Прогнозування змін ґрунтів Вінниччини в умовах потепління клімату.

Abstract

Показано, що на фоні глобального потепління клімату середньорічна температура повітря у Вінницькій області за останні 25 років підвищилася з 7,5 до 8,0°С. При цьому на 2,0оС стало тепліше в січні, 1,5° у лютому, 1,2° в березні, 1,3° у липні та на 0,9° в серпні. Істотних змін у кількості опадів (при середній багаторічній нормі 440-590 мм) в області не спостерігалося. Це привело до зниження вологозабезпечення ґрунтів та рослин, порушення протікання у них ґрунтових і фізіологічних процесів тощо, а також негативно вплинуло на сільськогосподарське виробництво. Актуальність дослідження полягає у встановленні сучасних змін клімату в межах регіону для передбачення їх тенденцій та впливу на ґрунти і прийняття рішень з попередження зумовлених потеплінням процесів їх дегуміфікації. Метою статті є висвітлення сучасного стану ґрунтів у Вінницької області та можливих їх змін в умовах потепління і зменшення вологозабезпечення. Дослідження проводилося з використанням методів системного аналізу, структурно-логічного узагальнення та прогнозування. Встановлено, що потепління клімату активізує процес дегуміфікації ґрунтів, у них порушується хід мікробіологічних процесів, зменшуються запаси живильних для рослин речовин, погіршуються вбирна здатність, водні та інші властивості. Упродовж останніх років ґрунти регіону втрачають щорічно 0,36-0,53 т/га гумусу, а їх гумусованість знизилася за період 1996-2013 рр. з 2,81 до 2,77 %, від’ємний баланс у них нітрогену (N) досяг 47,3 кг/га, фосфору (P) 29,4 кг/га, калію (К) – 95,3 кг/га. Показано, що для попередження прогресуючих в умовах потепління деструктивних змін ґрунтів у регіоні необхідно ширше впроваджувати вологозберігаючі способи обробітку ґрунту (мінімальний, нульовий), контурно-меліоративну організацію території, збільшувати посіви багаторічних трав, озимих, ранніх ярих культур та гібридів і сортів сільськогосподарських рослин з істотно нижчими, порівняно з традиційними, коефіцієнтами транспірації тощо.