Розвиток державної ґендерної політики України в умовах децентралізації

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за cпеціальністю 281 – Публічне управління та адміністрування. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2024. У дисертаційній роботі здійснено поглиблення наукових теоретико-методичних положень соціально-економічних та інституційних аспектів розвитку державної ґендерної політики в Україні й розроблено практичні рекомендацій щодо врегулювання проблем забезпечення ґендерної рівності в умовах децентралізації. Проаналізовано теоретико-методичні основи розвитку державної ґендерної політики в умовах децентралізації. Узагальнено сучасні наукові підходи до проблем ґендерної політики. На основі критичного аналізу наукових напрацювань актуалізовано релевантність ґендерної політики у системі публічного управління України, як первинний засіб побудови відносин влади, що сигніфікує і легітимізує владні відносини у суспільстві. Здійснено ретроспективний аналіз змістовного наповнення терміну «ґендер» та базових положень ґендерної теорії, у результаті чого запропоновано авторське розуміння даного предикату як ідеологічно нейтральну форму існування статі у соціумі, яка структурується в умовах соціально-культурного впливу та детермінує суспільно-рольову модальність жінок і чоловіків. Структуровано генезу розвитку політики ґендерної рівності в умовах децентралізації на основі чого узагальнено хронологічні етапи інституційної еволюції державної ґендерної політики України. Узагальнено методичні підходи до оцінювання ґендерної рівності, що забезпечило виявлення та аналіз наслідків процесу децентралізації для жінок та чоловіків з точки зору ґендерної рівності. Доведено, що процес реалізації громадянами своїх прав і свобод супроводжується дихотомічною проблемою породженою стереотипами, основаними на дискримінації за статтю. Презентовано авторське бачення атрибутиву ґендерної дискримінації, яке згенеровано на основі критичного аналізу доктринальних наукових підходів до цього питання. У соціальній взаємодії вбачається системність виявленої проблеми, що виражається формуванням цілого комплексу ґендерних дискримінант, які стають основою для статусних обмежень серед жінок. Їх перелік доповнено малодослідженими формами такими як «сексизм» та «ґендерна сегрегація». Проаналізовано сучасні особливості розвитку державної ґендерної політики в Україні. Здійснено аналіз інституційно-правових аспектів її розвитку, зокрема вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти, наявних стандартів у сфері прав людини, даних про становище жінок і чоловіків. Проведено авторське опитування на рівні територіальних громад, у результаті чого систематизовано ряд домінуючих ґендерних дискримінант, наявних у суспільних та політичних відносинах та виявлено прогалини у структурі державної політики орієнтованої на забезпечення ґендерної паритетності в умовах децентралізації. Проведено емпіричний аналіз механізмів впровадження засад ґендерного інтегрування в умовах децентралізації, у результаті чого виявлено наявність певних проблемних мультипліканд, які вимагають уваги при формуванні сучасної парадигми державної ґендерної політики. Виявлено наявність традиційно-неформальних ієрархічних норм та ґендерних дискримінант жінок, що породжує упередженість оцінок їх здібностей супроводжених негативними очікуваннями від результатів праці. Даний факт пояснюється присутністю у соціумі історично сформованої атрибутивної ґендерної стереотипізації, яка характеризується умовно ессенціальним характером, із чого зроблено висновки про складність здійснення державного регулювання даних явищ. Звертається увага на специфіку ґендерної асиметрії у сфері трудових відносин котра проявляється у витісненні жінок в сферу більш рутинних та низькооплачуваних видів діяльності чи професій, перевантаження побутовими обов’язками, обмеженість доступу до працевлаштування, доходів та повноцінного кар’єрного росту. Проведено оцінку ґендерної рівності у сфері політики та державної влади у процесі децентралізації. Підкреслено, що незважаючи на позитивні результати, Україна відстає практично від більшості країн Європи у досягненні ґендерної рівності у владі, у тому числі місцевої. Вивчено результативність державної ґендерної політики в умовах децентралізації під час дії правового режиму воєнного стану. Поглиблений аналіз статистичних даних дозволив виявити проблеми вікової ґендерної асиметрії у сфері зайнятості та оплати праці, а також наявність суспільних стереотипів в межах інститутів ґендерної ідентичності та ґендерних ролей жінок і чоловіків. Проведено ґендерний аналіз керівного складу організацій за видами економічної діяльності, який ілюструє наявність «чоловічих» та «жіночих» сфер зайнятості. Акцентовано увагу на реформі децентралізації та її результатах у досягненні ґендерної рівності на рівні громад. Розглянуто теоретичні питання умов децентралізації в Україні та оцінено перспективи місцевого розвитку територіальних громад в умовах воєнного стану у акценті на забезпечення стійкості, включаючи економічні, соціальні, екологічні, культурні, громадські та інші мультипліканди. Констатовано, що в Україні в умовах правового режиму воєнного стану, зростає актуальність інклюзивної моделі, яка б передбачала розвиток секторів економіки на рівні територій громад, ставлячи за мету скорочення соціальної нерівності за рахунок активної участі в економіко-суспільному житті різних чутливих соціальних груп населення. Досліджено показники інклюзивності економічного розвитку, ґендерних відмінностей, рівня участі жінок у складі робочої сили, факторів, що обмежують можливості зайнятості жінок, використовуючи загальноприйняті у світі індекси виміру розширення прав і можливостей кожної статі. Проаналізовано рейтинги країн-лідерів за значенням Індексу ґендерної нерівності та кореляцію розміру ВВП на душу населення із економічними можливостями жінок на рівні територіальних громад. На основі цього доведено, що ґендерна паритетність економічних можливостей є ключовим елементом сучасної, добре функціонуючої ринкової економіки на шляху сталого зростання. Вивчено перспективи застосовування практики реалізації «ґендерно чутливих бюджетних програм». Узагальнено ряд особливостей процесу ґендерно орієнтованого бюджетування громад. Структуровано основоположні принципи застосування ґендерно чутливого підходу до бюджет¬ного процесу територіальних громад в умовах правового режиму воєнного стану. Напрацьовано напрямки вдосконалення державної ґендерної політики в умовах децентралізації. Вивчено успішний досвід ЄС у розвитку інституційно-правового забезпечення державної ґендерної політики. Науково обґрунтовано концептуальні засади удосконалення державної ґендерної політики в умовах децентралізації. Виявлені проблеми у цьому напрямку пропонується вирішити шляхом узагальнення та застосування парадигми державної ґендерної політики націленої на інклюзивний розвиток територіальних громад. Даний вектор політики пропонується реалізувати за рахунок інституційної адаптації політики ґендерного мейнстримінгу, яку проголосили більшість країн ЄС. Проаналізовано наукові підходи до поняття та змісту інклюзивної моделі розвитку територіальних громад, на основі загальноприйнятих трактувань інклюзії з позиції державного управління. Парадигму державної ґендерної політики в умовах децентралізації спроєктовано у складі інклюзивної моделі розвитку територіальних громад. Визначено, що інклюзивна модель розвитку територіальних громад передбачає створення організаційних умов для інтеграції людей до різних сфер діяльності з метою підвищення якості їх життя за відсутності будь-якої дискримінації. Актуалізовано доцільність інтеграції у державну політику компоненти ґендерної рівності у форматі інклюзивної моделі розвитку територіальних громад. Узагальнено поширені теоретизування інклюзивного розвитку у світлі реформи децентралізації на основі напрацювань іноземних учених. Запропоновано заходи із поліпшення ґендерної рівності за допомогою низки факторів в межах інклюзивного розвитку територіальних громад. Зокрема, актуалізовано потребу в застосуванні нових інструментів управління видаткової частини бюджетів об’єднаних територіальних громад із урахуванням інклюзивних потреб громадян. Встановлено, що найоптимальнішою практикою у вирішенні цього завдання може виступати ґендерно орієнтоване бюджетування на мікрорівні. Запропоновано створення локальних консультативно-дорадчих органів із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що дозволить здійснювати ефективний обмін досвідом між громадами. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження буде полягати в тому, що: уперше: розроблено авторську модель інституційної архітектури інклюзивної моделі розвитку територіальних громад, у складі якої автором запропоновано створення та залучення до процесу розвитку державної гендерної політики в умовах децентралізації консультативно-дорадчих органів у формі місцевих ґендерних рад та узагальнено відповідну «дорожню карту» апробації даної моделі; удосконалено: процес розвитку державної гендерної політики в умовах децентралізації шляхом інтегрування на рівні територіальних громад комплексу заходів: ґендерний аналіз, оцінка ґендерного впливу, ґендерний аудит, ґендерне навчання, інформаційно-просвітницькі кампанії із питань ґендерної рівності, ґендерночутливий рекрутинг, ґендерно орієнтоване бюджетування, сприяння ґендерно-рівному робочому середовищу для чоловіків та жінок; склад чинників, що перешкоджають досягненню ґендерної рівності в умовах децентралізації, який доповнено комплексом ґендерних дискримінант серед яких встановлено домінування анцестральних суспільних стереотипів із умовно ессенціальним характером впливу; науково-практичні рекомендації для місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розвитку місцевої ґендерної політики, зокрема за рахунок удосконалення освітньої складової підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування і включення до складу освітніх програм гендерночутливих компетентностей; набули подальшого розвитку: інноваційно-орієнтована візія розвитку державної гендерної політики в умовах децентралізації у формі ґендерно орієнтованого врядування із урахуванням актуальних викликів війни та вимог до України у якості кандидата на вступ до ЄС, що передбачає індоктринацію принципів і цінностей ґендерної демократії в економічній, соціальній та політичній сферах; модель застосування методу «Прориву» як перспективного інструменту розвитку ґендерно орієнтованого врядування в умовах децентралізації в Україні, що передбачає безперервний цикл роботи із планування, удосконалення та навчання із гендерних питань на рівні територіальних громад. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що спектр сформульованих теоретичних положень та розроблених практичних рекомендацій у частині формування й реалізації державної ґендерної політики в умовах децентралізації можуть бути використані у діяльності органів публічного управління чи програм протидії різним формам дискримінації у процесі виконання державних та місцевих програм соціального захисту в період воєнного стану; у процесі підготовки фахівців із публічного управління, навчання за відповідними програмами підготовки, забезпечення належних умов професійного розвитку жінок, які працюють у державних органах та органах місцевого самоврядування, та розробки програм профільного підвищення кваліфікації на основі інтеграції компетентностей гендерного спрямування; для забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків у роботі органів публічного управління та у процесі надання адміністративних послуг державними установами. та органами державної влади.

Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 281 – Public management and administration. Vinnytsia State Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University. Vinnytsia, 2024. The dissertation deepened the scientific theoretical and methodological provisions of the socio-economic and institutional aspects of the development of the state gender policy in Ukraine and developed practical recommendations for solving the problems of ensuring gender equality in conditions of decentralization. The theoretical and methodological foundations of the development of state gender policy in conditions of decentralization are analyzed. Modern scientific approaches to the problems of gender policy are summarized. On the basis of a critical analysis of scientific developments, the relevance of gender policy in the system of public administration of Ukraine, as a primary means of building power relations, which signifies and legitimizes power relations in society, is updated. A retrospective analysis of the content of the term "gender" and the basic provisions of gender theory was carried out, as a result of which the author's understanding of this predicate was proposed as an ideologically neutral form of existence of gender in society, which is structured under the conditions of socio-cultural influence and determines the social-role modality of women and men. The genesis of the development of gender equality policy in conditions of decentralization is structured, on the basis of which the chronological stages of the institutional evolution of the state gender policy of Ukraine are summarized. Methodological approaches to gender equality assessment are summarized, which ensured the identification and analysis of the consequences of the decentralization process for women and men from the point of view of gender equality. It has been proven that the process of citizens realizing their rights and freedoms is accompanied by a dichotomous problem generated by stereotypes based on gender discrimination. The author's vision of the attribute of gender discrimination is presented, which was generated on the basis of a critical analysis of doctrinal scientific approaches to this issue. In social interaction, the systemic nature of the identified problem can be seen, which is expressed by the formation of a whole complex of gender discriminators, which become the basis for status restrictions among women. Their list is supplemented by understudied forms such as "sexism" and "gender segregation". Modern features of the development of state gender policy in Ukraine are analyzed. An analysis of the institutional and legal aspects of its development was carried out, in particular domestic and international legal acts, existing standards in the field of human rights, data on the position of women and men. The author's survey was conducted at the level of territorial communities, as a result of which a number of dominant gender discriminators present in social and political relations were systematized and gaps were identified in the structure of state policy aimed at ensuring gender parity in conditions of decentralization. An empirical analysis of the mechanisms of implementing the principles of gender integration in the conditions of decentralization was carried out, as a result of which the presence of certain problematic multiples was revealed, which require attention in the formation of the modern paradigm of state gender policy. The presence of traditional-informal hierarchical norms and gender discrimination against women was revealed, which gives rise to biased assessments of their abilities, accompanied by negative expectations of work results. This fact is explained by the presence in society of historically formed attributive gender stereotyping, which is characterized by a conditionally essential character, from which conclusions are drawn about the difficulty of state regulation of these phenomena. Attention is drawn to the specifics of gender asymmetry in the field of labor relations, which is manifested in the displacement of women into the field of more routine and low-paid activities or professions, overloaded with household responsibilities, limited access to employment, income and full-fledged career growth. An assessment of gender equality in the sphere of politics and state power in the process of decentralization was carried out. It is emphasized that despite the positive results, Ukraine lags almost behind the majority of European countries in achieving gender equality in power, including local power. The effectiveness of the state gender policy in conditions of decentralization during the legal regime of martial law was studied. An in-depth analysis of statistical data made it possible to reveal the problems of age gender asymmetry in the field of employment and wages, as well as the presence of social stereotypes within the institutions of gender identity and gender roles of women and men. A gender analysis of the management structure of organizations by types of economic activity was conducted, which illustrates the presence of "male" and "female" spheres of employment. Attention is focused on the decentralization reform and its results in achieving gender equality at the community level. The theoretical issues of the conditions of decentralization in Ukraine were considered and the prospects of local development of territorial communities under martial law with an emphasis on ensuring stability, including economic, social, ecological, cultural, public and other multipliers, were evaluated. It has been established that in Ukraine under the legal regime of martial law, the relevance of an inclusive model is increasing, which would provide for the development of economic sectors at the level of community territories, with the goal of reducing social inequality due to active participation in the economic and social life of various sensitive social groups of the population. Indicators of the inclusiveness of economic development, gender differences, the level of women's participation in the workforce, factors limiting women's employment opportunities were studied, using globally accepted indices for measuring the empowerment of each gender. The rankings of the leading countries by the value of the Gender Inequality Index and the correlation of the size of the GDP per capita with the economic opportunities of women at the level of territorial communities were analyzed. Based on this, it has been proven that gender parity of economic opportunities is a key element of a modern, well-functioning market economy on the path of sustainable growth. The prospects of applying the practice of implementation of "gender-sensitive budget programs" were studied. A number of features of the gender-oriented community budgeting process are summarized. The fundamental principles of applying a gender-sensitive approach to the budget process of territorial communities in the conditions of the legal regime of martial law are structured. Directions for improving the state gender policy in conditions of decentralization have been worked out. The successful experience of the EU in the development of institutional and legal support of the state gender policy has been studied. The conceptual principles of improving the state gender policy in conditions of decentralization are scientifically substantiated. The identified problems in this direction are proposed to be solved by generalizing and applying the paradigm of state gender policy aimed at the inclusive development of territorial communities. This policy vector is proposed to be implemented through the institutional adaptation of the gender mainstreaming policy, which was announced by the majority of EU countries. Scientific approaches to the concept and content of the inclusive model of development of territorial communities have been analyzed, based on generally accepted interpretations of inclusion from the standpoint of state administration. The paradigm of state gender policy in conditions of decentralization is designed as part of an inclusive model of development of territorial communities. It was determined that the inclusive model of the development of territorial communities involves the creation of organizational conditions for the integration of people into various spheres of activity in order to improve the quality of their lives in the absence of any discrimination. The expediency of integrating the components of gender equality into the state policy in the format of the inclusive model of the development of territorial communities has been updated. Generalized theorizations of inclusive development in the light of the decentralization reform based on the work of foreign scientists. Measures to improve gender equality with the help of a number of factors within the framework of inclusive development of territorial communities are proposed. In particular, the need to apply new management tools for the expenditure part of the budgets of united territorial communities, taking into account the inclusive needs of citizens, has been updated. It has been established that the most optimal practice in solving this task can be gender-oriented budgeting at the micro level. It is proposed to create local consultative and advisory bodies to ensure equal rights and opportunities for women and men, which will allow effective exchange of experience between communities. The scientific novelty and theoretical significance of the research will be that: for the first time: the author's model of the institutional architecture of the inclusive model of the development of territorial communities was developed, as part of which the author proposed the creation and involvement in the process of the development of state gender policy in the conditions of decentralization of consultative and advisory bodies in the form of local gender councils and summarized the corresponding "road map" of the approval of this model; improved: the process of developing the state gender policy in conditions of decentralization by integrating a set of measures at the level of territorial communities: gender analysis, assessment of gender impact, gender audit, gender training, information and educational campaigns on gender equality, gender-sensitive recruiting, gender-oriented budgeting, promotion of gender - an equal working environment for men and women; the composition of factors that prevent the achievement of gender equality in the conditions of decentralization, which is supplemented by a complex of gender discriminators, among which the dominance of ancestral social stereotypes with a conditionally essential nature of influence is established; scientific and practical recommendations for local state authorities and local self-governments regarding the development of local gender policy, in particular by improving the educational component of training specialists in the field of public management and administration and including gender-sensitive competencies in educational programs; acquired further development: an innovation-oriented vision of the development of state gender policy in conditions of decentralization in the form of gender-oriented governance, taking into account the current challenges of the war and requirements for Ukraine as a candidate for EU accession, which involves indoctrination of the principles and values of gender democracy in the economic, social and political spheres; a model of using the "Breakthrough" method as a promising tool for the development of gender-oriented governance in the conditions of decentralization in Ukraine, which involves a continuous cycle of work on planning, improvement and training on gender issues at the level of territorial communities. The practical significance of the obtained results of the dissertation research is that the spectrum of formulated theoretical provisions and developed practical recommendations in terms of the formation and implementation of the state gender policy in conditions of decentralization can be used in the activities of public administration bodies in programs to combat various forms of discrimination in the process of implementation of state and local social protection programs during martial law; in the process of training specialists in public administration, training according to relevant training programs, ensuring proper conditions for the professional development of women working in state bodies and local self-government bodies, and developing specialized training programs based on the integration of gender-oriented competencies; to ensure equal opportunities for women and men in the work of public administration bodies and in the process of providing administrative services by state institutions. and state authorities.