Архітектурні школи Слобожанщини: умови формування та пам’ятки

Abstract

У статті охарактеризовано історичні та культурні чинники, які вплинули на формування архітектурної школи Слобожанщини, що мала два напрямки: Охтирський та Лиманський. Розглядаються характерні риси цих напрямків та пам’ятки церковного будівництва. Метою статті є характеристика умов формування архітектурних шкіл Слобідської України, розкриття особливостей та відмінностей пам’яток церковного зодчества Слобідської України. Методологія. Для розкриття поставленої мети в статті використано ряд методів: загальнонаукові та спеціально-історичні (системний, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний та ін.). Наукова новизна. У статті проаналізовано вплив історичних подій на формування культури регіону. Зазначено підґрунтя, на якому сформувалися архітектурні школи, та охарактеризовані особливості архітектурного будівництва Слобідської України. Розглянуто сучасні пам’ятки та втрачені об’єкти архітектурної спадщини Слобожанщини, а також значення Харківського колегіуму в архітектурній освіті регіону. Висновки. Так, слобідська архітектурна школа є складовим компонентом архітектурного надбання України. Базуючись на українських традиціях і завдячуючи підтримці козацькій старшині, у Слобідській Україні побудовані церкви згідно з канонами Слобідського зодчества. У другій половині XVIIІ ст. у церковне будівництво додається панівний тоді в Європі класичний стиль. Але він більше характерний для садибних храмів. Особливістю церковної архітектури Слобідської України було висотне розкриття простору, храми мали три або п’ять заломів. Усі споруди виконані в хрестово-банному плануванні. Через те, що основний матеріал будівництва – дерево, більшість споруд не збереглася. Найдавнішими спорудами архітектурної школи Слобожанщини XVII ст. є кам’яні храми Ізюму (1684 р.) та Харкова (1689 р.).

В статье охарактеризованы исторические и культурные факторы, которые повлияли на формирование архитектурной школы Слобожанщины, которая имела два направления: Ахтырский и Лиманский. Рассматриваются характерные черты этих направлений и памятники церковного строительства. Целью статьи является характеристика условий формирования архитектурных школ Слободской Украины, раскрытие особенностей и различий памятников церковного зодчества Слободской Украины. Методология. Для раскрытия поставленной цели в статье использован ряд методов: общенаучные и специально-исторические (системный, сравнительно-исторический, проблемно-хронологический и др.). Научная новизна. В статье проанализировано влияние исторических событий на формирование культуры региона. Указано основание, на котором сформировались архитектурные школы и охарактеризованы особенности архитектурного строительства Слободской Украины. Рассмотрены современные достопримечательности и утраченные объекты архитектурного наследия Слобожанщины. Рассмотрено значение Харьковского коллегиума в сфере архитектурного образования в регионе. Выводы. Таким образом, Слободская архитектурная школа является составным компонентом архитектурного достояния Украины. Основываясь на украинских традициях и благодаря поддержке казацкой старшины, в Слободской Украине были построены церкви согласно канонов Слободского зодчества. Во второй половине XVIII в. в церковное строительство добавляется господствующий тогда в Европе классический стиль. Но он больше характерен для усадебных храмов. Особенностью церковной архитектуры Слободской Украины было высотное раскрытие пространства, храмы имели три или пять заломов. Все сооружения были выполнены в крестово-купольном планировании. Так как основной материал строительства – дерево, большинство сооружений не сохранились. Древнейшие постройки архитектурной школы Слобожанщины XVII в. – каменные храмы Изюма (1684) и Харькова (1689).

The article describes historical and cultural factors that influenced the formation of the architecture school of Slobozhanshchyna, which had two directions: Okhtyrsky and Limansky. The article deals with the characteristics of these directions and monuments of church construction. The purpose of the article is to characterize the conditions for the formation of architecture schools of Slobidska Ukraine, the disclosure of the features and differences in the monuments of the church architecture of Slobidska Ukraine. Methodology. To disclose the goal in the article, a number of methods are used: general scientific and special-historical (systemic, comparative historical, problem-chronological, etc.). Scientific novelty. The article analyzes the influence of historical events for the formation of culture of the region. It is indicated by the basis, which formed architectural schools and characterized features of architectural construction of Slobidska Ukraine. Considered modern monuments and lost objects of the architectural heritage of Slobozhanshchyna. The importance of the Kharkiv Collegium in the architectural education of the region is considered. Conclusions. Thus, the Sloboda architectural school is an integral part of the architectural property of Ukraine. Based on Ukrainian traditions and due to the support of the Cossack heads, in Slobsdska Ukraine were built churches according to the canons of Slobodsky architecture. In the second half of the 18-th century in church construction, the classical style was popular in Europe. But it is more characteristic of manor temples. The peculiarity of the church architecture of Sloboda Ukraine was an altitudinal disclosure of space, the temples had three parts. All buildings were executed in cross-dome planning. Due to the fact that the main construction material is a tree, most of the buildings have not been preserved. The most ancient buildings of the architecture school of Slobozhanshchyna of the 17-th century there are stone temples of Izum (1684) and Kharkiv (1689).