Соціальне забезпечення особливих категорій непрацездатних в УСРР у 1920-х рр.

Abstract

Метою статті є вивчення та аналіз практичного досвіду діяльності державних органів влади щодо реалізації політики соціального забезпечення особливих категорій непрацездатних в УСРР у 1920-х рр. Методологічну основу дослідження становлять основоположні принципи історичного дослідження: історизму, системності, об’єктивності у ході роботи із документами. Серед спеціальних методів, використаних у дослідженні, слід назвати проблемно-хронологічний, історико-системний, історико-типологічний. Наукова новизна статті полягає у висвітленні особливостей державної політики щодо організації соціального забезпечення особливих категорій непрацездатних. Висновки. Захопивши владу на території України більшовицький уряд публічно заявив про наміри створити ефективну систему соціального забезпечення непрацездатних верств суспільства. Матеріальне забезпечення особливої категорії непрацездатних покладалося виключно на державу. Однак, в умовах нової економічної політики з її ринковими принципами, на забезпечення могла розраховувати незначна кількість осіб. Водночас, незважаючи на низькі розміри соціальних виплат, вже самим фактом її призначення радянська влада намагалася засвідчити їх цінність для пролетарської держави. Соціальний захист особливих категорій непрацездатних, до яких відносили червоноармійців, інвалідів Першої світової та громадянської воєн, членів родин загиблих військових, осіб, що мали особливі заслуги перед радянською державою, здійснював Наркомат соціального забезпечення через свої відділи на місцях за рахунок коштів державного бюджету. Зважаючи на його обмежений обсяг, розмір соціальних виплат значно поступався виплатам, здійсненим за рахунок страхових внесків.The article is aimed at studying and analyzing the practical experience of the activities of state authorities in implementing the policy of social security for the disabled in the 1920s. The methodological basis of the study is the fundamental principles of historical research: historicism, consistency, objectivity in the course of working with documents. Among the special methods used in the study should be called problem-chronological, historical-systemic, historical-typological. The scientific novelty of the article is to highlight the features of state policy on the organization of social security of special categories of disabled. Conclusions. Having seized power on the territory of Ukraine, the Bolshevik government publicly announced its intentions to create an effective system of social security for the disabled strata of society. Material support for a special category of disabled people was assigned exclusively to the state. However, under the conditions of the new economic policy with its market principles, a small number of people could count on security. At the same time, despite the low size of social payments, the very fact of her appointment, the Soviet authorities tried to testify their value to the proletarian state. Social protection of special categories of the disabled, which included the Red Army, the disabled of the World War І and the Civil War, family members of the dead military, persons who had special merits before the Soviet state, was carried out by the People's Commissariat of Social Security through its departments on the ground at the expense of the state budget. Due to its limited volume, the amount of social payments was significantly inferior to payments made at the expense of insurance premiums.