Процеси демократизації у контексті становлення української національної ідеї (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.)

Abstract

Становлення та відродження етнічних угрупувань здійснюється у руслі рефлексії їх історичних траєкторій, що являє собою, з одного боку, спробу відобразити у повідомленнях об‘єктивну минулу дійсність, а з іншого, – є засобом людського самоусвідомлення. Тому у феномені історичного поєднано ідею об‘єктивного часу і часовість суб‘єктивного самоздійснення. Саме історичне об‘єднує об‘єктивне та суб‘єктивне, сповнюючи соціальним сенсом людське буття, оскільки задає людині мету її розвитку у контексті цілісної нації. Отже, людина постає соціальною істотою саме завдяки зануренню у історичну сферу свого народу.