Виховання в майбутніх педагогів культури безпечної професійної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій: дисертація

Abstract

На основі аналізу світового та вітчизняного досвіду, враховуючи сучасні українські реалії, у дисертації визначено сфери відповідальності педагогів під час організації навчання в умовах надзвичайних ситуацій. Автором доведено необхідність виховання в майбутніх педагогів культури безпечної професійної поведінки, яка є його реакцією на загрози учасникам освітнього процесу, що виникли або можуть виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій різного характеру (пандемії, воєнні дії, терористичні атаки, псевдомінування, руйнування шкільних приміщень, булінг і кібербулінг, релігійні конфлікти, діяльність деструктивних спільнот тощо). У першому розділі дисертації – «Організація безпечного освітнього процесу в надзвичайних ситуаціях: світовий і вітчизняний досвід» – охарактеризовано види та основні характеристики надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального та воєнного характеру, що найбільш поширені зараз на території України, та визначено їх можливі загрози функціонуванню системи освіти й життю та здоров’ю учасників освітнього процесу. Враховуючи частоту виникнення НС різного характеру в сучасних реаліях життєдіяльності суспільства, їх вплив на перебіг освітнього процесу та відповідальність учителя за здоров’я та життя учнів, які перебувають у школі, запропоновано авторське визначення культури безпечної професійної поведінки педагога в умовах надзвичайних ситуацій: це інтегрована професійно-особистісна характеристика, яка є сукупністю емоційної стійкості, що забезпечується прагненням до безпеки; відповідних знань з безпеки життєдіяльності та цивільного захисту і зразків поведінки, що все разом забезпечує педагогу здатність у професійному середовищі здійснити оцінювання рівня небезпеки, швидко й адекватно зреагувати на НС та мінімізувати ризики і загрози для учнів. До компонентів культури безпечної професійної поведінки педагога в умовах надзвичайних ситуацій віднесено психологічний, технологічний і педагогічний складники. Зроблено висновок, що за допомогою закладів освіти, використовуючи різні педагогічні технології, можна сформувати та розвинути культуру безпечної поведінки учасників освітнього процесу. В основу дослідження було покладено гіпотезу, що вплив на студентів педагогічних університетів як на найсвідоміший і найвідповідальніший у плані виховання культури безпечної поведінки прошарок населення значно підніме рівень культури безпечної життєдіяльності учнів і суспільства в цілому. У другому розділі дисертації – «Організаційно-педагогічні умови виховання в майбутніх педагогів культури безпечної професійної поведінки в надзвичайних ситуаціях» – обгрунтовано організаційно-педагогічні умови виховання в майбутніх педагогів культури безпечної професійної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій та критерії її сформованості (мотиваційний, знаннєвий, поведінковий). Автором враховано, що в умовах надзвичайних ситуацій основним завданням учителя є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу. У розділі продемонстровано, як освітній процес має бути ретельно підготовленим та враховувати потенційні ризики й небезпеки, щоб уникнути травм і нещасних випадків. Навчання у надзвичайних ситуаціях запропоновано організовувати в різних формах (дистанційне, очне, змішане) і різними методами (теоретичні пояснення, практичні вправи, творчі завдання, проєктна діяльність тощо). Ці методи можна комбінувати для досягнення максимального ефекту. Враховуючи рекомендації МОН і ДСНС України, автор переконує, що педагог в умовах НС має дбати не лише про те, щоб учні краще засвоїли навчальний матеріал, а й, насамперед, має зрозуміти учнів, їх психологічний стан; грамотно визначити пріоритети; налаштовувати учнів на роботу після НС; навчити учнів вчитися без шкоди для власного здоров’я. Сформульовано висновок, що освітній процес в умовах НС повинен бути змінений з традиційного шкільного процесу на той, у якому більше уваги буде приділено психічному стану учнів і їхній безпеці. Процес виховання культури безпечної професійної поведінки педагога в умовах НС було здійснено послідовно в таких три етапи: формування усвідомлення педагогом відповідальності за безпеку учнів під час організації освітнього процесу в умовах НС та необхідності розвитку власної культури безпечної професійної поведінки з урахуванням особистих фізичних, психологічних та інтелектуальних можливостей; ознайомлення з видами НС і їх небезпеками, правилами поведінки в різноманітних НС і технологіями їх попередження; оволодіння моделями та алгоритмами безпечної професійної поведінки під час НС різного характеру. Доповнення змісту навчальних дисциплін з урахуванням сучасних реалій, в яких функціонує система освіти України, та використанням закордонного досвіду уможливило формування системи необхідних знань щодо правильного реагування педагогів на НС різного характеру. Виконання спеціально підібраних вправ, перегляд і аналіз онлайн-курсів сприяли формуванню поведінкового компонента культури безпечної професійної поведінки педагога в умовах НС. У третьому розділі дисертації – «Перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов виховання в майбутніх педагогів культури безпечної професійної поведінки в надзвичайних ситуаціях» – описано етапи та результати проведення експерименту. Підставою для розроблення експериментальної методики виховання культури безпечної поведінки педагогів в умовах НС та її впровадження у професійну підготовку майбутніх учителів стали результати опитування понад 400 учителів. Було з’ясовано, що педагоги відчувають труднощі щодо визначення власної відповідальності за безпеку учнів під час НС різного характеру, не мають достатньої сукупності знань і навичок щодо надання першої домедичної допомоги, не всі впевнені у своїй здатності правильно діяти в умовах НС, не знають усіх можливих проявів реакцій на стрес і самі мають дуже низький рівень емоційної стійкості в умовах воєнного стану. Числові результати показників культури безпечної поведінки майбутніх педагогів в умовах НС в КГ та ЕГ показали, що в порівнянні з контрольними групами, де експериментальна методика не застосовувалась, результати в експериментальних групах є значно вищими. Різниця числових значень показників культури безпечної професійної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій студентів КГ і ЕГ і вказує на суттєві відмінності між ними. Опрацювання одержаних числових результатів методами математичної статистики (критерію згоди) дає підстави зробити висновок, що відмінності між ЕГ та КГ зумовлені впровадженням експериментальної методики. За результатами здійсненого дослідження автором запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення рівня культури безпечної поведінки учасників освітнього процесу в умовах НС на рівні держави (розширення мережі безкоштовних курсів першої домедичної допомоги, психологічної допомоги учням, розвитку навичок емоційної стійкості); на рівні системи педагогічної освіти (розвиток в майбутніх учителів практичних навичок надання домедичної допомоги в симуляційних класах, освоєння практик соціально-емоційного та етичного навчання); на рівні педагогічного ЗВО (доповнення змісту навчальних дисциплін інформацією щодо загроз найбільш поширених на території України НС, їх можливих наслідків і способів уникнення чи подолання негативних наслідків); на рівні школи (розширення функцій шкільного психолога з метою формування в учасників освітнього процесу емоційної стійкості); на особистісно-професійному рівні кожного педагога (постійний розвиток культури безпечної професійної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій та навчання учнів відповідних правил поведінки); на рівні кожного учня (вивчення та дотримання правил безпечної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру). Новизна дослідження полягає в тому, що: – вперше проаналізовано досвід країн, яким довелось організовувати освітній процес в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру; визначені компоненти и безпечної професійної поведінки педагога в умовах надзвичайних ситуацій і критерії, показники та рівні її сформованості; обґрунтовані та перевірені на ефективність організаційно-педагогічні умови (формування у майбутніх учителів психологічної стійкості та готовності до виконання функції психологічного захисту учнів в умовах НС; модернізація змісту дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Цивільний захист» щодо видів НС, їх загроз життю та здоров’ю, а також технологій запобігання негативним наслідкам; вивчення та дотримання майбутніми педагогами правил і алгоритмів безпечної професійної поведінки умовах НС) та методичні прийоми (аналіз студентами методичних матеріалів із сайтів МОН і ДСНС України та наукових публікацій щодо організації освіти в умовах НС; тренінги із психологічної допомоги та вироблення емоційної стійкості в умовах НС; розроблення правил і алгоритмів безпечної поведінки в умовах НС) виховання в майбутніх педагогів культури безпечної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій; – уточнено зміст понять «безпечна професійна поведінка», «безпека життєдіяльності», «культура безпечної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій», «культура безпеки життєдіяльності»; види й характеристики НС, що наразі найбільш поширені на території України; алгоритм дій учителя в умовах НС; – подальшого розвитку набули правила організації освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій. Практичне значення дослідження полягає у тому, що оновлено зміст зпека життєдіяльності» та «Цивільний захист» з урахуванням НС, спричинених війною; розроблені матеріали для семінарів, вебінарів і методичні рекомендації щодо формування в учасників освітнього льновійськова підготовка» і методичні матеріали з комп’ютерними презентаціями до вебінарів на теми «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах НС» та «Домедична допомога учасникам освітнього процесу», а також низка практичних вправ і тренінгів можуть бути корисними під час викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Цивільний захист» у професійній підготовці педагогів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.Based on the analysis of world and national experience, taking into account the current Ukrainian realities, the dissertation identifies the areas of responsibility of teachers in organizing education in emergency situations. The author proves the need to educate future teachers in a culture of safe professional behavior, which is their response to threats to participants in the educational process that have arisen or may arise as a result of emergencies of various kinds (pandemics, hostilities, terrorist attacks, pseudo-mining, destruction of school facilities, bullying and cyberbullying, religious conflicts, activities of destructive communities, etc.) The first chapter of the dissertation, «Organization of a Safe Educational Process in Emergency Situations: World and Domestic Experience,» characterizes the types and main characteristics of man-made, natural, social and military emergencies that are most common in Ukraine today and identifies their possible threats to the functioning of the education system and the life and health of participants in the educational process. Given the frequency of emergencies of various kinds in the modern realities of society, their impact on the educational process and the teacher’s responsibility for the health and life of students at school, the author’s definition of the culture of safe professional behavior of a teacher in emergency situations is proposed: it is an integrated professional and personal characteristic, which is a combination of emotional stability provided by the desire for safety; relevant knowledge of life safety and civil protection and examples of behavior that together provide the teacher with the ability to assess the level of danger in a professional environment, respond quickly and adequately to emergencies and minimize risks and threats to students. e components of the culture of safe professional behavior of a teacher in emergency situations include psychological, technological and pedagogical components. It is concluded that with the help of educational institutions, using various pedagogical technologies, it is possible to form and develop a culture of safe behavior of participants in the educational process. The study was based on the hypothesis that the impact on students of pedagogical universities, as the most conscious and responsible segment of the population in terms of fostering a culture of safe behavior, will significantly raise the level of the culture of safe life of students and society as a whole. In the second chapter of the dissertation – «Organizational and Pedagogical Conditions of Educating Future Teachers to Develop a Culture of Safe Professional Behavior in Emergency Situations» - the author substantiates the organizational and pedagogical conditions of educating future teachers to develop a culture of safe professional behavior in emergency situations and the criteria for its formation (motivational, knowledge, behavioral). The author takes into account that in emergency situations the main task of a teacher is to ensure the safety of participants in the educational process. The chapter demonstrates how the educational process should be carefully prepared and take into account potential risks and dangers to avoid injuries and accidents. It is proposed to organize training in emergency situations in different forms (distance, face-to-face, mixed) and using different methods (theoretical explanations, practical exercises, creative tasks, project activities, etc.) These methods can be combined to achieve maximum effect.. Taking into account the recommendations of the Ministry of Education and Science ial better, but also, first of all, should understand students and their psychological state; correctly set priorities; set students up for work after a disaster; teach students to learn without harming their own health. The author concludes that the educational process r conditions should be changed from the traditional scho Based on the analysis of world and national experience, taking into account the current Ukrainian realities, the dissertation identifies the areas of responsibility of teachers in organizing education in emergency situations. The author proves the need to educate future teachers in a culture of safe professional behavior, which is their response cess that have arisen or may arise as a result of emergencies of various kinds (pandemics, hostilities, terrorist attacks, pseudo-mining, destruction of school facilities, bullying and cyberbullying, religious conflicts, activities of destructive communities, etcemergencies that are most common in Ukraine today and identifies their possible threats to the functioning of the education system and the life and health of participants in the educational process. Given the frequency of emergencies of various kinds in the modern realities of society, their impact on the educational process and the teacher’s responsibility for the health and life of students at school, the author’s definition of the culture of safe professional behavior of a teacher in emergency situations is proposed: it is an integrated professional and personal characteristic, which is a combination of emotional stability provided by the desire for safety; relevant knowledge of life safety and civil protection and examples of behavior that together provide the teacher with the ability to assess the level of danger in a professional environment, respond quickly and adequately to emergencies and inimize risks and threats to students. The components of the culture of safe professional behavior of a teacher in emergency situations include psychological, technological and pedagogical components. It is concluded that with the help of educational institutions, using various pedagogical technologies, it is possible to form and develop a culture of safe behavior of participants in the educational process. The study was based on the hypothesis that the impact on students of pedagogical universities, as the most conscious and responsible segment of the population in terms of fostering a culture of safe behavior, will significantly raise the level of the culture of safe life of students and society as a whole. In the second chapter of the dissertation – «Organizational and Pedagogical Conditions of Educating Future Teachers to Develop a Culture of Safe Professional Behavior in Emergency Situations» - the author substantiates the organizational and pedagogical conditions of educating future teachers to develop a culture of safe professional behavior in emergency situations and the criteria for its formation (motivational, knowledge, behavioral). The author takes into account that in emergency situations the main task of a teacher is to ensure the safety of participants in the educational process. The chapter demonstrates how the educational process should be carefully prepared and take into account potential risks and dangers to avoid injuries and accidents. It is proposed to organize training in emergency situations in different forms (distance, face-to-face, mixed) and using different methods (theoretical explanations, practical exercises, creative tasks, project activities, etc.) These methods can be combined to achieve maximum effect.. Taking into account the recommendations of the Ministry of Education and Science (MES) and the State Emergency Service of Ukraine (SES), the author argues that a teacher in a disaster situation should not only ensure that students learn the educational material better, but also, first of all, should understand students and their psychological state; correctly set priorities; set students up for work after a disaster; teach students to learn without harming their own health. The author concludes that the educational process in disaster conditions should be changed from the traditional scho