Топографія монетних скарбів Сіверщини 17 – 18 ст. Регіональні аспекти дослідження

Abstract

Мета статті полягає у спробі проаналізувати та ввести у науковий обіг топографію та регіональні аспекти монетних скарбів Сіверщини XVII – XVIІI ст. Особлива увага звернена на аналіз скарбових комплексів Глухівщини та Путивльщини. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, спадкоємності писемних та скарбових джерел, всебічного аналізу скарбових комплексів, музейних фондів. Також використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстрагування, порівняння, систематизацію, логічний, узагальнення), спеціалізовані історичні (хронологічний, аналітичний, математичний, контекстуальний), нумізматичні (описовий, типології, датування, археологічних досліджень, нумізматичної іконографії, металографії, аналізу монетних скарбів) методи. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні музейних фондів, скарбових комплексів Глухівщини та Путивльщини та введенні їх у науковий обіг. Висновки. Дослідивши та описавши нумізматичні фонди музеїв, скарбовий матеріал задекларованого періоду Глухівщини та Путивльщини, можна зробити висновки, що вони є важливими речовими джерелами вивчення лічби монет, грошового обігу цих регіонів, торгівлі та побуту населення того періоду. Проаналізовані скарби свідчать, про домінування московської срібної монети на території Путивльщини та домінування в XVII ст. європейської монети на території Глухівщини. У XVIІI ст. у цих регіонах Лівобережжя України в грошовому обігу утверджуються російські золоті, срібні, мідні монети рублевого типу та продовжується використання для великих торгівельних операцій золотих дукатів та срібних європейських талерів. Це підтверджують письмові та нумізматичні джерела XVIІI ст.The purpose of the article is to attempt to analyse and introduce the topography and regional aspects of the coin treasures of the Sivershchyna region of the 17th – 18th centuries into the scientific circulation. Particular attention was paid to the analysis of the treasures complexes of the Hlukhiv and Putyvl’ districts. The methodology of the research is based on the principles of scientificity, historicism, continuity of the written and treasure sources, comprehensive analysis of the treasure complexes, museum funds. General scientific (analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, comparison, systematization, logical, generalization), specialized historical (chronological, analytical, mathematical, contextual), numismatic (descriptive, typology, dating, archaeological research, numismatic iconography, metallography, analysis of coin treasures) methods were also used. Scientific novelty lies in the comprehensive study of the museum funds, treasure complexes of the Hlukhiv and Putyvl’ districts and their introduction into the scientific circulation. Conclusions. Having studied and described the numismatic funds of the museums, treasure material of the declared period of the Hlukhiv and Putyvl’ districts, it can be concluded that they make up the important material sources for studying coin counting, monetary circulation of these territories, trade and life of the population of that period. The analyzed treasures indicate the dominance of the Moscow silver coin on the territory of the Putyvl’ district and the dominance of the European coin on the territory of the Hlukhiv district in the 17th century. In the 18th century in these regions of the Left Bank territory of Ukraine Russian gold, silver, and copper coins of the rouble type were introduced into the monetary circulation and the use of gold ducats and silver European thalers for large trade operations continued. This was confirmed by the written and numismatic sources of the 18th century.