Поділля в структурі етнокультурного ландшафтного рубежу Східної Європи

Abstract

У статті проаналізовано Поділля, що сформувалося як поліетнічний регіон, з етнокультурними ландшафтами рубіжного типу, що зумовлено особливостями контактності, вираженої у просторовому розташуванні на межі трьох рівнинних фізико-географічних зон та гірської країни. Такий підхід зумовлює формування контрастного ландшафтного середовища, що у свою чергу впливає на заселення регіону, міграційні процеси, особливості природокористування. Враховано фізико-географічні та історико-культурні чинники, де Поділля є частиною культурно-цивілізаційного рубежу Східної Європи і виконує роль етнокультурного регіонального фронтиру, а також є частиною лісостепової смуги у якості геоекотону між лісовими та степовими смугами, здійснюючи тим самим вплив на формування етнокультурних ландшафтів регіонального рівня. Проаналізовано зміни, які фіксувались у різних стратах регіону, впливаючи на міграції та особливості конфігурацій політико-адміністративних структур. Для аналізу регіону як геоекотонної і фронтирної формації пропонується використання терміну «культурно-цівілізаційний рубіж», де культурно-цивілізаційні чинники є основою для виділення «географічних регіонів». Поділля, яке є культурно-цивілізаційним рубежем, визначено як євразійський коридор цивілізацій або як частину Східноєвропейського простору, на формування якого вплинули кліматично-рослинні зони і водно-комунікаційні артерії Східної Європи.The article analyzes Podillya, which was formed as a polyethnic region, with ethnocultural landscapes of the boundary type, which is due to the peculiarities of contact, expressed in the spatial location on the border of three plain physical-geographical zones and mountainous country. This approach determines the formation of a contrasting landscape environment, which in turn affects the population of the region, migration processes, features of nature. Geographical and historical and cultural factors are taken into account, where Podillya is part of the cultural and civilizational boundary of Eastern Europe and serves as an ethnocultural regional frontier, as well as part of the forest-steppe zone as a geoecotone between forest and steppe zones, thus influencing the formation of ethnocultural regional level. The changes recorded in different strat of the region, influencing migrations and features of configurations of political and administrative structures are analyzed. In pre-ethnic and polyethnic strats, Podillya as a region is located on the periphery of Eastern Europe. This influenced the formation of new ethnocultural landscapes. The Podillya frontier is considered as a cross-border structure containing ethnogeoecotones and state borders of different chronological sections and is represented by the peripheral part of regional ethnocultural landscapes. To analyze the region as a geoecotonic and frontier formation, it is proposed to use the term "cultural-civilizational boundary", where cultural-civilizational factors are the basis for the selection of "geographical regions". Podillya, which is a cultural and civilizational frontier, is defined as the Eurasian corridor of civilizations or as part of the Eastern European space, the formation of which was influenced by climatic and plant zones and water communication arteries of Eastern Europe. The factors that influenced the formation of the cultural and civilizational frontier of Europe include: a) geophysical; b) physical-geographical (paleogeographic, geomorphological, climatic, hydrological, soil, phytogeographical, zoogeographical, landscapes); c) ethnological, historical and cultural. The ethnocultural boundary within Podillya is considered as a cross-border geographical structure formed under the influence of physical-geographical and historical-cultural factors on the border of Eastern Europe, where original ethnocultural landscapes different from the neighboring regions were formed.