До історико-ландшафтного підходу у заповідній справі

Abstract

У статті обґрунтовується застосування історико-ландшафтного підходу (у сукупності з ландшафтно-екологічним) до заповідної справи як методології та науково-практичної галузі людської діяльності з оптимізації природокористування. Необхідне докорінне вдосконалення Закону України «Про природно-заповідний фонд» з метою включення до нього антропогенних комплексів та об’єктів, а також антропогенно змінених ландшафтів для наступної їх неухильної ренатуралізації та натуралізації, які б найбільшою мірою відповідали сучасним природно-кліматичним та антропогенних умов.In clause is proved the application of historical - landscape approach (in aggregate with landscape – ecological) to reserved business as methodology and scientifically - practical branch of human activity on optimization of nature usage. The radical improvement of the law of Ukraine "About nature-reserved fund" is necessary with the purpose of inclusion in it anthropogenous complexes and objects, and also anthropogenous changed landscapes for their next steadily renaturalization and naturalization, which most would correspond modern natural - climatic and anthropogenous conditions.