Зіставна лінгвокультурологія: методологічні проблеми та перспективні методики : монографія

Abstract

У монографії розглянуто методологічні проблеми становлення нового мовознавчого напряму – зіставної лінгвокультурології. Із цією метою визначено слабкі методологічні місця останньої та опрацьовано перспективні методики, які слугують для верифікаційного підсилення зіставно-лінгвокультурологічного аналізу лінгвокультурно релевантних концептів у британському, німецькому, українському та російському

лінгвосоціумах (універсальні концепти ГОРДІСТЬ, ЩЕДРІСТЬ, СКУПІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ, німецькі етноунікальні концепти SCHADENFREUDE, SEHNSUCHT, FERNWEH, GÖNNEN, KUMMERSPECK, TORSCHLUSSPANIK). Особлива увага приділена методиці встановлення лінгвоспецифіки імен лінгвокультурних концептів за допомогою перекладацького аналізу дискурсивних зразків, відібраних із мовних корпусів, та методиці «аксіологічних терезів», яка є найбільш ефективною для розкриття ціннісних смислів морально-етичних концептів. При цьому висвітлено загальні закономірності й національно-культурну специфіку у відображенні та фіксації виявів культури досліджуваних етносів у мові. Монографія призначена широкому колу філологів: студентам, магістрам, аспірантам, докторантам, викладачам, культурологам, перекладачам.

В монографии рассмотрены методологические проблемы становления нового направления языкознания – сопоставительной лингвокультурологии. С этой целью определены слабые места последней и разработаны перспективные методики, которые служат для верификационного усиления сопоставительно-лингвокультурологического анализа лингвокультурно релевантных концептов в британском, немецком, украинском и российском лингвосоциумах (универсальные концепты ГОРДОСТЬ, ЩЕДРОСТЬ, СКУПОСТЬ, ЗАВИСТЬ, немецкие этноуникальные концепты SCHADENFREUDE, SEHNSUCHT, FERNWEH, GÖNNEN, KUMMERSPECK, TORSCHLUSSPANIK). Особое внимание уделено методике установления лингвоспецифики имен лингвокультурных концептов с помощью переводческого анализа дискурсивных образцов, отобранных из языковых корпусов, и методики «аксиологических весов», которая является самой эффективной для раскрытия ценностных смыслов морально-этических концептов. При этом освещены общие закономерности и

национально-культурную специфику в отображении и фиксации проявлений исследуемых этносов в языке. Монография предназначена широкому кругу филологов: студентам, магистрам, аспирантам, докторантам, преподавателям, культурологам, переводчикам.

The monograph highlights the methodological problems of the development of the new linguistic branch – Contrastive Linguoculturology. With this purpose the weak sides of the latter were revealed and the perspective methods were developed which provide the verification reinforcement of the contrastive- linguoculturological analysis of the concepts relevant to the British, German, Ukrainian and Russian linguosocieties (the universal concepts PRIDE, GENEROSITY, STINGINESS, ENVY and the German ethnically unique concepts SCHADENFREUDE, SEHNSUCHT, FERNWEH, GÖNNEN, KUMMERSPECK, TORSCHLUSSPANIK). A special attention was paid to the methods that made it possible to detect the linguospecificity of the names of linguocultural concepts with the help of translation analysis of the discursive samples taken from the language corpora and the method of “axiological scales” as the most effective for revealing the value senses of moral-ethical concepts. The common regularities and the national specificity in reflection as well as in fixation of the peculiarities of the analysed ethne in language were determined. The monograph is meant for a wide circle of philologists: students, master students, post-graduate students, doctoral students, university professors, culturologists, translators.