Кафедра образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/0b99be40-a4f0-407b-85b3-8304c1cb5d2d
Browse
3 results
Search Results
Item Тенденції становлення педагогічної освіти на Поділлі (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття)(Полтава, 2018) Зузяк, Т. П.; Zuzyak, T. P.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2018. У дисертації на основі сучасних методологічних засад досліджено сутнісний зміст тенденцій становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. На основі авторських критеріїв розроблено й теоретично обґрунтовано його періодизацію та виокремлено чотири етапи: перший – «Час освітнього двовладдя» (кінець ХVІІІ – перше десятиліття ХІХ ст.); другий – «Реформи духовної освіти в Подільській губернії» (20-ті – 60-ті рр. ХІХ ст.); третій – «Становлення жіночої педагогічної освіти Поділля» (70-ті рр. – кінець ХІХ ст.); четвертий – «Інституціоналізація професійно-педагогічної освіти Поділля» (1900–1917 рр.); простежено поетапну еволюцію тенденцій становлення змісту, організаційних форм, методів і засобів педагогічної освіти регіону наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.; виявлено її основні особливості, закономірності та суперечності; окреслено шляхи творчого використання прогресивних надбань педагогічної освіти Поділля досліджуваного періоду в сучасних умовах інноваційного розвитку освітньої галузі України. Значну увагу приділено аналізу становлення закладів освіти, висвітленню педагогічних ідей та творчого доробку видатних педагогів, громадських, культурних і релігійних діячів Подільського краю.Item Педагогічна освіта на Поділлі (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)(Вінниця, 2017) Зузяк, Т. П.; Zuzyak, T. P.Хрестоматія містить матеріали, коментарі та додатки для самостійного опанування курсів «Історія педагогіки», «Основи педагогічної майстерності», «Історичне краєзнавство та джерелознавство», що розкривають сутність та особливості поступу педагогічної освіти Поділля наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. Адресовано студентам вищих педагогічних навчальних закладів, магістрантам, аспірантам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, всім тим, хто цікавиться історією становлення й розвитку педагогічної освіти Подільського краю.Item Тенденції становлення педагогічної освіти на поділлі (кінець xviii – початок xx століття)(Вінниця, 2018) Зузяк, Т. П.; Zuzyak, T. P.Тенденції становлення педагогічної освіти на Поділлі (кінець XVIII – початок XX століття). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2018. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Полтава, 2018. Вирішення складних завдань інтеграції вітчизняної освіти в світовий освітній простір неможливе без ретельного вивчення власного історичного минулого, ознайомлення з педагогічною спадщиною видатних теоретиків і практиків, які стояли біля витоків педагогічної освіти. Це, передусім, потрібно для обґрунтування теоретико-методологічних і організаційних концепцій, систем і технологій учіння, провідне місце серед яких у сучасних реаліях займають педагогічні технології, які мають забезпечувати особистісний розвиток та саморозвиток учителя, його професійну і соціальну мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці, адаптаційну гнучкість. Окрім того, звернення до національних історико-педагогічних надбань має вагоме науково-практичне значення і сприяє цілеспрямованій, послідовній професійній підготовці вчителя. Актуальність проведеного дослідження зумовлена гострою потребою розроблення наукових підходів для відображення в змісті та структурі сучасної педагогічної освіти етносоціальної своєрідності, прогресивного історико-педагогічного досвіду професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних закладах освіти окремих регіонів України. Генералізуюче положення дисертації полягає в тому, що що становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. було детерміновано сукупністю суспільно-історичних чинників. Її зміст представляли духовна та світська освіта, єдність педагогічних ідей та освітніх практик, що збагатило педагогічний інструментарій професійної підготовки вчителів і відіграло вагому роль у розбудові української національної освітньо-виховної системи. основу дослідження покладено обґрунтовану авторську періодизацію становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст., де розкрито освітні тенденції кожного з виокремлених етапів, окреслено специфіку, зміст, методичні та організаційно-педагогічні засади підготовки вчителів у духовних і світських закладах освіти. У дисертації «Тенденції становлення педагогічної освіти на Поділлі (кінець XVIII – початок XX століття)» проаналізовано концептуальні, методологічні та теоретичні засади дослідження, стан наукової розробки теми, її джерельну базу. З’ясовано, що до цього часу відсутні фундаментальні праці з проблем становлення й розвитку педагогічної освіти на Поділлі наприкінці XVIII – на початку XX ст., здійснено систематизацію й узагальнення ідей і творчих надбань педагогічних колективів навчальних закладів Поділля в царині формування високопрофесійної, креативної, здатної на належному рівні здійснювати педагогічну діяльність-дію особистості вчителя. На основі архівних матеріалів і маловідомих джерел вперше досліджено ґенезу становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. із погляду сучасних методологічних засад: історико-хронологічного, системного, структурно-функціонального, парадигмального, аксіологічного та культурологічного підходів, принципів науковості, історизму, об’єктивності, природовідповідності, культуровідповідності, системності, єдності історичного та логічного, багатофакторності, конкретності, взаємодії теорії та практики, соціально-історичної детермінації педагогічної дійсності минулого, що дали змогу проаналізувати основні ідеї та освітні практики підготовки педагогічних кадрів на Поділлі. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше: у вітчизняній історико-педагогічній науці виявлено та здійснено цілісний і системний аналіз сутнісного змісту тенденцій поетапного становлення 4 педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.: «педагогізація» духовних закладів освіти, що здійснювали підготовку вчителів нижчих шкіл (уведення до освітнього процесу риторики, гомілетики, предметів естетичного спрямування); інтеграція складників педагогічної майстерності в освітньо-виховний процес духовних і світських навчальних закладів; удосконалення курсу педагогіки та його спрямування на розвиток не лише теоретичних знань із основ учіння й виховання, а передусім на їхнє практичне застосування; запровадження педагогічного класу в жіночих закладах і другокласних церковнопарафіяльних школах; інституціоналізація педагогічних закладів освіти – вчительських шкіл, учительських семінарій та Вінницького вчительського інституту; упровадження прогресивних методик і технологій формування особистості вчителів; створення чіткої системи спеціальних дисциплін (педагогіка, історія педагогіки, дидактика), які готували випускника до якісної, педагогічно і психологічно зумовленої діяльності-дії; відкриття зразкових шкіл для практичної професійно-педагогічної підготовки («школи вправ»); запровадження елементів допрофесійного відбору на вчительські спеціальності, уведення творчих іспитів при вступі до педагогічних класів та в інші освітні заклади, а також при складанні випускних іспитів на отримання звання вчителя тощо. На основі авторських критеріїв (конкретно-історичні: суспільно-політичний, соціально-економічний і культурно-освітній розвиток Поділля; нормативно-правові: постанови урядів, законодавчі акти з проблем організації педагогічної освіти, рішення щодо відкриття чи припинення діяльності освітніх закладів; ідейно-педагогічні: розвиток педагогічної науки та педагогічної думки; парадигмальні: зміна підходів до реалізації педагогічної освіти, зокрема її мети, цілей, змісту і структури тощо) виокремлено етапи становлення педагогічної освіти на Поділлі: перший – «Час освітнього двовладдя» (кінець ХVІІІ – перше десятиліття ХІХ ст.); другий – «Реформи духовної освіти в Подільській губернії» (20-ті – 60-ті рр. ХІХ ст.); третій – «Становлення жіночої педагогічної освіти Поділля» (70-ті рр. – кінець ХІХ ст.); четвертий – «Інституціоналізація професійно-педагогічної освіти Поділля» (1900–1917 рр.); виявлено особливості (розвиток загальнопедагогічної підготовки вчителя-вихователя; формування гуманістичних принципів особистості педагога, практичне спрямування процесу оволодіння психолого-педагогічними дисциплінами; орієнтування на загальнолюдські цінності під час теоретичної та практичної підготовки, уведення педагогічної майстерності для розвитку творчої особистості вчителя, наявність елементів допрофесійної підготовки на педагогічні спеціальності й професійного добору осіб, які прагнули здобути педагогічний фах; взаємозумовленість і взаємозв’язок курсів педагогіки і психології), розкрито закономірності (поєднання європейських і вітчизняних традицій, залежність розвитку педагогічної освіти Поділля від соціально-політичних, культурно-освітніх і суспільно-економічних чинників, а також політики урядів – Австрії та Росії тощо) і з’ясовано суперечності (між тогочасними соціально-політичними й соціокультурними реаліями та необхідністю змін у підготовці педагогічних кадрів, між потребою суспільства у кваліфікованих учителях і низьким рівнем їхньої професійної підготовки, між традиціями диференціації підготовки вчительських кадрів у духовних і гімназійних закладах освіти; між особливостями освітньо-професійної діяльності педагогічних закладів освіти Західного та Східного Поділля; між поглибленням теоретичної підготовки майбутніх учителів і послабленням її практичного складника тощо) становлення педагогічної освіти на Поділлі досліджуваної доби, окреслено шляхи творчого використання прогресивних надбань педагогічної освіти Поділля в сучасних умовах інноваційного розвитку освітньої галузі України. Уточнено термінологічний апарат дослідження, а саме: дефініції понять «педагогічна освіта», «складники педагогічної майстерності», «педагогічне мистецтво», «система професійних компетентностей вчителя-вихователя», «тенденції розвитку педагогічної освіти в історичному поступі», «технології педагогічної взаємодії»; історію виникнення (дати відкриття та припинення діяльності) окремих освітніх закладів Поділля. 6 Подальшого розвитку набули наукові положення щодо ознак процесу розвитку педагогічної освіти в цілому (інтегрованість, об’єктивність, дотичність до сфери сучасного відродження національної освіти); ідеї одухотвореності педагогічної освіти на всіх її рівнях, що суттєво сприятиме розв’язанню її стратегічного завдання – творенню духовності народу, зміцненню його національного духу; теоретичні й методологічні підходи щодо модернізації викладання курсу педагогіки в педагогічних закладах освіти України, наповнення його новим змістом для забезпечення інтеграції з педагогічною практикою, використання вчителями-практиками та майбутніми освітянами теоретичних знань як засобів вирішення конкретних завдань, синтезування часткових знань і вмінь у цілісні операційні комплекси. Уведено до наукового обігу 305 архівних джерел, з-поміж них: 200 маловідомих і 105 невідомих (зокрема, справи із фондів: Летичівська чоловіча гімназія (ДАХмО, ф. 55), Жмеринська чоловіча гімназія (ДАВіО, ф. Д-17), Могилів-Подільська чоловіча гімназія (ДАВіО, ф. Д-74), Жмеринська чоловіча єврейська гімназія (ДАВіО, ф. Д-351), Брацлавська жіноча гімназія товариства сприяння жіночої освіти (ДАВіО, ф. Д-56), Могилів-Подільська жіноча гімназія (ДАВіО, ф. Д-82), Жмеринська приватна гімназія Г. Я. Лукашевич (ДАВіО, ф. Д-173), Степашківська церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО, ф. Д-189), Забузька церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО, ф. Д-190), Майдано-Трепівська церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО, ф. Д-284), Чуківська церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО, ф. Д-349) та інші). Розширено уявлення про внесок тогочасних видатних діячів освіти, культури та релігії у розбудову педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. (О. Барвінський, Ю. Богданов, Г. Ващенко, П. Вікул, В. Гречулевич, М. Губчак, С. Дністрянський, П. Житецький, Д. Жудін, М. Коцюбинський, М. Леонтович, О. Маркович, М. Пирогов, М. Сімашкевич, М. Симонов, Й. Сліпий, І. Сошенко, І. Ставицький, К. Стеценко, О. Хиждеу, І. Шипович, М. Яворовський та ін.). Основним підґрунтям написання наукової праці стали документи Державного архіву Вінницької області та Державного архіву Хмельницької області, більшість із яких вперше введено до наукового обігу. Серед архівних джерел, які були залучені для дослідження, значну частину становлять документи із архівних фондів дорадянського періоду. Використані матеріали включають у себе нормативно-правові документи, статистичні данні, хронологічно-фактологічні й тематичні довідники, покажчики тощо. В ході дослідження були опрацьовані періодичні видання, на сторінках яких публікувалися нормативні, освітні, релігійні документи, що регламентували педагогічну освіту Подільського краю, а саме: «Журнал Министерства народного просвещения» (1834–1917 рр.), «Циркуляр по управлению Киевским учебным округом» (1859–1915 рр.), «Подольские епархиальные ведомости» (1862–1905 рр.), «Православная Подолия» (1906–1917 рр.), «Русская школа» (1890–1917 рр.), «Вестник воспитания» (1890–1917 рр.), «Киевская старина» (1882–1906 рр.), «Педагогический сборник» (1864–1918 рр.), «Педагогический листок» (1871–1918 рр.) та інші. Практичне значення дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення щодо становлення й розвитку педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. можуть бути використані для проведення якісних перетворень у сучасному освітньому просторі вищої педагогічної освіти України, а також сприяти вдосконаленню рівня підготовки майбутнього вчителя-практика. Фактологічний матеріал і систематизована джерельна база становлять цінність для подальших наукових досліджень з історії освіти та педагогічної думки, історії України, історіографії історії педагогіки, українознавства, джерелознавства, архівознавства та країнознавства. Наукові положення дисертації можуть використовуватися для розробки лекційних і практичних занять із курсів «Історія педагогіки», «Загальна педагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Основи педагогічної майстерності», «Історія України», «Історичне краєзнавство та джерелознавство», визначення змісту вибіркових дисциплін із проблем розвитку педагогіки, а також у процесі вдосконалення змісту науково-педагогічної підготовки сучасних магістрів-гуманітаріїв, укладання енциклопедичних, довідково-біографічних, краєзнавчих видань, підготовки підручників, методичних рекомендацій, навчальних посібників та укладанні хрестоматій тощо. Матеріали дисертації відбито в монографії «Становлення й розвиток педагогічної освіти на Поділлі (кінець ХVIII – початок ХХ століття»), а також в авторській хрестоматії «Педагогічна освіта на Поділлі» (кінець ХVIII – початок століття»), складниками якої є історико-педагогічні матеріали, що висвітлюють ґенезу педагогічної освіти Подільського краю наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст., персоналістичні описи, невідомі та маловідомі факти із організації освітнього процесу в духовних і світських закладах освіти Поділля.