Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
11 results
Search Results
Item Вплив цифровізації суспільства на розвиток сучасної освіти.(2021) Гуревич, Р. С.; Лазаренко, Н. І.; Gurevych, R. S.; Lazarenko, N. I.; Along with the development of humanity in the last several decades, the educational system is evolving. Modern technology and the new generation of education students require teachers, educators and educational institutions to constantly adhere to the requirements of the modern world and the proper use of tools for the development of educational services. Every day there is more and more information and causes a simple means of obtaining it. Therefore, it is necessary to look for more effective ways of presenting information and maintaining relationships between students and students with technology and subjects that they study. This not only changes the way educators interact with knowledge, but also creates greater opportunities for all those who learn and will increase the competencies of educators. The advantage of digital learning is that it is extremely necessary when all traditional educational institutions either operate online or the learning is done in a mixed format. Therefore we can say that digitalization makes a significant impact on the pedagogical aspects of traditional education.Водночас з розвитком людства в останні декілька десятиліть відбувається еволюція системи освіти. Сучасні технології та нові покоління здобувачів освіти вимагають від викладачів, учителів і закладів освіти постійного дотримання вимог сучасного світу та правильного використання інструментів розвитку сфери освітніх послуг. Кожного дня з’являєються все більше інформації і це викликає простіші засоби її одержання. В зв’язку з цим треба шукати ефективніші способи представлення інформації та підтримування зв’язків студентів або учнів з технологіями та предметами, що вони вивчають. Це не тільки змінює способи взаємодії здобувачів освіти зі знаннями, а й створює ширші можливості для всіх, хто навчається, та буде сприяти зростанню компетенцій здобувачів освіти. Переваги цифрового навчання полягають у тому, що воно вкрай необхідне, коли всі традиційні освітні заклади або працюють в режимі онлайн, або навчання здійснюється в змішаному форматі. Тому можна стверджувати, що цифровізація здійснює значний вплив на педагогічні аспекти традиційної освіти.Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. – Випуск 65. - 2021.(2021) Коломієць, А. М.; Шахов, В. І.; Акімова, О. В.; Галузяк, В. М.; Лазаренко, Н. І.; Гуревич, Р. С.; Kolomiiets, A. M.; Shakhov, V. I.; Akimova, O. V.; Lazarenko, N. I.У збірнику вміщені наукові статті з актуальних проблем сучасної педагогіки та психології, в яких розкриваються питання дидактики, теорії і методики виховання, професійної освіти, соціальної педагогіки, порівняльної педагогіки, історії педагогіки, педагогічної психології.Item Розвиток сучасної педагогічної освіти: деякі проблеми і шляхи їх подолання(Вінниця : ВДПУ, 2021) Гуревич, Р. С.; Опушко, Н. Р.; Хамська, Н. Б.У статті розглянуто актуальні проблеми розвитку сучасної педагогічної освіти. Використовуючи низку теоретичних та емпіричних методів дослідження авторами з’ясовано бар’єри розвитку педагогічної освіти в Україні, наведено їх об’єктивні причини, що виникли внаслідок її університетизації. Здійснено аналіз фактів, котрі були одержані в результаті порівняльного аналізу навчальних планів закладів вищої освіти, що забезпечують професійну підготовку педагогічних кадрів; опрацьовано проведене у 2019/2021 н.р. опитування молодих учителів закладів загальної середньої освіти Вінниці й Вінницької області; узагальнено відомості, одержані в процесі спостереження й аналізу уроків, що проводились студентами-практикантами Навчально-наукового інституту педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації та факультету математики, фізики та технологій Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Установлено, що виявлені у процесі дослідження недоліки розвитку сучасної педагогічної освіти в Україні, сприяють мобілізації зусиль суб’єктів на їх подолання за умови адекватного осмислення і розуміння складності та суперечності ситуації. Проведене дослідження дозволили констатувати незбалансованість теоретичної і практичної підготовки педагогічних кадрів в університеті, що відбивається на реальній готовності випускників до роботи в сучасній школі. Визначено, що шляхи подолання кризи університетизації педагогічної освіти полягають не в обмеженні фундаменталізації, а в посиленні методологічної і технологічної складової реалізації фундаментальних знань в педагогічному процесі, що, в свою чергу, дозволяє досягти практико-орієнтованості університетської підготовки вчителів за рахунок модернізації змісту освіти і процесу його засвоєння на всіх ступенях і рівнях. Одержані під час дослідження результати можна використати в процесі розроблення навчальних планів у педагогічних і класичних університетах.Item Світле комп’ютерне майбутнє і проблеми зайнятості населення(Вінниця : ВДПУ, 2018) Гуревич, Р. С.; Козяр, М. М.; Опушко, Н. Р.У статті проведено аналітичне дослідження проблеми професійної адаптації сучасної молоді до вимог інформаційного суспільства. Авторами доведено, що молодь має прагнути до нових знань та інформації, що в свою чергу, допоможе їм адаптуватися до умов швидкої зміни вимог і технологій підготовки фахівців, поновлювати впродовж усього періоду діяльності власні професійні знання та постійно підвищувати професійну компетентність. Зазначається, що державна система освіти за таких умов має сприяти виробленню адекватної організаційної структури і забезпечувати реалізацію принципу «освіта впродовж усього життя». Встановлено, що виходячи з названих проблем, в усіх розвинених країнах освіта людей на різних вікових ступенях є стратегічним напрямом державної політики, в нього інвестують значні державні та приватні кошти, в тому числі на нові дослідження та розробки. Саме освіта визначає обличчя майбутнього, забезпечуючи розширене репродукування особистісного, інтелектуального, соціального, морального, загальнокультурного і врешті-решт економічного потенціалу будь-якої країни і всього людства. Автори статті наголошують на проблемі адаптації професійного життя підростаючого покоління в майбутньому. Проаналізувавши думки експертів, встановлено, що очікуються значні запити на фахівців, які розробляють нові товари та послуги, системи управління, комп’ютерні технології та соціальні концепції, а також на фахівців виробничої галузі.Item Інтердисциплінарні зв’язки у викладанні дисциплін педагогічного цикл(Вінниця : Твори, 2019) Опушко, Н. Р.; Гуревич, Р. С.В статті розкрито проблему інтердисциплінарних зав’язків у викладанні дисциплін педагогічного циклу. Визначено суть терміну «інтердисциплінарність», встановлено основні функції інтердисциплінарних зав’язків у викладанні дисциплін педагогічного циклу. Розкрита їх поліфункціональність та важливість для підготовки високопрофесійного, мобільного та різнобічно розвиненого фахівця педагогічної галузі. Встановлено, що інтердисциплінарні зв’язки становлять собою одну з конкретних форм загального методичного принципу системності, який детермінує особливий тип мисленнєвої діяльності, а саме: системне мислення.Item Визначення сучасних методологічних підходів до проблеми розвитку професійно-педагогічної компетентності викладача(Вінниця : ВДПУ, 2019) Горохівська, Т. М.; Гуревич, Р. С.У статті представлено теоретичний аналіз сучасних методологічних підходів до проблеми розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів. Зауважено, що на відміну від традиційних методологічних підходів (системний, діяльнісний, акмеологічний тощо), сучасні – більш узгоджені з освітніми та соціальними реаліями сьогодення й посідають вагоміше місце в наукових розвідках щодо проблем гуманістичної, особистісно-орієнтованої педагогіки. Підкреслено важливість інтегративного підходу до проблеми розвитку професійно-педагогічної компетентності викладача, створення єдиного, цілісного змісту його професійної діяльності. З’ясовано, що використання інноваційного підходу пов’язане зі збагаченням позитивного досвіду викладацької діяльності, формуванням професійної педагогічної культури та культури спілкування. Розглянуто креативний підхід, який зумовлено потребою сучасної вищої школи в креативній, творчій особистості викладача. Визначено, що застосування функціонального підходу дає змогу трактувати розвиток професійно-педагогічної компетентності викладача як процес його творчого вдосконалення під час виконання визначених професійних функцій. Зроблено висновок, що використання означених підходів дозволяє здійснити розробку науково-методичної системи розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів.Item Професійна комунікативна компетентність як необхідна умова ефективної діяльності майбутнього кваліфікованого робітника сфери послуг(Вінниця : Твори, 2019) Гуревич, Р. С.; Бойчук, О. Ю.; Бойчук, В. М.Реформаційні процеси, що відбуваються нині у сфері освіти, вимагають від майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг не лише оволодіння певним рівнем освіти, а й уміння акумулювати життєвий і професійний досвід, прогнозувати можливі наслідки власної діяльності, тобто формування професійної компетентності. Остання має включати сукупність умінь і навичок, що забезпечують продуктивне функціонування процесу спілкування. Отож, можна констатувати, що професійна компетентність є провідним чинником і стрижневим компонентом майбутньої професії, а комунікативна компетентність, у свою чергу, виступає необхідною умовою ефективної професійної діяльності. У програмі традиційної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг формуванню та розвитку комунікативної компетентності приділяється недостатня увага. Випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти не готують до свідомого конструювання за допомогою мовних засобів (вербальних і невербальних) своїх взаємовідносин із різними комунікативними партнерами, не вчать ефективних прийомів спілкування задля ефективної координації спільної діяльності. Як результат – майбутній кваліфікований робітник не має відповідних умінь у галузі професійного спілкування. Ми переконані, що для полегшення процесу адаптації молодого робітника у професійному колективі необхідно ознайомити його із нормами професійного спілкування. Особливо актуальною є ця проблема для робітників сфери послуг, оскільки їхня професійна діяльність передбачає постійний безпосередній комунікативний контакт з клієнтом. Стаття присвячена проблемі формування професійної комунікативної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у закладі професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. У ній проаналізовано різні підходи до визначення дефініцій «компетентність», «професійна компетентність», «комунікативна компетентність», уточнено поняття «професійна комунікативна компетентність». Окреслено взаємозв’язок між особливостями роботи системи «людина – людина» і якістю володіння комунікативними уміннями, що лежать в основі формування професійної комунікативної компетентності.Item Підготовка майбутніх педагогів професійного навчання до дослідницької діяльності(Вінниця : Твори, 2020) Гуревич, Р. С.; Габрійчук, Л. Е.У статті розглядаються вимоги до підготовки педагогів професійного навчання з точки зору інноваційної економіки, що характеризується тісним діалогом ринку праці та галузі освіти. Здійснено аналіз авторских поглядів на проблему підготовки студентів до дослідницької діяльності. Методологія дослідження заснована на філософських і педагогічних підходах, що розкривають сутнісні та змістові характеристики поняття «дослідницька діяльність». Обговорюється проблема підготовки педагогів професійного навчання до дослідницької діяльності у закладі вищої освіти в контексті приведення її у відповідність до вимог стандартів підготовки педагогів професійного навчання, професійної освіти та додаткової професійної освіти. В статті виокремлено два основних завдання у підготовці педагогів професійного навчання (за спеціалізаціями), що спрямовані на застосування елементів дуальної освіти з траєкторією реалізації дослідницької функції педагогів професійної освіти на робочому місці за спеціалізацією та в системі професійної освіти, а також здійснено обґрунтування вибору змісту дослідницької функції майбутнього педагога професійного навчання за рівнями (початковий, базовий, високий). Розроблена система рівнів змісту дослідницьких функцій педагогів професійного навчання може бути використана під час планування, організації та контролю якості освітнього процесу.Item Професійна освіта в ХХІ столітті: проблеми і перспективи(Вінниця : ВДПУ, 2020) Гуревич, Р. С.; Габрійчук, Л. Е.; Герасименко, Н. В.На основі системного аналізу сучасних глобальних проблем розвитку людської цивілізації в статті розглянуті головні проблеми концепції перспективної системи професійної освіти в першій половині ХХІ століття. Найважливішими з них є фундаменталізація всієї системи освіти, а також надання їй випереджувального характеру, орієнтація на вимоги й умови постіндустріального інформаційного суспільства. Створення перспективної системи освіти, що здатна підготувати населення Землі до нових умов постіндустріальної цивілізації – одна з найбільш важливих і актуальних проблем сучасного суспільства, в тому числі в Україні. Освіта – це шлях у майбутнє, а професійна освіта – це майбутнє економіки кожної країни й її господарства. Це єдина надія на подолання глобальної кризи сучасної цивілізації, на створення необхідних умов для виживання та подальшого безпечного розвитку людства в ім’я миру. Ми констатували, що зв'язок між станом проблеми і рівнем благополуччя нації, можливостями її подальшого соціально-економічного розвитку, поки що недостатньо усвідомлені. Про це свідчить недостатня увага, що приділяється проблемам освіти, а також рівнем фінансування сфери освіти, який нині є й який далеко не відповідає ні стратегічній важливості, ні масштабам цієї глобальної проблеми. Що стосується інших актуальних проблем сучасності, подальший розвиток яких і є змістом головних викликів ХХІ століття, і може привести нашу цивілізацію до фатальних наслідків, то ці проблеми є наслідком некерованої техногенної діяльності людини. Глибинні корені цих проблем містяться не в технічній, а в гуманітарній сфері, в світогляді, освіченості та вихованні самої людини. Тому проблема освіти і виховання людини, формування її гуманістичного світогляду на основі синтезу новітніх знань як у галузі природничих, так і гуманітарних наук, є найважливішою та актуальною проблемою сучасності.Item Цифровізація вищої освіти в умовах пандемії: проблеми та перспективи розвитку(Вінниця : ВДПУ, 2020) Гуревич, Р. С.; Gurevych, R. S.; Пархоменко, В. А.; Parhomenko, V. A.; Кадемія, М. Ю.; Kademiia, M. Yu.; Опушко, Н. Р.; Opushko, N. R.У статті проаналізовано здобутки цифровізації вищої освіти в умовах пандемії COVID-2019, яка впродовж майже двох років не здає позиції в світі. Використовуючи методи аналізу, узагальнення та систематизації інформації стосовно цифрових процесів, що відбуваються у всіх сферах суспільного життя, в тому числі й у вищій освіті, з’ясовано низку проблем, що виникли у результаті екстреного переходу на дистанційну роботу та навчання, наприклад, відсутність відповідного ресурсного забезпечення, протести проти дистанційного навчання тощо. Окреслено першочергові завдання, що мають вирішити заклади вищої освіти в умовах дистанційного навчання; здійснено аналіз освітніх платформ, які найчастіше використовуються у закладах вищої освіти під час дистанційного навчання.