Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
6 results
Search Results
Item Аксіологічні аспекти дослідження проблеми професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва.(2021) Акімова, О. В.; Фрицюк, В. А.; Akimova, O. V.; Fritsyuk, V. A.У статті характеризуються аксіологічні аспекти дослідження проблеми професійного саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва. Схарактеризовано аксіологічний підхід, що спонукає під час відбору змісту, методів, форм підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку враховувати їхні ціннісні орієнтації. Доведено, що аксіологічний підхід є органічно притаманним сучасній музичній педагогіці, оскільки він орієнтований на людину як найвищу цінність. Описано сутність аксіологічного підходу, що полягає у спрямуванні педагогічної діяльності на гуманістичний розвиток особистості, за якого кожний учасник педагогічного процесу є активним ціннісно-мотивованим суб’єктом діяльності, а найважливішим завданням є розкриття цінностей як сутнісних характеристик особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва.Item Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. – Випуск 65. - 2021.(2021) Коломієць, А. М.; Шахов, В. І.; Акімова, О. В.; Галузяк, В. М.; Лазаренко, Н. І.; Гуревич, Р. С.; Kolomiiets, A. M.; Shakhov, V. I.; Akimova, O. V.; Lazarenko, N. I.У збірнику вміщені наукові статті з актуальних проблем сучасної педагогіки та психології, в яких розкриваються питання дидактики, теорії і методики виховання, професійної освіти, соціальної педагогіки, порівняльної педагогіки, історії педагогіки, педагогічної психології.Item Зміст та особливості викладання навчальної дисципліни «Етика керівника закладу загальної середньої освіти»(Вінниця : Твори, 2018) Каплінський, В. В.; Акімова, О. В.У статті розкрито доцільність навчальної дисципліни «Етика керівника закладу загальної середньої освіти», її мета, завдання, компетентності, зміст та особливості викладання. Доцільність вивчення цієї навчальної дисципліни обумовлена проблемами, які виникають в управлінській діяльності керівника школи у взаємодії з педагогічним та учнівським колективами. Її завдання полягають у розкритті соціальної та психологічної значущості дотримання норм професійної етики, ознайомленні майбутнього керівника освітнього закладу з принципами, нормами і правилами етичної поведінки та сприянні їх засвоєнню, озброєнні технологією розробки алгоритму індивідуальної управлінської взаємодії на етичній основі. Оскільки сьогодні ми спостерігаємо дисбаланс між технічним прогресом, який набирає все більших і більших обертів, і моральним та духовним регресом, необхідність засвоєння морально-етичних норм поведінки керівниками закладів загальної середньої освіти набуває особливого значення. З іншого боку морально-етична культура є фундаментом загальної культури особистості та регулятором її поведінки. Процес вивчення дисципліни орієнтований на формування здатностей: здійснювати аналіз і креативний синтез ідей, пов’язаних з морально-етичним становленням особистості керівника освітнього закладу та підвищенням рівня його професійної культури; знаходити оптимальні рішення у ситуаціях морального вибору та прогнозувати їх наслідки; володіти способами морально-етичної взаємодії з колегами, широким академічним товариством та громадськістю. До змісту «Етики керівника закладу загальної середньої освіти» подано теми, які дають відповіді на питання, що є гострими та актуальними для майбутніх керівників освітніх закладів, а саме: Що значить бути тактовним? Як забезпечувати взаємний контакт? Як підтримувати позитивні взаємовідносини з педагогами та учнями? Як уникати конфліктів? Як краще з’ясувувати стосунки після конфлікту? Як ефективно здійснювати виховний вплив? Як організувати прихований вплив? Як завоювати авторитет? Як діяти в ситуаціях першого знайомства, коли тебе випробовують? Викликати інтерес, заінтригувати, сформувати потребу, заставити замислитись, включити в самостійний пошук, викликати післядію, переконати у важливості, вплинути на емоційну сферу – все це критерії, якими ми керувалися при виборі нетрадиційних та удосконаленні традиційних методів вивчення цієї дисципліни.Item Педагогічний досвід як необхідна складова педагогічної діяльності(Вінниця : Твори, 2018) Акімова, О. В.; Коваль, М. С.У статті розглянуто питання дослідження взаємозв’язку між здібностями, знаннями, уміннями, навичками як основоположними факторами педагогічної обдарованості. Представлено класифікацію здібностей: за видами психічних функціональних систем (сенсомоторні, перцептивні, мнемічні, розумові, комунікативні); за основними видами діяльності (математичні, музичні, наукові, літературні, педагогічні). Проаналізовано сутність основних понять учення про обдарованість, запропонованих відомими науковцями. Зауважено, що в сучасній науці більшість дослідників визнають існування обдарованості загальної; вони виокремлюють два види обдарованості загальної: інтелектуальну і творчу обдарованість (креативність). Виокремлено поняття педагогічної обдарованості, названо критерії досягнення мети навчально-виховного процесу. Охарактеризовано структуру педагогічної обдарованості, котра може бути представлена такими компонентами: мотиваційним, креативним і рефлексивним. В основу запропонованої моделі педагогічно обдарованої особистості були введені такі компоненти: педагогічні здібності, педагогічна креативність, педагогічна компетентність, педагогічне покликання, інтелектуальні здібності.Item Виховні можливості змісту історії педагогіки в педагогічному університеті.(Вінниця : Планер, 2011) Акімова, О. В.; Акимова, Е. В.; Akimova, O. V.У статті обґрунтована авторська концепція креативно спрямованого змісту історії педагогіки, виявленні виховного аспекту цієї навчальної дисципліни.Item Умови розвитку творчого мислення студентів університету(Вінниця : Нілан-ЛТД, 2014) Акімова, О. В.; Акимова, О. В.; Akimova, O. V.; Сапогов, М. В.; Sapohov, M. V.Стаття присвячена обґрунтуванню однієї з визначальних умов розвитку творчого мислення майбутніх вчителів, яка полягає у формуванні активно-творчого типу засвоєння знань.