Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/739f2613-f06f-4db9-b214-95f749254d4e
Browse
983 results
Search Results
Item Особливості розвитку долинно-річкового ландшафту в умовах урбосередовища (на прикладі р. Русави)(Вінниця : ВДПУ, 2018) Гудзевич, А. В.; Демець, Р. О.У статті представлено гідрографічну характеристику річки Русава у межах міста Ямпіль Вінницької області. Проаналізовано умови функціонування річкової мережі, тенденції та інтенсивності її змін під впливом природних та антропогенних умов і чинників. Розглянуто проблеми захисних смуг та водоохоронної зони з метою оцінки можливості виконання Русавою функції екокоридору в проектованій міській екомережі. Визначено чинники, що впливають на екостан долинно-річкового ландшафту з означенням мікросередків з якими повʼязані сукцесій ні, речовинно-енергетичні, трансформаційні й дестабілізаційні зміни. Виявлено динаміку стану гирла річки за останні десятиліття. Внесено пропозиції стосовно здійснення природоохоронних заходів цієї частини водотоку.Item Парадинамічна зона біотичного впливу гірничопромислових парадинамічних антропогенних ландшафтних систем(Вінниця : ВДПУ, 2018) Яцентюк, Ю. В.У статті розглянуто гірничопромислові території як парадинамічні антропогенні ландшафтні системи. Зазначено особливості формування парадинамічної зони біотичного впливу гірничопромислових парадинамічних антропогенних ландшафтних систем. Охарактеризовано структуру та парадинамічні звʼязки парадинамічної зони біотичного впливу. Виділено та описано парадинамічні підзони прямого та зворотного біотичного впливу. Виокремлено та зʼясовано особливості утворення парадинамічних поясів знищення біоценозів і трансформації біоценозів. Розглянуто антропогенні видобутку зміни рослинності під впливом видобутку корисних копалин. Охарактеризовано процеси трансформації біоценозів у гірничопромислових районах. Проаналізовано механізми процесів формування грунтового покриву на відвалах і в карʼєрах. Представлено характеристику процесів зародження, формування та розвитку рослинного світу гірничопромислових парадинамічних антропогенних ландшафтних систем. Розглянуто особливості тваринного світу гірничопромислових парадинамічних антропогенних ландшафтних систем.Item Нові напрями розвитку антропогенного ландшафтознавства(Вінниця : ВДПУ, 2018) Денисик, Г. І.; Кізюн, А. Г.Розглянуто можливості формування нових напрямів у структурі сучасного антропогенно ландшафтознавства; зазначено, що серед нових напрямів класичного ландшафтознавства, які активно розвивались у другій половині ХХ ст. на початку XXI ст. залишилися лише екологія ландшафтів і антропогенне ландшафтознавство. Визначені чинники занепаду та розвитку окремих напрямків ландшафтознавства, серед них: відсутність запитів практики та наукових шкіл, значна вартість польових досліджень тощо. Розвиток антропогенного ландшафтознавства стимулював критичний стан ландшафтно і екологічно дестабілізованого навколишнього середовища, що негативно впливає на здоровʼя і життєдіяльність людей, наявність визнаної школи антропогенного ландшафтознавства та результатів роботи її науковців. Аналіз цих результатів показує, що у другому десятиріччі XXI ст. в структурі антропогенного ландшафтознавства почали виокремлюватися й активно розвиватися такі нові напрями зумовлені видами господарської діяльності людей: селитебне, промислове, рекреаційне та інші ландшафтознавства; генезою-техногенне і пірогенне ландшафтознавства, а також напрями, що формуються на стиску двох і більше наук, серед них: етнокультурне ландшафтознавство, напрям досліджень антропогенних мікросередків тощо. Ці напрями у майбутньому будуть формувати "образ" антропогенного ландшафтознавства загалом, частина з них перетвориться в окремі науки.Item Сучасний стан, природні та соціально-економічні чинники розвитку м'ясної промисловості Житомирської області(Вінниця : ВДПУ, 2018) Бірюкова, Н. В.У статті на основі аналізу статистичних даних дається оцінка сучасного стану тваринництва Житомирської області, як сировинної бази для розвитку мʼясної промисловості. Зʼясовуються проблеми функціонування його окремих галузей - свинарства, скотарства, птахівництва за минулі роки, які потребують нагального вирішення, зокрема: падіння чисельності поголівʼя худоби; низькі показники відтворення та мʼясних якостей тварин; низька рентабельність вирощування худоби та птиці; недостатній рівень державної підтримки дрібних та середніх фермерських господарств, які спеціалізуються на розведенні ВРХ, свиней і птиці тощо. Розглядається структура та динаміка виробництва мʼяса провідними підприємствами регіону, а саме ТОВ «Житомирський мʼясокомбінат» та ТОВ «Інкофуд-Бердичів». Виокремлено загальні проблеми мʼясної промисловості області. Обгрунтовані природні та соціально-економічні чинники, які обумовлюють розвиток і територіальну організацію мʼясопереробної галузі Житомирської області.Item Екомережа Жмеринського району як парадинамічна антропогенна ландшафтна система(Вінниця : ВДПУ, 2018) Яцентюк, Ю. В.У статті розглянуто екомережу Жмеринського району Вінницької області як парадинамічну антропогенну ландшафтну систему. Виділено та охарактеризовано ключові та сполучні території екомережі Жмеринського району. Виокремлено та охарактеризовано Згарський та Жмеринський регіональні центри біорізноманіття. Виділено 15 локальних біоцентрів екомережі Жмеринщини. Проаналізовано біотичне і ландшафтне різноманіття ключових територій екомережі району. Вказано географічне положення та площі локальних біоцентрів. Визначено перелік видів флори та фауни ключових територій місцевої екомережі Жмеринського району. Наведено перелік видів тварин та рослин Червоної книги Вінницької області, Червоної книги України та Європейського Червоного списку, що мешкають у регіональних центрах біорізноманіття та біоцентрах Жмеринщини. Вказано перелік рослинних угруповань Зеленої книги України, які виявлені у межах регіональних центрів біорізноманіття досліджуваної території. Проаналізовано звʼязок регіональних центрів біорізноманіття та локальних біоцентрів із певними природно-заповідними обʼєктами і територіями Жмеринського району Вінницької області. Виявлено особливості простягання екокоридорів екологічної мережі цього району, що сполучають між собою регіональні центри біорізноманіття та локальні біоцентри. Вказано географічне положення та морфометричні параметри Згарського, Рівського, Мурафського та Хмільницько-Чечельницького регіональних екокоридорів, що проходять територією Жмеринського району. Вказано параметри буферних зон навколо ключових територій екомережі району. Виділено та охарактеризовано зони потенційної ренатуралізації екомережі Жмеринщини.Item Висотна диференціація антропогенних ландшафтів верхнього денудаційного висотно-ландшафтного рівня Вінницької області(Вінниця : ВДПУ, 2018) Война, І. М.Розглянуто результати дослідження верхнього денудаційного висотно-ландшафтного рівня території Вінницької області, який має геоморфологічну приналежність до Подільського висотно-ландшафтного ступеня. Зʼясовано особливості розміщення цього рівня на території Вінницької області та визначено абсолютні відмітки у рельєфі. Виявлено, що до верхнього денудаційного висотно-ландшафтного рівня належить один тип місцевостей - товтровий. Досліджено природу верхнього денудаційного висотно-ландшафтного рівня у натуральному стані і його трансформацію у процесі господарського освоєння та створення ангропогенних ландшафтних комплексів. У ході дослідження проаналізовано розміщення антропогенних ландшафтних комплексів в межах товтрового типу місцевостей, виявлено проблеми у розміщенні ландшафтів, окреслені перспективи розвитку антропогенних ландшафтних комплексів та запропоновані альтернативні шляхи їх раціонального використання у майбутньому.Item Регіональні аспекти туристсько-рекреаційного природокористування(Вінниця : ВДПУ, 2018) Гудзевич, А. В.; Любченко, В. Є.; Денисик, Б. Г.Проаналізовано сутність концептуальних засад регіонального туристсько-рекреаційного природо-користування. Основні ідеї і положення, що представлені у роботах фахівців у сфері туризму і рекреації характеризують туристично-рекреаційну діяльність як галузь господарських відносин, що мають яскраво виражену ресурсну орієнтацію. В процесі вивчення передумов туристсько-рекреаційного природокористування Вінницької області встановлено, що важливою складовою рекреаційних ресурсів є природно-рекреаційні, соціально-економічні та історико-культурні ресурси, які відіграють пряму та непряму роль, впливають на людину шляхом естетичних, лікувальних і психоемоційних якостей. Різноманітність ландшафтної структури і наявність більш чотирьох тисяч памʼяток історії та культури краю формує сприятливі умови для розвитку рекреаційної діяльності на усій території Вінницької області. Визначено тенденції зміни туристсько-рекреаційного природокористування краю упродовж останніх років, які вказують на важливість маркетингової діяльності в аспекті поступового формування сприятливого іміджу території. Підкреслена важливість розробленої «Програми розвитку туризму у Вінницькій області на 2016-2020 роки» для забезпечення ефективного туристсько-рекреаційного природокористування.Item Опілля Серединного ландшафтного поясу Східноєвропейської фізико-географічної країни(Вінниця : ВДПУ, 2018) Чиж, О. П.Розглянуто проблему сучасних досліджень природи і ландшафтів опіль у структурі Серединного ландшафтного поясу Східноєвропейської фізико-географічної країни; зазначено, що добре досліджена природа і ландшафти опіль, у звʼязку з їх тривалим і активним господарським освоєнням, потребує подальшого детального пізнання, зокрема індивідуальних особливостей. Розглянуто індивідуальні особливості методом порівняння, природи і ландшафтів Словечансько-Овруцького і Брянського опіль, відзначено й схарактеризовано їх подібні й індивідуальні ознаки, показано вплив господарської діяльності на формування сучасного ландшафту опіль. У процесі дослідження опіль підтверджено, що провідне значення у сучасному функціонуванні природи і ландшафтів мають не лише їх індивідуальні особливості, але й близькість до Головного ландшафтного рубежу та знаходження у структурі Серединного ландшафтного поясу Східноєвропейської фізико-географічної країни. У подальших дослідженнях природи і ландшафтів опіль необхідно звернути увагу на їх парадинамічні й парагенетичні звʼязки з прилеглими поліссями, а також процеси антропогенізації та зумовлені ними несприятливі явиша.Item Створення динамічних віртуальних 3-D моделей ландшафтів та їх практичне застосування у навчальному процесі(Вінниця : ВДПУ, 2018) Канський, В. С.; Канська, В. В.У статті розглядаються основні проблеми використання динамічних віртуальних 3-D моделей у географії та ландшафтознавстві. У звʼязку з бурхливим розвитком AR/VR/MR-технологій сучасні ігрові платформи та ігрові рушії разом з 3D графікою дають можливість створювати в іграх прототипи ландшафтам, які майже ідентичні натуральним або антропогенним. Вказано доцільність і переваги їх впровадження у створенні навчальних платформ в географії або інших природничих науках, інтегруючи їх одна в одну. Розроблено поетапну методику створення динамічної віртуальної 3-D моделі урочища Сабарів. Припущено, що в майбутньому застосування віртуальних динамічних моделей простору будуть переважати у всіх видах навчання. На прикладі динамічної віртуальної 3-D моделі урочища Сабарів відзначено основні переваги і недоліки впровадження таких технологій на сучасному етані в географічну науку та навчальний процес вітчизняних закладів освіти.Item Етнокультyрне ландшафтознавство: перспективнi напрями дослiджень(Вінниця : ВДПУ, 2018) Денисик, Г. l.; Воловик, В. М.Розглянуто особливості формування етнокультурного ландшафтознавства в другій половині ХХ і можливі шляхи його розвитку в першій половині ХХІ століть. Виділено перспективні напрями розвитку етнокультурного ландшафтознавства, серед яких дослідження: парадинамічних і пара-генетичних взаємозвʼязків між антропогенними ландшафтами, процесів взаємодії ландшафтно-технічних систем з навколишнім середовищем, вертикальної і висотної диференціації етнокультурних ландшафтів, мікросередкових і похідних процесів в їх структурі, симетрії та асиметрії етнокультурних ландшафтів, можливості їх заповідання; показано, що подібні дослідження етнокультурних ландшафтів реальний шлях до їх раціонального використання та планування у майбутньому.