Дія гібереліну та тебуконазолу на процес проростання та використання резервних речовин насіння кукурудзи.

Abstract

Важливим теоретичним аспектом дослідження функціонування системи “депо асимілятів–ріст” є порівняння ефектів світла та його відсутності на проростання під дією гібереліну і антигіберелінових препаратів - ретардантів як чинників, що протилежно діють на ростові процеси та змінюють атрагувальний потенціал акцептора. Метою роботи було встановити особливості проростання та використання резервних речовин насіння кукурудзи при створенні різного напруження донорно-акцепторних відносин під впливом гібереліну та ретарданту тебуконазолу в умовах фото- та скотоморфогенезу. Обробка насіння кукурудзи гібереліном стимулювала інтенсивність проростання насіння, лінійний ріст проростків та темпи використання резервного крохмалю. Дія ретарданту тебуконазолу була протилежною - спостерігалося уповільнення проростання, зменшення довжини проростків та зниження інтенсивності використання резервних речовин і зокрема, крохмалю. Світло є активним модифікатором гормональної системи рослини – його дія проявлялася в гальмуванні лінійного росту проростка та уповільненні використання резервних речовин, зокрема, резервного крохмалю, у контролі та при обробці гібереліном.

Важным теоретическим аспектом изучения функционирования системы «депо ассимилятов – рост» является сравнение эффектов света и его отсутствия на прорастание под действием гиббереллина и антигиббереллиновых препаратов – ретардантов, как факторов, противоположно влияющих на процессы роста и способных изменять аттрагирующий потенциал акцептора. Целью работы было установить особенности прорастания и использования резервных веществ семян кукурузы при создании различного напряжения донорно-акцепторных отношений под влиянием гиббереллина и ретарданта тебуконазола в условиях фото- и скотоморфогенеза. Обработка семян кукурузы гиббереллином стимулировала интенсивность прорастания семян, линейный рост проростков и темпы использования резервного крахмала. Действие ретарданта тебуконазола было противоположным - наблюдалось замедление прорастания, уменьшение длины проростков и снижение интенсивности использования резервных веществ и в частности, крахмала. Свет является активным модификатором гормональной системы растения - его действие проявлялось в торможении линейного роста проростка и замедлении использования резервных веществ, в частности, резервного крахмала, в контроле и при обработке гиббереллином.

An important theoretical aspect of the study of "assimilate depot-growth" system functioning is the comparison of effects of light and its absence on germination under the action of gibberellin and anti-gibberellin preparations - retardants, as factors that affect oppositely on growth processes. The purpose of our work was to determine the features of germination and the use of reserve substances of corn seeds when creating different tension of donor-acceptor relationships under the influence of gibberellin and tebuconazole in conditions of photo- and scotomorphogenesis. The processing of corn seeds by gibberellin stimulated seed germination intensity, linear growth of seedlings and the rate of use of reserve starch. The action of retardant tebuconazole was the opposite: there was a slowdown in germination, a decrease in the length of seedlings and a decrease in the intensity of the use of spare substances and in particular starch. Light is an active modifier of the hormonal system of the plant - its action was manifested in inhibiting the linear growth of the sprout and slowing down the use of reserve substances, in particular, reserve starch, in control and in the treatment of gibberellin.