– Оптимізація тренувального процесу бігунів-спринтерів на основі раціонального співвідношення навантажень різного спрямування

Abstract

У статті аналізуються можливості оптимізації тренувального процесу бігунів-спринтерів не за рахунок збільшення обсягів педагогічного впливу, а шляхом використання раціонального співвідношення навантажень різного спрямування в структурних одиницях річного макроциклу. Мета роботи – виявити раціональне співвідношення навантажень різної спрямованості для підвищення ефективності підготовки бігунів на короткі дистанції на різних етапах процесу багаторічного вдосконалення. У ході наукового дослідження встановлено, що в основу раціонального планування підготовки бігунів-спринтерів повинен бути покладений принцип диференціації, який відповідає адаптаційним можливостям організму спортсменів. Планування великих за обсягом тренувальних навантажень на різних етапах багаторічного вдосконалення в легкоатлетичному спринті, з одного боку, стимулює швидке зростання спортивних результатів, а з іншого – у майбутньому формує стабілізацію досягнень. Дана проблема може бути вирішена за рахунок використання в навчально-тренувальному процесі раціонального співвідношення навантажень різного спрямування в структурних одиницях річного макроциклу на різних етапах довголітньої підготовки. Така можливість з’явилась після виявлення кореляційного взаємозв’язку між результатом бігу на 100 м та основними фізичними якостями бігуна-спринтера. Встановлені взаємозв’язки дозволяють коректувати тренувальний процес юних легкоатлетів з метою збереження адаптаційного ресурсу організму для вдосконалення на подальших етапах просування до вищої спортивної майстерності.

В статье анализируются возможности оптимизации тренировочного процесса бегунов-спринтеров не за счет увеличения объема педагогического влияния, а путем использования рационального соотношения нагрузок разной направленности в структурных единицах годичного макроцикла. Цель работы – определить рациональное соотношение нагрузок различной направленности для повышения эффективности подготовки бегунов на короткие дистанции на разных этапах процесса многолетнего совершенствования. Во время научного исследования установлено, что в основу рационального планирования подготовки бегунов-спринтеров должен быть положен принцип дифференциации, который соответствует адаптационным возможностям организма спортсменов. Планирование больших по объему тренировочных нагрузок на различных этапах многолетнего совершенствования в легкоатлетическом спринте, с одной стороны, стимулирует быстрый рост спортивных результатов, а с другой – в будущем формирует стабилизацию достижений. Данная проблема может быть решена за счет использования в учебно-тренировочном процессе рационального соотношения нагрузок различной направленности в структурных единицах годичного макроцикла на различных этапах многолетней подготовки. Такая возможность появляется после определения корреляционной взаимосвязи между результатом бега на 100 м и основными физическими качествами бегуна-спринтера. Выявленные взаимосвязи позволяют корректировать тренировочный процесс юных легкоатлетов с целью сбережения адаптационного ресурса организма для совершенствования на последующих этапах продвижения к высшему спортивному мастерству.

The article analyzes the possibilities of optimizing the training process of runners-sprinters not by increasing the volume of pedagogical influence, but by using the rational balance of loads of different directions in the structural units of different macro cycles. The purpose of the work is to identify the rational balance of loads of different orientations for increasing the efficiency of training of runners for short distances at different stages of the process of multi-year improvement. In the course of scientific research it was established that the principle of rational planning of training of runners-sprinters should be based on the principle of differentiation, which corresponds to the adaptive capabilities of the body of the athlete. Planning large volumes of training loads in the early stages of formation in athletic sprints, on the one hand gives a rapid increase in sports results, and on the other – In the future, forms the stabilization of achievements. This problem can be solved by using the rational balance of loads of different directions in the structural units of the annual macrocycle in the training process at different stages of long-term preparation. Such an opportunity appeared after revealing a correlation relationship between the 100 m race result and the basic physical characteristics of the runner-sprinter. The established interrelations allow to adjust the training process of young athletes in order to preserve the adaptive resource of the organism for improvement at the further stages of advancement to higher sporting skills.