Дія тебуконазолу на використання депонованих у насінині Vicia faba L. резервних речовин у гетеротрофну фазу розвитку за умов фото- і скотоморфогенезу

Abstract

Комбінування зовнішнього (світло/темрява) чинника та інгібітора синтезу гіберелінів тебуконазолу в період проростання насіння істотно змінювало характер донорно-акцепторних відносин у проростках кінських бобів. За дії препарату достовірно зменшувались довжини епікотиля, кореня і проростка в цілому як на світлі, так і в темряві. Аналогічно зменшувалась і маса сухої речовини органів проростка. Інтенсивніше використовувалися запасні речовини насінини за умов скотоморфогенезу, про що свідчать мінімальна маса сухої речовини сім’ядолей у рослин цього варіанта та вищі коефіцієнти використання резервних речовин на потреби формування кореня й епікотиля в процесі проростання. Ретардант уповільнював відтік резервних речовин насінини на формування епікотиля та кореня. За умов скотоморфогенезу інтенсивність використання резервного крохмалю насінини була вищою. Застосування інгібітора біосинтезу гіберелінів тебуконазолу не впливало на швидкість гідролізу крохмалю сім’ядолей, що свідчить про достатнє забезпечення насіння зарезервованими формами гіберелінів. Вищий вміст цукрів у сім’ядолях скотоморфних рослин як у контролі, так і за дії тебуконазолу пов’язаний з уповільненням відтоку на потреби органогенезу — формування структур кореня та епікотиля. Кількісні зміни вмісту азоту в сім’ядолях скотоморфних і фотоморфних рослин у процесі проростання були значно меншими, ніж зміни вмісту крохмалю. Достовірного впливу тебуконазолу на реутилізацію азотовмісних сполук, елементів мінерального живлення — фосфору і калію, депонованих у насінині, на потреби органогенезу не встановлено.

The combination of external (light/dark) factor and the action of the gibberellin synthesis inhibitor tebuconazole during seed germination significantly changed the pattern of source-sink relationships in horse beans seedlings. Under the action of the tebuconazole the epicotyl, root, and seedling length in general were reduced significantly, both at light and dark. Similarly, the dry matter mass of the seedling organs was decreased. Seed reserve substances were used more intensively under conditions of scotomorphogenesis, as evidenced by the minimum cotyledons dry matter mass in this variant and higher utilization rates of reserve substances for root and epicotyl formation during germination. The retardant application led to a slowdown in the outflow of seed reserves for the formation of epicotyl and root. Under conditions of scotomorphogenesis, the rate of reserve seed starch use was higher. The gibberellin biosynthesis inhibitor tebuconazole did not affect the rate of cotyledon starch hydrolysis, indicating an internal sufficient supply by reserved forms of gibberellins. The higher sugar content in the cotyledons of scotomorphic plants, both in the control and under the action of tebuconazole, is explained by the slowing of the outflow for the needs of organogenesis — the formation of root and epicotyl structures. Quantitative changes of the nitrogen content in the cotyledons of scotomorphic and photormorphic plants during germination were much smaller than the changes of the starch content. It was no significant effect of tebuconazole on the remobilization of nitrogen-containing compounds and mineral nutrients — phosphorus and potassium deposited in the seed, on the needs of organogenesis.