Радянська ідентичність у соціокультурному просторі Вінниччини крізь призму культурного ландшафту (за результатами польових досліджень)

Abstract

Метою статті є аналіз маркерів та детермінант конструювання радянської ідентичності у соціокультурному просторі Вінниччини крізь призму культурного ландшафту, на основі польових матеріалів, зібраних під час експедицій студентами факультету історії, права і публічного управління (тепер – історичний факультет) та викладачами кафедри історії та культури України (тепер – кафедра культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін) Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського у 2020 р. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації і здійснюється в міждисциплінарній площині – у розрізі «культурландшафтного» (у контексті антропології простору) і пам’яттєвого дискурсів, методології візуальної антропології і теоретико-методологічних підходів до конструювання та взаємодії ідентичностей. Наукова новизна роботи полягає у введенні в науковий дискурс нового польового матеріалу, на основі якого крізь призму культурного ландшафту простежено детермінанти прояву радянської ідентичності у соціокультурному просторі Вінниччини. Це стало можливим завдяки системному аналізу об’єктів матеріальної культури (топоніміка, символіка, архітектура, меморіальні місця тощо) з різновидами світоглядно-поведінкових практик. Висновки. Перспективність окресленої теми беззаперечна як в контексті наукових студій, так і в суспільно-політичному й громадському житті Вінниччини. Йдеться насамперед про унеможливлення подальшого формування позитивного образу радянського минулого, що на тлі «подвійної ідентичності» суттєво гальмує процеси регіональної й національно-культурної самопрезентації. Механізми конструювання радянської ідентичності як складової соціокультурної ідентичності мешканців Вінниччини окреслено крізь призму реформи децентралізації, акцентовано на увиразненні самобутності краю шляхом переосмислення культурного ландшафту на пострадянському просторі.

Целью статьи является анализ маркеров и детерминант конструирования советской идентичности в социокультурном пространстве Винниччины сквозь призму культурного ландшафта на основе полевых материалов, собранных в ходе Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського экспедиций студентами факультета истории, права и публичного управления (сейчас – исторический факультет) и преподавателями кафедры истории и культуры Украины (сейчас – кафедра культуры, методики обучения истории и специальных исторических дисциплин) Винницкого государственного педагогического университета имени Михаила Коцюбинского в 2020 г. Методология исследования основана на сочетании общенаучных (анализа, синтеза, обобщения) методов с принципами историзма, системности, научности, верификации и осуществляется в междисциплинарной плоскости – в разрезе «культурландшафтного» (в контексте антропологии пространства) и памятного дискурса, методологии визуальной антропологии и теоретико-методологических подходов к конструированию и взаимодействию идентичностей. Научная новизна работы состоит в введении в научный дискурс нового полевого материала, на основе которого сквозь призму культурного ландшафта прослежины детерминанты проявления советской идентичности в социокультурном пространстве Винниччины. Это стало возможным благодаря системному анализу объектов материальной культуры (топонимика, символика, архитектура, мемориальные места и тому подобное) с разновидностями мировоззренческих практик. Выводы. Перспективность данной темы бесспорна как в контексте научных студий, так и в общественно-политической и общественной жизни Винниччины. Речь идет, прежде всего, о невозможности дальнейшего формирования позитивного образа советского прошлого, что на фоне «двойной идентичности» существенно тормозит процессы региональной и национально-культурной самопрезентации. Механизмы конструирования советской идентичности как составляющей социокультурной идентичности жителей Винниччины определены сквозь призму реформы децентрализации, акцентированы на выражении самобытности края путем переосмысления культурного ландшафта на постсоветском пространстве.

The aim of the article is to analyze the markers and determinants of the construction of Soviet identity in the socio-cultural space of Vinnytsia through the prism of the cultural landscape based on field materials collected during expeditions by students of the Faculty of History, Law and Public Administration (now – the Faculty of History) and educators of the Department of History and Culture of Ukraine (now – the Department of Culture, Methods of Teaching History and Special Historical Disciplines) of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in 2020. The research methodology is based on a combination of general scientific methods (analysis, synthesis, generalization) with the principles of historicism, systematics, science and verification. It is carried out in an interdisciplinary dimension – through the “cultural landscape” (in the context of anthropology of the space) as well as memory discourses, methodology of visual anthropology, theoretical and methodological approaches to the construction and interaction of identities. The scientific novelty of the research is to implement new field material into the scientific discourse according to the determinants of the manifestation of Soviet identity in the socio-cultural space of Vinnytsia region, which are traced through the prism of the cultural landscape. This was made possible by a systematic analysis of the objects of material culture (toponymy, symbolism, architecture, memorial sites, etc.) with a variety of worldviews and behavioral practices. Conclusions. The prospects of the research are both in the context of scientific studies and the sociopolitical and public life of Vinnytsia region. This is аbout the impossibility of further formation of a positive image of the Soviet past, which against the background of “dual identity” seriously hampers the processes of regional and national-cultural self-presentation. The mechanisms of constructing the Soviet identity as a component of the sociocultural identity of Vinnytsia residents are outlined through the prism of decentralization reform, emphasizing the expression of the region’s identity by rethinking the cultural landscape in the post-Soviet space.