Тенденції становлення педагогічної освіти на поділлі (кінець xviii – початок xx століття)

Abstract

Тенденції становлення педагогічної освіти на Поділлі (кінець XVIII – початок XX століття). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2018. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Полтава, 2018.

Вирішення складних завдань інтеграції вітчизняної освіти в світовий освітній простір неможливе без ретельного вивчення власного історичного минулого, ознайомлення з педагогічною спадщиною видатних теоретиків і практиків, які стояли біля витоків педагогічної освіти. Це, передусім, потрібно для обґрунтування теоретико-методологічних і організаційних концепцій, систем і технологій учіння, провідне місце серед яких у сучасних реаліях займають педагогічні технології, які мають забезпечувати особистісний розвиток та саморозвиток учителя, його професійну і соціальну мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці, адаптаційну гнучкість. Окрім того, звернення до національних історико-педагогічних надбань має вагоме науково-практичне значення і сприяє цілеспрямованій, послідовній професійній підготовці вчителя.

Актуальність проведеного дослідження зумовлена гострою потребою розроблення наукових підходів для відображення в змісті та структурі сучасної педагогічної освіти етносоціальної своєрідності, прогресивного історико-педагогічного досвіду професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних закладах освіти окремих регіонів України.

Генералізуюче положення дисертації полягає в тому, що що становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. було детерміновано сукупністю суспільно-історичних чинників. Її зміст представляли духовна та світська освіта, єдність педагогічних ідей та освітніх практик, що збагатило педагогічний інструментарій професійної підготовки вчителів і відіграло вагому роль у розбудові української національної освітньо-виховної системи.

основу дослідження покладено обґрунтовану авторську періодизацію становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.,

де розкрито освітні тенденції кожного з виокремлених етапів, окреслено специфіку, зміст, методичні та організаційно-педагогічні засади підготовки вчителів у духовних і світських закладах освіти.

У дисертації «Тенденції становлення педагогічної освіти на Поділлі (кінець XVIII – початок XX століття)» проаналізовано концептуальні, методологічні та теоретичні засади дослідження, стан наукової розробки теми, її джерельну базу. З’ясовано, що до цього часу відсутні фундаментальні праці з проблем становлення й розвитку педагогічної освіти на Поділлі наприкінці XVIII – на початку XX ст., здійснено систематизацію й узагальнення ідей і творчих надбань педагогічних колективів навчальних закладів Поділля в царині формування високопрофесійної, креативної, здатної на належному рівні здійснювати педагогічну діяльність-дію особистості вчителя.

На основі архівних матеріалів і маловідомих джерел вперше досліджено ґенезу становлення педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. із погляду сучасних методологічних засад: історико-хронологічного, системного, структурно-функціонального, парадигмального, аксіологічного та культурологічного підходів, принципів науковості, історизму, об’єктивності, природовідповідності, культуровідповідності, системності, єдності історичного та логічного, багатофакторності, конкретності, взаємодії теорії та практики, соціально-історичної детермінації педагогічної дійсності минулого, що дали змогу проаналізувати основні ідеї та освітні практики підготовки педагогічних кадрів на Поділлі.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше: у вітчизняній історико-педагогічній науці виявлено та здійснено цілісний і системний аналіз сутнісного змісту тенденцій поетапного становлення

4

педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.: «педагогізація» духовних закладів освіти, що здійснювали підготовку вчителів нижчих шкіл (уведення до освітнього процесу риторики, гомілетики, предметів естетичного спрямування); інтеграція складників педагогічної майстерності в освітньо-виховний процес духовних і світських навчальних закладів; удосконалення курсу педагогіки та його спрямування на розвиток не лише теоретичних знань із основ учіння й виховання, а передусім на їхнє практичне застосування; запровадження педагогічного класу в жіночих закладах і другокласних церковнопарафіяльних школах; інституціоналізація педагогічних закладів освіти – вчительських шкіл, учительських семінарій та Вінницького вчительського інституту; упровадження прогресивних методик і технологій формування особистості вчителів; створення чіткої системи спеціальних дисциплін (педагогіка, історія педагогіки, дидактика), які готували випускника до якісної, педагогічно і психологічно зумовленої діяльності-дії; відкриття зразкових шкіл для практичної професійно-педагогічної підготовки («школи вправ»); запровадження елементів допрофесійного відбору на вчительські спеціальності, уведення творчих іспитів при вступі до педагогічних класів та в інші освітні заклади, а також при складанні випускних іспитів на отримання звання вчителя тощо.

На основі авторських критеріїв (конкретно-історичні: суспільно-політичний, соціально-економічний і культурно-освітній розвиток Поділля; нормативно-правові: постанови урядів, законодавчі акти з проблем організації педагогічної освіти, рішення щодо відкриття чи припинення діяльності освітніх закладів; ідейно-педагогічні: розвиток педагогічної науки та педагогічної думки; парадигмальні: зміна підходів до реалізації педагогічної освіти, зокрема її мети, цілей, змісту і структури тощо) виокремлено етапи становлення педагогічної освіти на Поділлі: перший – «Час освітнього двовладдя» (кінець ХVІІІ – перше десятиліття ХІХ ст.); другий – «Реформи духовної освіти в Подільській губернії» (20-ті – 60-ті рр. ХІХ ст.); третій – «Становлення жіночої педагогічної освіти Поділля» (70-ті рр. – кінець ХІХ ст.); четвертий – «Інституціоналізація професійно-педагогічної освіти Поділля» (1900–1917 рр.); виявлено особливості (розвиток загальнопедагогічної підготовки вчителя-вихователя; формування гуманістичних принципів особистості педагога, практичне спрямування процесу

оволодіння психолого-педагогічними дисциплінами; орієнтування на загальнолюдські цінності під час теоретичної та практичної підготовки, уведення педагогічної майстерності для розвитку творчої особистості вчителя, наявність елементів допрофесійної підготовки на педагогічні спеціальності й професійного добору осіб, які прагнули здобути педагогічний фах; взаємозумовленість і взаємозв’язок курсів педагогіки і психології), розкрито закономірності (поєднання європейських і вітчизняних традицій, залежність розвитку педагогічної освіти Поділля від соціально-політичних, культурно-освітніх і суспільно-економічних чинників, а також політики урядів – Австрії та Росії тощо) і з’ясовано суперечності (між тогочасними соціально-політичними й соціокультурними реаліями та необхідністю змін у підготовці педагогічних кадрів, між потребою суспільства у кваліфікованих учителях і низьким рівнем їхньої професійної підготовки, між традиціями диференціації підготовки вчительських кадрів у духовних і гімназійних закладах освіти; між особливостями освітньо-професійної діяльності педагогічних закладів освіти Західного та Східного Поділля; між поглибленням теоретичної підготовки майбутніх учителів і послабленням її практичного складника тощо) становлення педагогічної освіти на Поділлі досліджуваної доби, окреслено шляхи творчого використання прогресивних надбань педагогічної освіти Поділля в сучасних умовах інноваційного розвитку освітньої галузі України.

Уточнено термінологічний апарат дослідження, а саме: дефініції понять «педагогічна освіта», «складники педагогічної майстерності», «педагогічне мистецтво», «система професійних компетентностей вчителя-вихователя», «тенденції розвитку педагогічної освіти в історичному поступі», «технології педагогічної взаємодії»; історію виникнення (дати відкриття та припинення діяльності) окремих освітніх закладів Поділля.

6

Подальшого розвитку набули наукові положення щодо ознак процесу розвитку педагогічної освіти в цілому (інтегрованість, об’єктивність, дотичність до сфери сучасного відродження національної освіти); ідеї одухотвореності педагогічної освіти на всіх її рівнях, що суттєво сприятиме розв’язанню її стратегічного завдання – творенню духовності народу, зміцненню його національного духу; теоретичні й методологічні підходи щодо модернізації викладання курсу педагогіки в педагогічних закладах освіти України, наповнення його новим змістом для забезпечення інтеграції з педагогічною практикою, використання вчителями-практиками та майбутніми освітянами теоретичних знань як засобів вирішення конкретних завдань, синтезування часткових знань і вмінь у цілісні операційні комплекси.

Уведено до наукового обігу 305 архівних джерел, з-поміж них: 200 маловідомих і 105 невідомих (зокрема, справи із фондів: Летичівська чоловіча гімназія (ДАХмО, ф. 55), Жмеринська чоловіча гімназія (ДАВіО, ф. Д-17), Могилів-Подільська чоловіча гімназія (ДАВіО, ф. Д-74), Жмеринська чоловіча єврейська гімназія (ДАВіО, ф. Д-351), Брацлавська жіноча гімназія товариства сприяння жіночої освіти (ДАВіО, ф. Д-56), Могилів-Подільська жіноча гімназія (ДАВіО, ф. Д-82), Жмеринська приватна гімназія Г. Я. Лукашевич (ДАВіО,

ф. Д-173), Степашківська церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО,

ф. Д-189), Забузька церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО, ф. Д-190), Майдано-Трепівська церковно-учительська школа другого класу (ДАВіО, ф. Д-284), Чуківська церковно-учительська школа другого класу

(ДАВіО, ф. Д-349) та інші).

Розширено уявлення про внесок тогочасних видатних діячів освіти, культури та релігії у розбудову педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. (О. Барвінський, Ю. Богданов, Г. Ващенко, П. Вікул, В. Гречулевич, М. Губчак, С. Дністрянський, П. Житецький, Д. Жудін,

М. Коцюбинський, М. Леонтович, О. Маркович, М. Пирогов, М. Сімашкевич, М. Симонов, Й. Сліпий, І. Сошенко, І. Ставицький, К. Стеценко, О. Хиждеу, І. Шипович, М. Яворовський та ін.). Основним підґрунтям написання наукової праці стали документи Державного архіву Вінницької області та Державного архіву Хмельницької області, більшість із яких вперше введено до наукового обігу. Серед архівних джерел, які були залучені для дослідження, значну частину становлять документи із архівних фондів дорадянського періоду. Використані матеріали включають у себе нормативно-правові документи, статистичні данні, хронологічно-фактологічні й тематичні довідники, покажчики тощо. В ході дослідження були опрацьовані періодичні видання, на сторінках яких публікувалися нормативні, освітні, релігійні документи, що регламентували педагогічну освіту Подільського краю, а саме: «Журнал Министерства народного просвещения» (1834–1917 рр.), «Циркуляр по управлению Киевским учебным округом» (1859–1915 рр.), «Подольские епархиальные ведомости» (1862–1905 рр.), «Православная Подолия» (1906–1917 рр.), «Русская школа» (1890–1917 рр.), «Вестник воспитания» (1890–1917 рр.), «Киевская старина» (1882–1906 рр.), «Педагогический сборник» (1864–1918 рр.), «Педагогический листок» (1871–1918 рр.) та інші.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення щодо становлення й розвитку педагогічної освіти на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. можуть бути використані для проведення якісних перетворень у сучасному освітньому просторі вищої педагогічної освіти України, а також сприяти вдосконаленню рівня підготовки майбутнього вчителя-практика. Фактологічний матеріал і систематизована джерельна база становлять цінність для подальших наукових досліджень з історії освіти та педагогічної думки, історії України, історіографії історії педагогіки, українознавства, джерелознавства, архівознавства та країнознавства. Наукові положення дисертації можуть використовуватися для розробки лекційних і практичних занять із курсів «Історія педагогіки», «Загальна педагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Основи педагогічної майстерності», «Історія України», «Історичне краєзнавство та джерелознавство», визначення змісту вибіркових дисциплін із проблем розвитку педагогіки, а також у процесі вдосконалення змісту науково-педагогічної підготовки сучасних магістрів-гуманітаріїв, укладання енциклопедичних, довідково-біографічних, краєзнавчих видань, підготовки підручників, методичних рекомендацій, навчальних посібників та укладанні хрестоматій тощо.

Матеріали дисертації відбито в монографії «Становлення й розвиток педагогічної освіти на Поділлі (кінець ХVIII – початок ХХ століття»), а також в авторській хрестоматії «Педагогічна освіта на Поділлі» (кінець ХVIII – початок століття»), складниками якої є історико-педагогічні матеріали, що висвітлюють ґенезу педагогічної освіти Подільського краю наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст., персоналістичні описи, невідомі та маловідомі факти із організації освітнього процесу в духовних і світських закладах освіти Поділля.Тенденции становления педагогического образования на Подолье (конец XVIII - начало XX века). - Квалификационный научный труд на правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики». - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского. Винница, 2018. Полтавский национальный педагогический университет имени В. Г. Короленко. Полтава, 2018. Решение сложных задач интеграции отечественного образования в мировое образовательное пространство невозможно без тщательного изучения собственного исторического прошлого, ознакомление с педагогическим наследием выдающихся теоретиков и практиков, которые стояли у истоков педагогического образования. Это прежде всего нужно для обоснования теоретико-методологических и организационных концепций, систем и технологий учения, ведущее место среди которых в современных реалиях занимают педагогические технологии которые должны обеспечивать личностное развитие и саморазвитие учителя, его профессиональную и социальную мобильность, конкурентоспособность на рынке труда, адаптационную гибкость. Кроме того, обращение к национальным историко-педагогических достижений имеет большое научно-практическое значение и оказывает содействие целенаправленной, последовательной профессиональной подготовке учителя. Актуальность проведенного исследования обусловлена острой потребностью разработки научных подходов отражение в содержании и структуре современного педагогического образования этносоциальной своеобразия, прогрессивного историко-педагогического опыта профессиональной подготовки будущих учителей в педагогических учебных заведениях отдельных регионов Украины. Генерализуючих положения диссертации состоит в том, что становление педагогического образования в Подолье в конце XVIII - начале ХХ в. было детерминировано совокупностью общественно-исторических факторов. Ее содержание представляли духовная и светская образование, единство педагогических идей и образовательных практик, обогатило педагогический инструментарий профессиональной подготовки учителей и сыграло важную роль в развитии украинской национальной образовательно-воспитательной системы. - основу исследования положен обоснованную авторскую периодизацию становления педагогического образования на Подолье в конце XVIII - начале ХХ в., где раскрыты образовательные тенденции каждого из выделенных этапов, обозначены специфику, содержание, методические и организационно-педагогические основы подготовки учителей в духовных и светских учебных заведениях. В диссертации «Тенденции становления педагогического образования на Подолье (конец XVIII - начало XX века)» проанализированы концептуальные, методологические и теоретические основы исследования, состояние научной разработки темы, ее ключевую базу. Установлено, что до сих пор отсутствуют фундаментальные труды по проблемам становления и развития педагогического образования на Подолье в конце XVIII - начале XX в., Осуществлена систематизация и обобщение идей и творческих достижений педагогических коллективов учебных заведений Подолья в области формирования высокопрофессиональной, креативной, способной на должном уровне осуществлять педагогическую деятельность-действие личности учителя. На основе архивных материалов и малоизвестных источников впервые исследованы генезис становления педагогического образования на Подолье в конце XVIII - начале ХХ в. с точки зрения современных методологических основ: историко-хронологического, системного, структурно-функционального, парадигмального, аксиологического и культурологического подходов, принципов научности, историзма, объективности, природовидповидности, культуровидповидности, системности, единства исторического и логического, многофакторности, конкретности, взаимодействия теории и практики, социально-исторической детерминации педагогической действительности прошлого, позволили проанализировать основные идеи и образовательные практики подготовки педагогических кадров на Подолье. Научная новизна и теоретическое значение исследования заключается в том, что впервые: в отечественной историко-педагогической науке обнаружено и осуществлен целостный и системный анализ сущностного содержания тенденций поэтапного становления педагогического образования на Подолье конце XVIII - начале ХХ в.: «педагогизация» духовных учебных заведений, осуществлявших подготовку учителей низших школ (введение в образовательного процесса риторики, гомилетики, предметов эстетического направления); интеграция составляющих педагогического мастерства в образовательно-воспитательный процесс духовных и светских учебных заведений; усовершенствования курса педагогики и его направления на развитие не только теоретических знаний по основам учения и воспитания, а прежде всего на их практическое применение; введение педагогического класса в женских заведениях и второклассных церковноприходских школах; институционализация педагогических учебных заведений - учительских школ, учительских семинарий и Винницкого учительского института; внедрение прогрессивных методик и технологий формирования личности учителей; создание четкой системы специальных дисциплин (педагогика, история педагогики, дидактика), которые готовили выпускника к качественной, педагогически и психологически обусловленной деятельности-действия; открытие образцовых школ для практической профессионально-педагогической подготовки («школы упражнений»); введение элементов к профессиональному отбору на учительские специальности, введение творческих экзаменов при поступлении в педагогических классов и в другие образовательные учреждения, а также при составлении выпускных экзаменов на получение звания учителя и т. На основе авторских критериев (конкретно-исторические: общественно-политический, социально-экономический и культурно-образовательное развитие Подолья; нормативно-правовые: постановления правительств, законодательные акты по проблемам организации педагогического образования, решение об открытии или прекращения деятельности образовательных учреждений; идейно-педагогические : развитие педагогической науки и педагогической мысли; парадигмальное: изменение подходов к реализации педагогического образования, в частности ее цели, целей, содержания и структуры и т.д.) выделены этапы становления педагогического образования на Подолье: первый - «Время образовательного двоевластие» (конец XVIII - первое десятилетие XIX в.) второй - «Реформы духовного образования в Подольской губернии» (20-е - 60-е гг. XIX в.) третий - «Становление женской педагогического образования Подолье» (70-е гг. - конец XIX в.) четвертый - «Институционализация профессионально-педагогического образования Подолье» (1900-1917 гг.) выявлены особенности (развитие общепедагогической подготовки учителя-воспитателя формирование гуманистических принципов личности педагога, практическое направление процесса овладение психолого-педагогическими дисциплинами; ориентирование на общечеловеческие ценности во время теоретической и практической подготовки, введение педагогического мастерства для развития творческой личности учителя, наличие элементов допрофессиональной подготовки на педагогические специальности и профессионального отбора лиц, которые стремились получить педагогический специальность; взаимообусловленность и взаимосвязь курсов педагогики и психологии), раскрыты закономерности (сочетание европейских и отечественных традиций, зависимость развития педагогического образования Подолья от социально-политических, культурно-образовательных и общественно-экономических факторов, а также политики правительств - Австрии и России и т.д.) и выяснено противоречия (между тогдашними социально-политическими и социокультурными реалиями и необходимостью изменений в подготовке педагогических кадров, между потребностью общества в квалифицированных учителях и низким уровнем ихн ой профессиональной подготовки, между традициями дифференциации подготовки учительских кадров в духовных и гимназических учебных заведениях, между особенностями образовательно-профессиональной деятельности педагогических учебных заведений Западного и Восточного Подолья, между углублением теоретической подготовки будущих учителей и ослаблением ее практического составляющей и т.д.) становления педагогического образования на Подолье исследуемой суток, намечены пути творческого использования прогрессивных достижений педагогического образования Подолья в современных условиях инновационного разви ку образования Украины. Уточнение терминологический аппарат исследования, а именно: дефиниции понятий «педагогическое образование», «составляющие педагогического мастерства», «педагогическое искусство», «система профессиональных компетенций учителя-воспитателя», «тенденции развития педагогического образования в историческом развитии», «технологии педагогического взаимодействия» ; историю возникновения (даты открытия и прекращения деятельности) отдельных образовательных учреждений Подолья. Дальнейшее развитие получили научные положения относительно признаков процесса развития педагогического образования в целом (интегрированность, объективность, причастность к сфере современного возрождения национального образования) идеи одухотворенности педагогического образования на всех ее уровнях, существенно способствовать решению ее стратегической задачи - созданию духовности народа, укреплению его национального духа; теоретические и методологические подходы к модернизации преподавания курса педагогики в педагогических учебных заведениях Украины, наполнение его новым содержанием для обеспечения интеграции с педагогической практикой, использование учителями-практиками и будущими педагогами теоретических знаний как средств решения конкретных задач, синтезирования частичных знаний и умений в целостные операционные комплексы . Введено в научный оборот 305 архивных источников, среди них 200 малоизвестных и 105 неизвестных (в частности, дела из фондов: Летичевская мужская гимназия (ДАХмО, ф. 55), Жмеринская мужская гимназия (Дави, ф. Д-17), Могилев Подольск мужская гимназия (Дави, ф. Д-74), Жмеринская мужская еврейская гимназия (Дави, ф. Д-351), Брацлавская женская гимназия общества содействия женского образования (Дави, ф. Д-56), Могилев-Подольская женская гимназия (Дави, ф. Д-82), Жмеринская частная гимназия Г. Я. Лукашевич (Дави, ф. Д-173), Степашкивська церковно-учительская школа другог в класса (Дави, ф. Д-189), Забугское церковно-учительская школа второго класса (Дави, ф. Д-190), Майдан-Трепивська церковно-учительская школа второго класса (Дави, ф. Д-284), Чукивська церковно-учительская школа второго класса (Дави, ф. Д-349) и другие). Расширено представление о вкладе тогдашних выдающихся деятелей образования, культуры и религии в развитие педагогического образования на Подолье в конце XVIII - начале ХХ в. (А. Барвинский, Ю. Богданов, Г. Ващенко, П. Викулов, В. Гречулевича, М. Губчак, С. Днестровский, П. Житецкий, Д. Жудина, М. Коцюбинский, М. Леонтович, А. Маркович, М . Пирогов, М. Симашкевич, М. Симонов, И. Слепой, И. Сошенко, И. Ставицкий, К. Стеценко, А. Хыждеу, И. Шипович, М. Яворовский и др.). Основным основой написания научной работы стали документы Государственного архива Винницкой области и Государственного архива Хмельницкой области, большинство из которых впервые введены в научный оборот. Среди архивных источников, которые были привлечены для исследования, значительную часть составляют документы с архивных фондов досоветского периода. Использованные материалы включают в себя нормативно-правовые документы, статистические данные, хронологически фактологические и тематические справочники, указатели и т. В ходе исследования были обработаны периодические издания, на страницах которых публиковались нормативные, образовательные, религиозные документы, регламентирующие педагогическое образование Подольского края, а именно: «Журнал Министерства народного просвещения» (1834-1917 гг.), «Циркуляр по управлению Киевским учебным округом »(1859-1915 гг.),« Подольские епархиальные ведомости »(1862-1905 гг.),« Православная Подолия »(1906-1917 гг.),« Русская школа »(1890-1917 гг.),« Вестник воспитания » (1890-1917 гг.), «Киевская старина» (1882-1906 гг.), «педагогический сборник» (1864-1918 гг.), «педагогический и листок »(1871-1918 гг.) и другие. Практическое значение исследования заключается в том, что сформулированные в диссертации положения по становлению и развитию педагогического образования на Подолье в конце XVIII - начале ХХ в. могут быть использованы для проведения качественных преобразований в современном образовательном пространстве высшего педагогического образования Украины, а также способствовать совершенствованию уровня подготовки будущего учителя-практика. Фактологический материал и систематизированная база источников составляют ценность для дальнейших научных исследований по истории образования и педагогической мысли, истории Украины, историографии истории педагогики, украиноведения, источниковедения, архивоведения и страноведения. Научные положения диссертации могут использоваться для разработки лекционных и практических занятий по курсам «История педагогики», «Общая педагогика», «Педагогика высшей школы», «Основы педагогического мастерства», «История Украины», «Историческое краеведение и источниковедение», определение содержания избирательных дисциплин по проблемам развития педагогики, а также в процессе совершенствования содержания научно-педагогической подготовки современных магистров-гуманитариев, заключения энциклопедических, справочно-биографических, краеведческих изданий, подготовка и учебников, методических рекомендаций, учебных пособий и заключении хрестоматий и тому подобное. Материалы диссертации отражены в монографии «Становление и развитие педагогического образования на Подолье (конец ХVIII - начало ХХ века»), а также в авторской хрестоматии «Педагогическое образование на Подолье» (конец ХVIII - начало века »), составляющими которой является историко-педагогические материалы , освещающие генеза педагогического образования Подольского края в конце XVIII - начале ХХ в., персоналистические описания, неизвестные и малоизвестные факты по организации образовательного процесса в духовных и светских учебных заведениях Подолья.Trends in the formation of pedagogical education in the Podillya (end of XVIII - beginning of XX century). - Qualified scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences in the specialty 13.00.01 "General Pedagogy and History of Pedagogy". - Vinnitsa State Pedagogical University named after Mikhail Kotsyubynsky. Vinnitsa, 2018. Poltava National Pedagogical University named after VG Korolenko. Poltava, 2018. Complex problems of integration of national education into the world educational space are impossible without careful study of their own historical past, acquaintance with the pedagogical heritage of prominent theorists and practitioners who stood at the origins of pedagogical education. This is, first of all, necessary to substantiate theoretical and methodological and organizational concepts, systems and technologies of learning, the leading place in modern realities is pedagogical technologies, which should ensure the personal development and self-development of the teacher, his professional and social mobility, competitiveness in the labor market, adaptive flexibility. In addition, recourse to national historical and pedagogical assets is of considerable scientific and practical importance and promotes purposeful, consistent professional training for teachers. The urgency of the research is due to the urgent need to develop scientific approaches to reflect in the content and structure of modern pedagogical education ethno-social identity, progressive historical and pedagogical experience of professional training of future teachers in pedagogical institutions of education in certain regions of Ukraine. The general thesis of the thesis is that the formation of pedagogical education in the Podillya at the end of the eighteenth - the beginning of the twentieth century. was determined by a set of socio-historical factors. Its content was represented by spiritual and secular education, the unity of pedagogical ideas and educational practices that enriched pedagogical tools of teacher training and played a significant role in the development of the Ukrainian national educational system. - the basis of the study is a grounded author's periodization of the formation of pedagogical education in the Podillya at the end of the eighteenth - early twentieth century.,where the educational tendencies of each of the separate stages are revealed, the specifics, content, methodological and organizational and pedagogical principles of teacher training in spiritual and secular educational institutions are outlined.

The thesis "Trends of formation of pedagogical education in Podillya (end of XVIII - beginning of XX century)" analyzes the conceptual, methodological and theoretical principles of research, the state of scientific development of the topic, its source base. It is found out that there are no fundamental works on the problems of formation and development of pedagogical education in Podillya at the end of XVIII - beginning of XX centuries. at the proper level to carry out pedagogical activity-action of the teacher's personality. On the basis of archival materials and little-known sources, the genesis of the formation of pedagogical education in Podillia at the end of the eighteenth - early twentieth century was first explored. from the point of view of modern methodological principles: historical-chronological, systemic, structural-functional, paradigmatic, axiological and cultural approaches, principles of scientific, historicism, objectivity, nature, cultural correspondence, systematicity, unity of historical and logical, multifactorial, practice, socio-historical determination of the pedagogical reality of the past, which allowed us to analyze the basic ideas and educational practices of training pedagogical staff in the Podillya. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained results is that for the first time: in the national historical and pedagogical science a holistic and systematic analysis of the substantive content of the stages of the gradual formation tendencies is revealed and carried out pedagogical education in the Podillya at the end of the eighteenth - early twentieth century: "pedagogicization" of the spiritual educational institutions, which trained teachers of lower schools (introduction to the educational process of rhetoric, homiletics, subjects of aesthetic orientation); integration of the components of pedagogical skills in the educational process of spiritual and secular educational institutions; improving the course of pedagogy and its orientation to the development not only of theoretical knowledge of the basics of teaching and education, but above all to their practical application; introduction of pedagogical class in women's institutions and second-class church-parish schools; institutionalization of pedagogical institutions of education - teachers' schools, teacher's seminars and Vinnitsa teacher's institute; introduction of progressive methods and technologies of teacher personality formation; creation of a clear system of special disciplines (pedagogy, history of pedagogy, didactics), which prepared the graduate for qualitative, pedagogically and psychologically determined activity-action; the opening of exemplary schools for practical vocational training ("exercise schools"); introduction of elements of pre-professional selection for teacher's specialties, introduction of creative exams when entering pedagogical classes and other educational establishments, as well as in passing final exams for obtaining the title of teacher, etc. Based on the author's criteria (specifically historical: socio-political, socio-economic and cultural-educational development of Podillya; regulatory and legal: government regulations, legislative acts on the organization of pedagogical education, decisions on the opening or termination of educational institutions; ideological and pedagogical : development of pedagogical science and pedagogical thought; paradigmatic: change of approaches to realization of pedagogical education, in particular its purpose, goals, content and structure, etc.) the stages of formation of pedagogical education on Podillya: the first - "The Time of the Educational Duplex" (end of the eighteenth - first decade of the nineteenth century); the second - "Reforms of spiritual education in Podilskyi province" (20's - 60's of the XIX century); the third - "Formation of women's pedagogical education in Podillya" (70's - the end of the nineteenth century); the fourth - "Institutionalization of vocational education of Podillya" (1900-1917); revealed features (development of pedagogical training teacher-educator; the formation of humanistic principles of the personality of the teacher, the practical direction of the process of mastering psychological and pedagogical disciplines; orientation to human values during the theoretical and practical training, the introduction of pedagogical development of pedagogical pedagogical specialties and professional selection of persons who aspired to gain pedagogical profession; conditionality and interrelation of courses of pedagogy and psychology), regularities (combination of European and national traditions, dependence of development of pedagogical education of Podillya on socio-political, cultural-educational and socio-economic factors, as well as policies of governments - Austria and Russia, etc.) are revealed discrepancies were found (between the socio-political and socio-cultural realities of the time and the need for changes in the training of pedagogical staff, between the need of the society for qualified teachers and the low level of their esiynoyi training traditions differentiation between teaching staff training in spiritual and high-school educational institutions; between peculiarities of educational and professional activity of pedagogical educational institutions of Western and Eastern Podillia; between the deepening of theoretical training of future teachers and the weakening of its practical component, etc.) the formation of pedagogical education in the Podillia of the studied period, outlines ways of creative use of the progressive achievements of pedagogical education of Podillya in the current conditions of innovative development of the educational sector of Ukraine. The terminological apparatus of the research has been clarified, namely: definitions of the concepts "pedagogical education", "components of pedagogical skill", "pedagogical art", "system of professional competences of teacher-educator", "tendencies of development of pedagogical education in historical progress", "pedagogical technology" ; history of the origin (date of opening and termination of activity) of individual educational institutions of Podillya. Further development of scientific provisions on the features of the process of development of pedagogical education as a whole (integration, objectivity, relevance to the sphere of modern revival of national education); the idea of spiritual education of pedagogical education at all its levels, which will significantly contribute to the solution of its strategic task - to create the spirituality of the people, to strengthen its national spirit; theoretical and methodological approaches to the modernization of teaching pedagogy in pedagogical institutions of education of Ukraine, filling it with new content to ensure integration with pedagogical practice, use by teachers-practitioners and future educators of theoretical knowledge as a means of solving specific tasks, synthesizing these tasks and synthesizing these tasks . Introduced to scientific circulation 305 archival sources were introduced into scientific circulation, among them: 200 little-known and 105 unknown (in particular, cases from the foundations: Letychiv Men's Gymnasium (DAHmo, f. 55), Zhmeryn Men's Gymnasium (DAViO, f. D-17), Mogilev -Podilsk Men's Gymnasium (DAViO, f. D-74), Zhmeryn Men's Jewish Gymnasium (DAViO, f. D-351), Bratslav Gymnasium of the Association for the Promotion of Women's Education (DAViO, f. D-56), Mogilev-Podilsky Gymnasium (DAViO, f. D-82), Zhmeryn Private Gymnasium G. Ya. about the class (DAViO, f. D-189), Zabuzhsk Church and Teacher's School of the second class (DAViO, f. D-190), Maidano-Trepivsk Church and Teacher's School of the second class (DAViO, f. D-284), Chukiv Secondary Class Church-Teacher's School (DAViO, f. D-349) and others). The idea of the contribution of the prominent figures of education, culture and religion of that time to the development of pedagogical education in Podillia at the end of the 18th - the beginning of the 20th centuries was expanded. (O. Barvinsky, Y. Bogdanov, G. Vashchenko, P. Vikul, V. Grechulevich, M. Hubchak, S. Dnestryansky, P. Zhitetsky, D. Zhudin, M. Kotsyubinsky, M. Leontovich, O. Markovich, M. Pirogov, M. Simashkevich, M. Simonov, Y. Slipyi, I. Soshenko, I. Stavitsky, K. Stetsenko, O. Khidzheu, I. Shipovych, M. Yavorovsky and others). Documents of the State Archives of the Vinnytsia Region and the State Archives of the Khmelnitsky Region, most of which were first introduced into scientific circulation, became the main basis for writing the scientific work. Among the archival sources that were recruited for research, documents from the archival holdings of the pre-Soviet period are a significant part. Materials used include legal documents, statistics, chronological and factual reference books, indexes, and more. In the course of the study periodicals were worked out, on the pages of which were published the normative, educational, religious documents regulating the pedagogical education of the Podolsk region, namely: "Journal of the Ministry of National Education" (1834-1917), "Circular on the management of district Kiev ”(1859–1915),“ Podolsk Diocesan Bulletins ”(1862–1905),“ Orthodox Podolia ”(1906–1917),“ Russian School ”(1890–1917),“ Herald of Education ” (1890–1917), “The Kiev antiquity” (1882–1906), “Pedagogical collection” (1864–1918), “Pedagogical and leaflet ”(1871–1918) and others. The practical significance of the study lies in the fact that the thesis formulated in the dissertation on the formation and development of pedagogical education in the Podillya at the end of the eighteenth - early twentieth century. can be used to make qualitative changes in the modern educational space of higher pedagogical education of Ukraine, as well as to improve the level of preparation of the future teacher-practitioner. Factual material and a systematic source base are of value for further scientific research on the history of education and pedagogical thought, the history of Ukraine, the historiography of the history of pedagogy, Ukrainian studies, source studies, archival and national studies. The scientific provisions of the dissertation can be used for the development of lectures and practical classes in the courses "History of Pedagogy", "General Pedagogy", "Pedagogy of Higher Education", "Fundamentals of Pedagogical Skill", "History of Ukraine", "Historical Lore and Source Studies", definition of content of disciplines on the problems of pedagogical development, as well as in the process of improving the content of scientific and pedagogical training of modern masters-humanities, compiling encyclopedic, reference and biographical, local lore, training and textbooks, guidelines, tutorials and textbooks, and more. The materials of the dissertation are reflected in the monograph "The formation and development of pedagogical education in Podillya (end of XVIII - beginning of XX century"), as well as in the author's textbook "Pedagogical education in Podillya" (end of XVIII - beginning of the century), whose components are historical and pedagogical materials covering the genesis of pedagogical education in the Podolsk region at the end of the eighteenth - early twentieth centuries.