Лінгво-когнітивна природа англійського гумору: дипломна робота

Abstract

Humor is an integral part of human existence and an important component of communication. That is why the interest in studying this phenomenon, which appeared in ancient times, at the birth of science, seems not accidental. The intensive development of cognitive studies, including cognitive linguistics and cognitive psychology, focusing on psychological and mental processes of language comprehension allows studying the cognitive mechanisms of generation and perception of humor. This research aims to identify the linguo-cognitive mechanism in the stories by H. Munro (Saki) through the comprehensive study of language tools that mediate the cognitive processes of forming the humor. The paper employs a complex methodology, which comprises the method of text-interpretation and methods of frame, contextual, and stylistic analysis. The method of text-interpretation was used to analyze text fragments with elements of humor, to determine their functional content in the expression of the author's concept-idea and the perception of humor by the addressee. The method of frame analysis was employed to reveal linguo-cognitive mechanism of forming of a humorous effect. The methods of contextual and stylistic analysis were applied to distinguish linguistic and stylistic means of realizing of a humorous effect in the short stories by Hector Munro. Applying the developed theoretical and methodological framework allowed us to reveal that the humorous effect in the works of H. Munro can be created through three types of reframing: changes in non-native frames, changes in frames that have common terminals or unexpected overlap of non-native frames. Besides, the humorous effect is enhanced by the emergence of mental oppositions, such as “logical-illogical”, “high-low”, “possible-impossible”. The most frequent frame mechanism for creating a humorous effect is an unexpected change of unrelated frames. The least frequent - an unexpected change of frames that have common terminals. The present paper contributes to further research in the field of cognitive linguistics. Moreover, the results of the research can be used for the development of the method of frame analysis. Future research on the linguo-cognitive nature of English humor could be conducted based on the stories or novels of other writers of English-speaking countries.

Гумор – невід'ємна частина людського існування і важлива складова спілкування. Саме тому інтерес до вивчення цього явища, що виник ще в давнину, при зародженні науки, представляється не випадковим. Інтенсивний розвиток когнітивних досліджень, в тому числі когнітивної лінгвістики і когнітивної психології, що акцентують увагу на психологічних і психічних процесах розуміння мови, дозволяє вивчати когнітивні механізми породження і сприйняття гумору. Дане дослідження спрямоване на виявлення лінгво-когнітивного механізму в оповіданнях Г. Мунро (Сакі) через всебічне вивчення мовних засобів, що опосередковують когнітивні процеси формування гумору. У роботі використовується комплексна методологія, що включає метод інтерпретації тексту і методи фреймового, контекстуального і стилістичного аналізу. Метод текстової інтерпретації використовувався для аналізу фрагментів тексту з елементами гумору, визначення їх функціонального змісту у вираженні авторської концепції-ідеї та сприйняття гумору адресатом. За допомогою методу фреймового аналізу було виявлено лінгво-когнітивний механізм формування гумористичного ефекту. Методи контекстуального і стилістичного аналізу були застосовані для виділення лінгвістичних і стилістичних засобів реалізації гумористичного ефекту в оповіданнях Гектора Мунро. Застосування розробленої теоретико-методологічної бази дозволило виявити, що гумористичний ефект в роботах Г. Мунро може бути створений за допомогою трьох типів рефреймінгу: зміни нерідних фреймів, зміни фреймів, що мають спільні термінали або несподіване накладення нерідних фреймів. Крім того, гумористичний ефект посилюється за рахунок появи ментальних опозицій, таких як «логічне-нелогічне», «високе-низьке», «можливе-неможливе». Найбільш частим фреймовим механізмом створення гумористичного ефекту є несподівана зміна нерідних фреймів. Найменш частотним – несподівана зміна фреймів, що мають спільні термінали. Дана робота здійснює внесок у подальші дослідження в області когнітивної лінгвістики. Крім того, результати дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення методу фреймового аналізу. Майбутні дослідження лінгво-когнітивної природи англійського гумору можуть бути проведені на основі оповідань або романів інших письменників англомовних країн. Ключові слова: гумор, лінгво-когнітивний механізм, рефреймінг, гумористичний ефект, фрейми

Юмор – неотъемлемая часть человеческого существования и важная составляющая общения. Именно поэтому интерес к изучению этого явления, возник еще в древности, при зарождении науки, представляется не случайным. Интенсивное развитие когнитивных исследований, в том числе когнитивной лингвистики и когнитивной психологии, которые акцентируют внимание на психологических и психических процессах понимания речи, позволяет изучать когнитивные механизмы порождения и восприятия юмора. Данное исследование направлено на выявление лингво-когнитивного механизма в рассказах Г. Мунро (Саки) через всестороннее изучение языковых средств, опосредующих когнитивные процессы формирования юмора. В работе используется комплексная методология, включающая метод интерпретации текста и методы фреймового, контекстуального и стилистического анализа. Метод текстовой интерпретации использовался для анализа фрагментов текста с элементами юмора, определение их функционального смысла в выражении авторской концепции-идеи и восприятие юмора адресатом. С помощью метода фреймового анализа был выявлен лингво-когнитивный механизм формирования юмористического эффекта. Методы контекстуального и стилистического анализа были применены для выделения лингвистических и стилистических средств реализации юмористического эффекта в рассказах Гектора Мунро. Применение разработанной теоретико-методологической базы позволило выявить, что юмористический эффект в работах Г. Мунро может быть создан с помощью трех типов рефрейминга: изменения неродственных фреймов, изменения фреймов, имеющих общие терминалы или неожиданное наложение неродственных фреймов. Кроме того, юмористический эффект усиливается за счет появления ментальных оппозиций, таких как «логичное-нелогичное», «высокое-низкое», «возможное-невозможное». Наиболее частым фреймовым механизмом создания юмористического эффекта является неожиданное изменение неродных фреймов. Наименее частотным – неожиданная смена фреймов, имеющих общие терминалы. Данная работа вносит вклад в дальнейшие исследования в области когнитивной лингвистики. Кроме того, результаты исследования могут быть использованы для дальнейшего усовершенствования метода фреймового анализа. Будущие исследования лингво-когнитивной природы английского юмора могут быть проведены на основе рассказов или романов других писателей англоязычных стран.