Трансформація навчальної діяльності в закладах вищої освіти в умовах цифровізації

Abstract

В статті розглянуто трансформації в освітній діяльності у закладах вищої освіти (ЗВО) в умовах цифровізації суспільства. Актуальність цієї проблемі зумовлюється зростанням ролі освіти в житті сучасного суспільства, що орієнтовано на цінності та принципи постіндустріальної епохи. У трансформації сучасної національної освіти особливого значення набувають цифрові технології, що впливають на підвищення якості підготовки майбутніх учителів. Наголошується, що потребують аналізу цифрові технології, їх вплив на суспільство (людей, економіку, промислове виробництво, сільське господарство тощо). Розкрито основні проблеми цифровізації освіти: дегуманізація освітніх та інших соціальних відносин, здатність здобувачів освіти до творчості, зростання прагматизму й індивідуалізму на основі цінностей особистого комфорту й споживання. Теоретично обґрунтовано перспективи цифровізації освітньої системи: інструментальні – оснащення закладів освіти якісним програмним забезпеченням, інформаційними системами, що забезпечують доступ до освітніх ресурсів, упровадження інформаційних (дистанційних) технологій, онлайн навчання, підвищення вимог до викладачів і здобувачів освіти, заснування і становлення нових освітніх структур, неминучі зміни традиційних форм і методів навчання; ціннісносмислові – знаходження гармонійного зв’язку з кращими традиціями вітчизняної освіти. Розв’язання практичних питань, пов’язаних з реалізацією державної політики цифровізації різних сфер суспільних відносин, координації зусиль науковців, політиків, інститутів громадянського суспільства із соціально-економічним і культурним розвитком інформаційного суспільства.

Artykuł analizuje przemiany w działalności edukacyjnej w instytucjach szkolnictwa wyższego (ISW) w kontekście cyfryzacji społeczeństwa. Jego znaczenie jest zdeterminowane rosnącą rolą edukacji w życiu współczesnego społeczeństwa, które koncentruje się na wartościach i zasadach ery postindustrialnej. W transformacji nowoczesnej edukacji narodowej szczególne znaczenie mają technologie cyfrowe, które wpływają na poprawę kształcenia przyszłych nauczycieli. Podkreśla się, że technologie cyfrowe wymagają analizy wpływu i ich oddziaływania na społeczeństwo (ludzi, gospodarkę, produkcję przemysłową, rolnictwo itp.). Ujawniono główne problemy cyfryzacji edukacji: dehumanizacja relacji edukacyjnych i innych relacji społecznych, zdolność uczniów do kreatywności, wzrost pragmatyzmu i indywidualizmu opartego na wartościach osobistej wygody i konsumpcji. Autor teoretycznie uzasadnia perspektywy cyfryzacji systemu edukacji: instrumentalne – wyposażenie instytucji edukacyjnych w wysokiej jakości oprogramowanie, systemy informacyjne zapewniające dostęp do zasobów edukacyjnych, wprowadzenie technologii informacyjnych (na odległość), nauczanie online, zwiększone wymagania wobec nauczycieli i uczniów, pojawienie się nowych struktur edukacyjnych, nieuniknione zmiany w tradycyjnych formach i metodach edukacji; wartość i znaczenie – znalezienie harmonijnej jedności z najlepszymi tradycjami edukacji narodowej. Rozwiązywanie praktycznych kwestii związanych z realizacją polityki państwa w zakresie cyfryzacji różnych sfer stosunków społecznych, koordynacja wysiłków naukowców, polityków, instytucji społeczeństwa oby watelskiego z rozwojem społeczno-gospodarczym i kulturowym społeczeństwa informacyjnego.

The article examines the transformations in educational activities in higher education institutions (HEIs) in the context of digitalization of society. Its relevance is determined by the growing role of education in the life of modern society, which is focused on the values and principles of the post-industrial era. In the transformation of modern national education, digital technologies are of particular importance, which affect the improvement of future teachers’ training. It is emphasized that digital technologies require an analysis of the impact and their impact on society (people, economy, industrial production, agriculture, etc.). The main problems of digitalization of education are revealed: dehumanization of educational and other social relations, the ability of students to be creative, the growth of pragmatism and individualism based on the values of personal comfort and consumption. The author theoretically substantiates the prospects for digitalization of the educational system: instrumental — equipping educational institutions with high-quality software, information systems providing access to educational resources, introduction of information (distance) technologies, online learning, increased requirements for teachers and students, emergence of new educational structures, inevitable changes in traditional forms and methods of education; value and meaning — finding harmonious unity with the best traditions of national education. Solving practical issues related to the implementation of the state policy of digitalization of various spheres of social relations, coordination of efforts of scientists, politicians, civil society institutions with the socio-economic and cultural development of the information society.