Дія декстрелу, паклобутразолу та хлормекватхлориду на фізіологічні й біохімічні показники рослин картоплі

Abstract

Вивчено вплив різних за механізмом дії ретардантів – декстрелу, паклобутразолу та хлормекватхлориду – на морфогенез, перерозподіл асимілятів та продуктивність рослин картоплі (Solanum tuberosum L.). Встановлено, що дані препарати здатні регулювати ростові процеси, гістогенез, гормональний статус і вихід бульб картоплі зі стану спокою. Встановлено, що дія ретардантів реалізувалася через уповільнення активності маргінальних меристем і, відповідно, зменшення площі листка рослин. Одночасно відбувалося потовщення листкової пластинки за рахунок більш активного розвитку стовпчастої асиміляційної паренхіми. Ретарданти викликали зміни гормонального балансу рослини. Уповільнення росту на перших етапах розвитку супроводжувалося збільшенням у листках і стеблі основної транспортної форми – сахарози. Застосування препаратів з антигібереліновим механізмом дії призводило до уповільнення проростання бульб внаслідок зменшення активності амілазного комплексу. Уповільнення росту паростків за дії ретардантів у зимовий період супроводжувалося тимчасовим депонуванням надлишку вуглеводів у них у вигляді крохмалю.

Изучено влияние различных по механизму действия ретарданты - декстрелом, паклобутразолу и Хлормекватхлорид - на морфогенез, перераспределение ассимилятов и продуктивность растений картофеля (Solanum tuberosum L.). Установлено, что данные препараты способны регулировать ростовые процессы, гистогенез, гормональный статус и выход клубней картофеля из состояния покоя. Установлено, что действие ретарданты реализовалась из-за замедления активности маргинальных меристем и, соответственно, уменьшение площади листа растений. Одновременно происходило утолщение листовой пластинки за счет более активного развития столбчатой ​​ассимиляционной паренхимы. Ретарданты вызвали изменения гормонального баланса растения. Замедление роста на первых этапах развития сопровождалось увеличением в листьях и стебле основной транспортной формы - сахарозы. Применение препаратов с антигиберелиновим механизмом действия приводило к замедлению прорастания клубней вследствие уменьшения активности амилазного комплекса. Замедление роста побегов за действия ретарданты в зимний период сопровождалось временным депонированием избытка углеводов в них в виде крахмала.

The influence of different mechanisms of action of retardants - dextrole, poclobutrazole and chlormequat chloride on morphogenesis, redistribution of assimilates and productivity of potato plants (Solanum tuberosum L.) - have been studied. It is established that these drugs are able to regulate growth processes, histogenesis, hormonal status and the release of potato tubers from rest. It was established that the action of retardants was realized due to the slowing down of the activity of marginal meristems and, accordingly, the decrease in the leaf area of ​​plants. At the same time, the thickening of the leaf blade occurred due to the more active development of the columnar assimilation parenchyma. Retardants caused changes in the hormonal balance of the plant. Slow growth at the first stages of development was accompanied by an increase in the leaves and stems of the main transport form - sucrose. The use of drugs with antihyberellin mechanism of action led to a slowing down of germination of tubers due to a decrease in the activity of the amylase complex. Slow growth of germs under the action of retardants in the winter period was accompanied by the temporary deposition of excess carbohydrates in them in the form of starch.