Історична соціологія Михайла Грушевського

Abstract

Метою статті є аналіз поглядів Михайла Грушевського у парадигмі історичної соціології, визначення його внеску в розвиток дослідницького напряму. Методологія дослідження має міждисциплінарний характер. Її основою є історико- соціологічна дослідницька опція, що передбачає застосування проблемного методу наукового пізнання. Визначенню основних засад концепції історичної соціології М. Грушевського сприяли методи системного аналізу та аналогій, компаративізму. При роботі над проблемою дотримано принципів системності, об’єктивності, комплексності, що дозволило всебічно розглянути обрану для дослідження проблему. Наукова новизна роботи полягає у актуалізації проблеми наукового доробку М. Грушевського в напрямі історичної соціології, комплексному дослідженні поглядів науковця. Висновки. Доробок Михайла Грушевського в історичній соціології умовно можна розділити на два напрями. З одного боку, це практична діяльність, що сприяла інституалізації історико-соціологічних досліджень в українській науці. Інший напрям був пов'язаний з теоретичними напрацюваннями М. Грушевського у площині історичної соціології. Історик сформував власну візію соціальної еволюції, що отримала назву «генетичної соціології». Дослідницька концепція мала комплексний характер у трактуванні рушіїв суспільного поступу. М. Грушевський виділив три стадії суспільного розвитку, відповідно до домінування колективних чи індивідуальних тенденцій, що змінювали одна одну. Теоретизуючи над соціальною еволюцією, науковець також сформував бачення розвитку інститутів влади, приватної власності. Висновки М. Грушевського в площині історичної соціології були сучасними, а в окремих аспектах досить прогресивними для наукового поступу початку ХХ ст.

The purpose of the article is to analyze Mykhailo Hrushevs’kyi views in the paradigm of historical sociology, to determine his contribution to the development of the research direction. The research methodology is interdisciplinary in nature. Its basis is a historical-sociological research option, which involves the application of a problematic method of scientific knowledge. The methods of systematic analysis and analogies, comparativism contributed to the definition of the basic principles of the concept of historical sociology of M. Hrushevskyi. When working on the problem, the principles of systematicity, objectivity, and complexity were observed, which allowed a comprehensive consideration of the problem chosen for research. The scientific novelty of the work consists in the actualization of the problem of M. Hrushevskyi's scientific work in the direction of historical sociology, a comprehensive study of the scientist's views. Conclusions. Mykhailo Hrushevskyi's achievements in historical sociology can be conventionally divided into two directions. On the one hand, this is a practical activity that contributed to the institutionalization of historical and sociological research in Ukrainian science. Another direction was connected with the theoretical works of M. Hrushevskyi in the field of historical sociology. The historian formed his own vision of social evolution, which was called "genetic sociology." The research concept had a complex character in the interpretation of drivers of social progress. M. Hrushevsky singled out three stages of social development, according to the dominance of collective or individual tendencies that replace each other. Theorizing about social evolution, the scientist also formed a vision of the development of institutions of power and private property. The conclusions of M. Hrushevskyi's in the field of historical sociology were modern, and in certain aspects quite progressive for the scientific progress of the beginning of the 20th century.