Лексикографічна фіксація похідних мовних одиниць

Abstract

Виходячи з цього, слід підкреслити роль лексикографії як посередника: від теоретичної лінгвістики вона отримує основні поняття і принципи, а прикладному мовознавству для вирішення практичних завдань дає необхідну систематизацію знань і лексичних одиниць. Окрім цього, лексикографічна інтерпретація слова – універсальний інструмент для фонологічного, граматичного, синтаксичного опису лексики мови. Іноді лексикографію вважають лінгвістичною кодифікацією на рівні слова [3 , с. 2]. І це вірно, так як лексикографічний принцип нормативності сьогодні ніким не заперечується, а слово функціонує на різних рівнях лінгвістичної ієрархії, що заставляє лексикографа використовувати в своїй роботі інформацію про слово з точки зору і фонології, і словотвору, і морфології, і синтаксису і текстового аналізу. Словник повинен показувати, що лексична система мови не замкнута в лексиці, вона визначається причинно-наслідковими зв’язками з морфологією, синтаксисом і комунікативно-мовленнєвими властивостями категорій, розрядів, груп, до яких належать лексичні одиниці.