагогічних умов, які також визначені у статті.