Розвиток дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ - перша чверть ХХІ століття)

Abstract

Аналіз історико-педагогічних передумов досліджуваної проблеми доводить, що дефініція «магістр» носить соціальний характер та в історичному розвиткові змінювала значення, але пріоритетом було визнання наукового ступеня магістра ознакою професійної кваліфікації, гідності і статусу фахівця. Головною формою науково-дослідної роботи у закладах вищої освіти України починаючи з XIX ст. була підготовка та захист дисертаційної роботи для отримання наукового ступеню магістра. Головними напрямами розвитку науково-дослідних умінь й навичок були: семінарські заняття з використанням творів-роздумів наукового змісту та залучення досвідчених професорів; наукові гуртки та наукові товариства, діяльність котрих передбачала обговорення доповідей, участь у дискусіях та дебатах, а результатом вважалося видання збірників наукових праць. Методологічні засади аналізу історико-педагогічного процесу розвитку дослідницької компетентності магістрантів з освітніх, педагогічних наук включають: синергетичний підхід (міждисциплінарне розуміння педагогічних процесів та освітологічне трактування розвитку системних підходів до педагогічного знання); акмеологічний підхід (єдність соціальної зумовленості особистісно-професійного становлення та активної позиції магістранта); акмесинергетичний підхід (взаємозв’язок досягнення магістрантом вершин професіоналізму зі здатністю до самоорганізації); системний підхід (забезпечення цілісності освітнього процесу, його ефективної організації); компетентнісний підхід (забезпечення спрямованості на освітній результат як основну норму якості освіти). Обґрунтовано періодизацію розвитку дослідницької компетентності магістрантів з освітніх, педагогічних наук в Україні (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття). Етапи розвитку інституту магістратури в Україні було виокремлено на основі аналізу нормативних документів, що регламентують розвиток та функціонування вищої освіти у досліджуваний період. І етап - становлення інституту магістратури в Україні (1991-1993) відрізняється такими характеристиками: вперше окреслено шляхи реформування системи вищої освіти (автономія університетів, державний контроль якості освіти, диверсифікації освітнього простору, демократизація управління та удосконалення методів викладання); визначена головна мета магістерської підготовки (створення системи безперервної освіти для забезпечення самовдосконалення особистості, формування культурного та інтелектуального потенціалу суспільства); сформульовано стратегічні завдання (розбудова національної системи вищої освіти для забезпечення саморозвитку людини; реформування концептуальних, теоретичних та організаційних засад; створення багатоваріантної політики в галузі освіти); визначено пріоритетні напрями розбудови магістратури (забезпечення інтелектуальної, психологічної та моральної готовності магістрантів; досягнення високого рівня оволодіння українською мовою, іноземними мовами, рідною історією; створення умов для постійного самовдосконалення); розроблено основні шляхи реформування (піднесення ролі загальнолюдських цінностей; розвиток освіти на основі прогресивних наукових теорій та концепцій; введення в освітній процес сучасних технологій та методичних досягнень; постійне підвищення загальнокультурного та професійного рівня здобувачів освіти); визначено принципи становлення магістратури (пріоритетність освіти; демократизація, суб’єктність та партнерство студентів й викладачів; гуманізація освіти й створення умов для розвитку здібностей; гуманітарізація освіти, формування духовності, культури і планетарного мислення особистості; національна спрямованість освіти, єдність освіти з народними традиціями та національною історією, збагачення народної культури). ІІ етап - адаптації магістерської підготовки України до світових стандартів (1993 – 1997) - передбачав спрямованість на вирішення стратегічних завдань: перехід до ступеневої системи професійної підготовки фахівців; створення мережі закладів вищої освіти, котра за освітніми та кваліфікаційними рівнями, термінами і формами навчання, типами закладів освіти задовольняла б потреби регіону та інтереси молоді; підвищення культурного та освітнього рівня суспільства у цілому; інтеграція у міжнародне освітньо-наукове співтовариство. Напрямами модернізації було визначено: розроблення інноваційних моделей рівнів вищої освіти; інтегрування у міжнародну освітню систему; постійне оновлення наукового рівня змісту вищої освіти, використання новітніх освітніх технологій; оновлення системи інформаційного забезпечення освітнього процесу; гуманізація, демократизація та гуманітаризація освітнього процесу; поєднання загальнолюдського та національного в професійній підготовці. ІІІ етап - це період інноваційного розвитку магістерської підготовки (1997 – донині), що передбачав розповсюдження у закладах вищої освіти України принципів Болонського процесу та спрямованість на інноваційний розвиток магістерської підготовки в Україні. Ключовими завданнями було урахування рекомендацій й визначених інструментів Європейського простору освіти та запровадження стандартів, а саме: введення трициклової системи вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії (PhD); запровадження новітньої Європейської кредитнотрансферної системи; введення Додатку до диплома європейського зразка; застосування Національної рамки кваліфікацій. Сформульовано авторське визначення досліджуваного феномену: дослідницька компетентність магістрантів з освітніх, педагогічних наук визначається у дослідженні як особистісно-професійна якість, котра забезпечує мотивацію пізнавальної та науково - дослідної діяльності у галузі освіти, володіння методологією наукової педагогічної роботи та методів дослідження педагогічних явищ, передбачає наявність відповідних особистісних якостей, як-то креативне мислення, незалежність суджень, самостійність висновків. Визначено вплив євроінтеграційних процесів на підготовку магістрантів, зокрема на формування їх дослідницької компетентності. Схарактеризовано основні напрями цього впливу: відповідно до Болонської декларації наукову діяльність було визнано як пріоритетну складову вищої освіти; підкреслено необхідність розвитку критичного мислення, аналітичних та дослідницьких навичок у магістрантів; визначено шляхи міжнародної співпраці та мобільності в галузі вищої освіти, розроблено систему оцінки якості освіти, включаючи дослідницьку діяльність. До основних тенденцій розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ – перша чверть ХХІ століття) віднесено такі. Перша тенденція: побудова індивідуальних освітніх траєкторій розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ – перша чверть ХХІ століття). Індивідуальна освітня траєкторія потрактовується як персоналізований шлях самореалізації особистісного потенціалу майбутнього фахівця, що сформувався з урахуванням його здібностей, інтересів, мотивації, досвіду і можливостей та грунтується на виборі здобувачами освіти форм, методів, видів і темпу пізнавальної діяльності та вільному виборі освітніх програм, вибіркових дисциплін, рівня їх складності та методів контролю. Друга тенденція: розвиток логічного та творчого мислення майбутнього викладача в освітньому середовищі педагогічного університету як важливої передмови формування дослідницької компетентності. До ознак педагогічної креативності, що визначає здатність магістрантів до виявлення творчого мислення, віднесено такі : соціальна й моральна свідомість; пошуковий стиль професійного мислення; володіння інтелектуальними операціями аналізу, обґрунтовування, синтезу, узагальнення; здатність до проблемного бачення ситуації; наявність творчої фантазії та розвинутого уявлення; особистісні якості, такі як безкорисність, сміливість, здатність до прийняття ризикованих рішень, ентузіазм, цілеспрямованість, допитливість; сформована мотивація самореалізації, пізнавальний інтерес; прагнення досягти результат; комунікативні здібності. Третя тенденція – розвиток культури дослідницької співпраці. Визначено, що на процес розвитку культури дослідницької співпраці в педагогічних університетах України у другій половині XX та першій чверті XXI століття впливали такі чинники: участь в конкурсах на отримання грантів, що забезпечило підвищення якості наукових досліджень та активізацію наукової співпраці; запровадження програм підтримки міжнародної співпраці сприяло залученню українських науковців до міжнародних проєктів; розвиток інфраструктури через створення нових наукових лабораторій та дослідницьких центрів; зростання значення соціальної відповідальності в дослідницькій діяльності. Схарактеризовано дидактичні основи розвитку дослідницької компетентності магістрантів. Визначено, що зміст освіти включає кілька ключових аспектів: навчальні дисципліни, що формують основу навчальних програм і включають обов’язкові та вибіркові курси; обов’язкові дисципліни забезпечують базову підготовку у відповідності до державних стандартів, тоді як вибіркові дають студентам можливість поглибити знання в певних галузях відповідно до їхніх інтересів та професійних потреб; міждисциплінарні зв’язки та інтегровані дисципліни (важливий аспект змісту освіти, що забезпечує інтеграцію знань з різних галузей науки, сприяючи формуванню цілісного уявлення про світ та розвиток критичного мислення у студентів). Схарактеризовано основні функції змісту освіти магістерського рівня: світоглядна функція (спрямованість на розуміння законів суспільного та природного розвитку); пізнавальна функція (знання, що стимулюють пізнавальну активність); суспільна функція (вплив на наукове, суспільне, культурне та економічне життя країни); практична функція (забезпечувати підготовку до практичної діяльності). Здійснено аналіз розвитку технологій та методик розвитку дослідницької компетентності магістрантів у педагогічних університетах України. У досліджуваний період професійна підготовка магістерського рівня включала різноманітні форми навчання, традиційні такі як лекції, семінари, практичні заняття та лабораторні роботи, та інноваційні – науково-дослідницькі проєкти, конференції та семінари, дослідницька та викладацька практика, міжнародне співробітництво, індивідуальні консультації, а також майстер-класи та тренінги для забезпечення якісної підготовки майбутніх магістранті з освітніх, педагогічних наук. До основних форм розвитку дослідницької компетентності магістрантів у цей період віднесено: науково-дослідницькі проєкти; аналіз професійних кейсів, підготовку та проведення власних міні-досліджень; наукові конференції різного рівня; конкурси студентських наукових робіт різного рівня; студентські творчі конкурси, турніри; міжнародне співробітництво. Вивчення зарубіжного досвіду розвитку дослідницької компетентності магістрантів (кінець ХХ – перша чверть ХХІ століття) дозволяє виявити нормативні документи, основні підходи та інноваційні практики, що регламентують діяльність зарубіжних університетів. Одним із вагомих документів, що регулює розвиток дослідницької компетентності магістрантів в країнах ЄС безумоно є Європейська Рамка компетенцій дослідників (ResearchComp: The European Competence Framework for Researchers), що є основною для визначення відповідних компетенцій та найбільше впливає на розвиток наукового середовища. Рамка визначає основні навички, необхідні для успішної кар’єри в галузі досліджень та відкриває нові перспективи для освіти у цій сфері. У роботі виокремлені основні шляхи екстраполяції ефективного досвіду розвитку дослідницької компетентності магістрантів у педагогічних університетах України, до яких віднесено такі: інтеграція дослідницької діяльності в освітній процес, що відбувається через використання дослідницьких методів, залучення магістрантів до науково-дослідної роботи, проведення наукових конкурсів та олімпіад для магістрантів, створення умов для наукової самодіяльності магістрантів; використання інноваційних та інформаційних технологій у підготовці магістрів, що включає онлайн-курси та платформи, електронні навчальні ресурси, інструменти для спільної роботи (хмарні сховища даних, віртуальні класи та онлайн-дошки для стимулювання командної роботи, співпраці та обміну знаннями, системи онлайн-тестувань, онлайн-портфоліо для демонстрації магістрантами своїх робіт), інтерактивні методи навчання (симуляції, віртуальна реальність та гейміфікація для створення більш захоплюючого та інтерактивного освітнього середовища), проблемне навчання, евристичне навчання, проектну роботу та дослідницьку діяльність для розвитку критичного мислення, навичок аналізу та вирішення проблем, створення онлайн-лабораторій та віртуальних середовищ для проведення досліджень та експериментів; персоналізацію навчання (використання адаптивних систем навчання та систем штучного інтелекту для персоналізації навчального контенту та темпу навчання відповідно до індивідуальних потреб та особливостей кожного магістранта; міжнародна співпраця, до ефективних шляхів використання котрої віднесена реалізація програм обміну студентами та викладачами з закордонними ЗВО; запрошення іноземних викладачів до університету; спільні дослідницькі проєкти з закордонними університетами та науковими інститутами; участь магістрантів у міжнародних наукових дослідженнях та грантах; створення спільних наукових лабораторій та дослідницьких центрів; програм подвійного диплому з закордонними університетами; міжнародні стажування; участь у міжнародних мережах та асоціаціях освітніх закладів та фахівців у галузі освіти. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше на основі синергетичного, акмеологічного, акмесинергетичного, системного, компетентнісного, діяльнісного підходів здійснено комплексний аналіз історико-педагогічних передумов розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ - перша чверть ХХІ століття); науково обґрунтовано періодизацію розвитку дослідницької компетентності магістрантів з освітніх, педагогічних наук в Україні у досліджуваний період: 1 етап - становлення інституту магістратури в Україні (1991-1993); ІІ етап - адаптації магістерської підготовки України до світових стандартів (1993 – 1997); ІІІ етап - адаптації магістерської підготовки України до світових стандартів (1993 – 1997); визначено та обґрунтовано основні тенденції розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ – перша чверть ХХІ століття): перша тенденція: побудова індивідуальних освітніх траєкторій розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ – перша чверть ХХІ століття), друга тенденція: розвиток логічного та творчого мислення майбутнього викладача в освітньому середовищі педагогічного університету як важливої передмови формування дослідницької компетентності, третя тенденція – розвиток культури дослідницької співпраці; схарактеризовано дидактичні засади розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки; визначено основні технології та методики розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ – перша чверть ХХІ століття); уточнено та поглиблено зміст основного поняття: «дослідницька компетентність магістрантів з Освітніх, педагогічних наук»; у науковий обіг введено історико-педагогічні джерела, що доповнюють відомості про розвиток дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ - перша чверть ХХІ століття); подальшого розвитку набуло трактування педагогічних явищ, що характеризують особливості розвитку дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено у практику методичні рекомендації «Розвиток дослідницької компетентності магістрантів зі спеціальності 011Освітні, педагогічні науки у педагогічних університетах України (кінець ХХ - перша чверть ХХІ століття); розроблено та впроваджено у практику робочу програму обов’язкової дисципліни «Педагогіка вищої школи» для здобувачів вищої освіти магістр галузь знань: 01 Освіта / Педагогіка за спеціальністю: 011 Освітні, педагогічні науки та методичні рекомендації до вивчення цього курсу відповідно до програми; визначено теоретичні узагальнення, історико-педагогічні концепції досліджуваного періоду, що обґрунтовані в дисертації, котрі можуть бути використані в системі професійної підготовки майбутніх магістрів, під час підготовки навчальних посібників й методичних матеріалів, розробці лекційних і практичних занять з навчальних дисциплін «Едукологія», «Педагогіка вищої школи», «Методика викладання у вищій школі», «Етика викладача» тощо.The analysis of the historical and pedagogical foundations of the researched problem demonstrates that the concept of a “master's degree” has evolved with a strong social dimension throughout history. While its meaning has shifted over time, the primary focus remained on recognizing the master's degree as a symbol of professional qualification, dignity, and the status of a specialist. Since the 19th century, the preparation and defense of a dissertation for obtaining a master's degree have been the central form of research work in higher education institutions in Ukraine. Key avenues for developing research skills and abilities included seminar classes that engaged with scientific content through reflection and the guidance of experienced professors; participation in scientific circles and societies that fostered the discussion of reports, debates, and scholarly exchanges; and the publication of collections of scientific works. The methodological principles of the analysis of the historical-pedagogical process of the development of the research competence of the master's students in educational and pedagogical sciences include: an energetic approach (interdisciplinary understanding of pedagogical processes and educational interpretation of the development of systemic approaches to pedagogical knowledge); acmeological approach (unity of social conditions of personal and professional formation and active position of the master's student); acmesynergistic approach (interrelationship between the master's student's achievement of the heights of professionalism and the ability to self-organize); systemic approach (ensuring the integrity of the educational process, its effective organization); competence approach (ensuring a focus on the educational result as the main norm of the quality of education). The periodization of the development of research competence of master's students in educational and pedagogical sciences in Ukraine (the second half of the 20th century – the first quarter of the 21st century) is substantiated. The stages of the development of the master's degree institute in Ukraine were distinguished based on the analysis of normative documents regulating the development and functioning of higher education in the period under study. The first stage – the establishment of a master's degree institute in Ukraine (1991-1993) is distinguished by the following characteristics: the ways of reforming the higher education system were outlined for the first time (autonomy of universities, state control of the quality of education, diversification of the educational space, democratization of management and teaching methods); the main goal is defined master's training (creating a system of continuous education to ensure self-improvement of the individual, formation of the cultural and intellectual potential of society); strategic tasks were formulated (building a national system of higher education to ensure the self-development of a person; reforming conceptual, theoretical and organizational foundations; creating a multivariate policy in the field of education); the priority directions of the development of the master's degree are determined (ensuring the intellectual, psychological and moral readiness of the master's students; achieving a high level of mastery of the Ukrainian language, foreign languages, native history; creating conditions for constant self-improvement); the main ways of reform have been developed (elevating the role of universal human values; development of education based on progressive scientific theories and concepts; introduction of modern technologies and methodical achievements into the educational process; constant improvement of general cultural and professional level of education seekers); the principles of formation of the master's degree are determined (priority of education; democratization, subjectivity and partnership of students and teachers; humanization of education and creation of conditions for the development of abilities; humanization of education, formation of spirituality, culture and planetary thinking of the individual; national orientation of education, unity of education with folk traditions and national history, enrichment of folk culture). The II stage – adaptation of Ukraine's master's training to world standards (1993 - 1997) provided for a focus on solving strategic tasks: transition to a graded system of professional training of specialists; creation of a network of higher education institutions that would meet the needs of the region and the interests of young people in terms of educational and qualification levels, terms and forms of education, and types of educational institutions; raising the cultural and educational level of society as a whole; integration into the international educational and scientific community. The directions of modernization were determined: development of innovative models of higher education levels; integration into the international educational system; constant updating of the scientific level of the content of higher education, use of the latest educational technologies; creation of an information support system for the educational process; humanization, democratization and humanitarianization of the educational process; combination of universal and national in professional training. The III stage – is the period of innovative development of master's training (1997-present) provided for the dissemination of the principles of the Bologna process in higher education institutions of Ukraine and ensuring the focus on innovative development of master's training in Ukraine. The key tasks were to take into account the recommendations and defined tools of the European Education Area and the introduction of standards, namely: the introduction of a three-cycle system of higher education (bachelor, master, integrated master, doctor of philosophy (PhD); introduction of the innovative European credit transfer system; introduction of the supplement to the diploma of the European model; application of the National Framework of Qualifications. The author's definition of the researched phenomenon is formulated: the research competence of master's students in educational and pedagogical sciences is defined in the study as a personal and professional quality that provides motivation for cognitive and scientific research activities in the field of education, mastery of the methodology of scientific pedagogical work and methods of researching pedagogical phenomena, the presence of appropriate personal qualities, such as creative thinking, independence of judgments, independence of conclusions. The influence of European integration processes on the training of master's students, in particular on the formation of their research competence, is determined. The main directions of this influence are characterized: in accordance with the Bologna Declaration, scientific activity was recognized as a priority component of higher education; the need to develop critical thinking, analytical and research skills in master's students is emphasized; ways of international cooperation and mobility in the field of higher education have been defined, a system for evaluating the quality of education has been developed, including research activities. To the main trends in the development of research competence of master's students from the specialty 011 Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities of Ukraine (end of the 20th – first quarter of the 21st century) the following are assigned. The first trend: construction of individual educational trajectories of the development of research competence of master's students in the specialty 011Educational, pedagogical science in pedagogical universities of Ukraine (the end of the 20th - the first quarter of the 21st century). The individual educational trajectory will be interpreted as a personalized way of self-realization of the personal potential of the future specialist, which was formed taking into account his interests, abilities, motivation, experience and opportunities and is based on the choice by the students of education of the forms, methods, types and pace of cognitive activity and the free choice of educational programs, selective educational disciplines, their level of complexity, control methods. The second trend: the development of logical and creative thinking of the future teacher in the educational environment of a pedagogical university as an important prelude to the formation of research competence. The signs of pedagogical creativity, which determine the ability of master's students to reveal creative thinking, include the following: social and moral awareness; searching style of professional thinking; mastery of intellectual operations of analysis, substantiation, synthesis, generalization; the ability to see the situation in a problematic way; the presence of creative imagination and developed imagination; personal qualities, such as selflessness, courage, the ability to make risky decisions, enthusiasm, purposefulness, curiosity; formed motivation for self-realization, cognitive interest; desire to achieve results; communication. The third trend is development cultures research cooperation. It was determined that the process of developing the culture of research cooperation in pedagogical universities of Ukraine in the second half of the 20th and the first quarter of the 21st century was influenced by the following factors: participation in competitions for obtaining grants, which ensured the improvement of the quality of scientific research and the activation of scientific cooperation; the introduction of international cooperation support programs contributed to the involvement of Ukrainian scientists in international projects; infrastructure development through the creation of new scientific laboratories and research centers; growing importance of social responsibility in research activities. The didactic foundations of the development of research competence of master's students are characterized. It was determined that the content of education includes several key aspects: academic disciplines that form the basis of educational programs and include mandatory and optional courses; compulsory courses provide basic training in accordance with state standards, while optional courses give students the opportunity to deepen their knowledge in certain fields according to their interests and professional needs; interdisciplinary connections and integrated disciplines (an important aspect of the content of education, which ensures the integration of knowledge from various fields of science, contributing to the formation of a holistic view of the world and the development of critical thinking among students). The main functions of the master's level education content are characterized: worldview function (focus on understanding the laws of social and natural development); cognitive function (knowledge that stimulates cognitive activity); social function (impact on scientific, social, cultural and economic life of the country); practical function (provide preparation for practical activities). An analysis of the development of technologies and methods of developing the research competence of master's students in pedagogical universities in Ukraine was carried out. In the studied period, professional training at the master's level included various forms of education, traditional such as lectures, seminars, practical classes and laboratory work, and innovative: research projects, conferences and seminars, research and teaching practice, international cooperation, individual consultations, as well as master classes and trainings to ensure quality training of future master's students in educational and pedagogical sciences. The main forms of development of research competence of master's students in this period include: research projects ; analysis of professional cases, preparation and conducting of own mini-researches; scientific conferences of various levels; competitions of student scientific works of various levels; student creative contests, tournaments; international cooperation. The study of foreign experience in the development of the research competence of master's students (the end of the 20th century – the first quarter of the 21st century) allows us to identify normative documents, basic approaches and innovative practices that regulate the activities of foreign universities. One of the important documents regulating the development of research competence of master's students in EU countries is the European Framework of Competences for Researchers (ResearchComp: The European Competence Framework for Researchers), which is the basis for determining the relevant competencies and has the greatest impact on the development of the scientific environment. The framework identifies the essential skills needed for a successful career in research and opens up new perspectives for education in this field. The work highlights the main ways of extrapolation of the effective experience of developing the research competence of master's students in pedagogical universities in Ukraine, which include the following: and the integration of research activities into the educational process , which occurs through the use of research methods; involvement of master's students in research work; conducting scientific competitions and Olympiads for master's students; creation of conditions for scientific self-activity of master's students; the use of innovative and information technologies in the training of masters, which includes online courses and platforms; electronic educational resources; tools for collaborative work (cloud data storage, virtual classrooms and online boards to stimulate teamwork, cooperation and knowledge exchange, online testing systems , online portfolios for master's students to demonstrate their work); interactive learning methods (simulations, virtual reality and gamification to create a more exciting and interactive educational environment); problem-based learning, heuristic learning, project work and research activities to develop critical thinking, analysis and problem-solving skills; creation of online laboratories and virtual environments for conducting research and experiments; personalization of learning (using adaptive learning systems and artificial intelligence systems to personalize learning content and the pace of learning in accordance with the individual needs and characteristics of each graduate student); international cooperation, effective ways of using which include the implementation of student and teacher exchange programs with foreign higher education institutions; inviting foreign teachers to the university; joint research projects with foreign universities; participation in international research laboratories and research centers; participation in international educational institutions and specialists in the field of education. The scientific novelty of the study is that: for the first time on the basis of synergistic, acmeological, acmesynergistic, systemic, activity , comprehensive analysis of competence approaches was carried out historical and pedagogical prerequisites for the development of research competence of master's students in the specialty 011 – Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities in Ukraine (end of the 20th – first quarter of the 21st century); the periodization of the development of the research competence of master's students in educational and pedagogical sciences in Ukraine during the researched period is scientifically substantiated : 1st stage – the establishment of the master's degree institute in Ukraine (1991-1993); II stage – adaptation of master's training of Ukraine to world standards (1993-1997); III stage – adaptation of master's training of Ukraine to world standards (1993- 1997); the main trends are defined and substantiated development of research competence of master's students from the specialty 011 Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities of Ukraine (end of the 20th – first quarter of the 21st century): first trend: construction of individual educational trajectories of the development of research competence of master's students in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities of Ukraine (the end of the 20th – the first quarter of the 21st century; the second trend: the development of logical and creative thinking of the future teacher in the educational environment of a pedagogical university as an important preface the formation of research competence; the development of the culture of research cooperation; the didactic principles of the development of the master's degree in “Educational Sciences” are characterized; the main technologies and methods of the development of the master's degree in “Educational Sciences” are determined pedagogical universities of Ukraine (end of the 20th – first quarter of the 21st century); the content of the main concept: “research competence of master's students in educational and pedagogical sciences” has been clarified and deepened; historical and pedagogical sources have been introduced into the scientific circulation, supplementing information on the development of research competence of master's students in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities of Ukraine (end of the 20th – first quarter of the 21st century); further development took place in the interpretation of pedagogical phenomena characterizing the peculiarities of the development of research competence of master's students in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities of Ukraine. The practical significance of the research results is that methodological recommendations “Development research competence of master's students in the specialty 011Educational, pedagogical sciences in pedagogical universities of Ukraine (end of the 20th – first quarter of the 21st century); theoretical generalizations of the historical-pedagogical concepts of the researched period, substantiated in the dissertation, which can be used in the system of professional training of future masters, during the preparation of training manuals and methodical materials, the development of lectures and practical classes in the educational disciplines “Educology”, “Pedagogy of higher education”, “Methodology of teaching in higher education”, “Ethics of the teacher”, etc.