Структурно-функціональна організація фотосинтетичного апарату та трофічне забезпечення морфогенезу рослин томатів за дії гібереліну та ретардантів різних типів

Abstract

Досліджено вплив гібереліну та антигіберелінових препаратів на фотосинтетичний апарат, накопичення і перерозподіл асимілятів між органами за дії регуляторів росту у зв’язку з продуктивністю культури. З’ясовано, найбільш високими значення були у варіанті із застосуванням тебуконазолу та гібереліну: показники питомої маси листка, вмісту хлорофілу та чистої продуктивності фотосинтезу збыльшувалися у порівнянні з контролем. Формування більш потужного фотосинтетичного апарату у цих варіантах досліду та збільшення вмісту цукрів та крохмалю у вегетативних органах рослин з наступної реутилізацією на процеси карпогенезу призводило до підвищення продуктивності насаджень томатів. Найбільш ефективним виявився триазолпохідний препарат тебуконазол.

Исследовано влияние гиббереллина и антигиберелинових препаратов на фотосинтетический аппарат, накопления и перераспределения ассимилятов между органами за действия регуляторов роста в связи с продуктивностью культуры. Выяснено, что наиболее высокими значения были в варианте с применением тебуконазола и гиббереллина: показатели удельной массы листа, содержания хлорофилла и чистой продуктивности фотосинтеза увеличились по сравнению с контролем. Формирование более мощного фотосинтетического аппарата в этих вариантах опыта и увеличение содержания сахаров и крахмала в вегетативных органах растений с последующей реутилизацию на процессы карпогенеза приводило к повышению продуктивности насаждений томатов. Наиболее эффективным оказался триазолпроизводный препарат тебуконазол.

It was studied the effect of gibberellin and antigibberellin compounds on photosynthetic apparatus, accumulation and redistribution of assimilates between the organs under actions of growth regulators in connection with crop production. It was found that the highest values were in the variant with tebuconazole and gibberellin treatment: the specific gravity of leaf, chlorophyll content and net photosynthetic productivity increased compared to control. The formation of a more powerful photosynthetic apparatus in these experimental variants and an increase in the content of sugars and starch in the vegetative organs of plants with subsequent reutilization to carpogenesis led to an increase in the productivity of tomatoes. The most effective was triazole derivative compound tebuconazole.