Значення справочинства у реалізації правосуб’єктності юридичної клініки як суб’єкта адміністративно-правових відносин

Abstract

У статті наводиться аналіз правових основ діяльності юридичних клінік закладів вищої освіти, а також погляди як вітчизняних, так і зарубіжних вчених щодо становлення юридичної клінічної освіти. Автором досліджується інститут справочинства як дієвий інструмент впливу під час реалізації суб’єктивних юридичних прав та суб’єктивних юридичних обов’язків юридичною клінікою в адміністративно-правових відносинах. У роботі Юридична клініка подається як осередок для проходження навчальної та виробничої практики, а також як науково-дослідницький майданчик. Акцентується увага на необхідності нормативного вирішення питання щодо положення про справочинство для запровадження і використання всіма юридичними клініками України. Важливим тут є пошук оптимальної моделі справочинства у діяльності юридичних клінік закладів вищої освіти. У процесі дослідження з’ясовані форми справочинства юридичної клініки правозахисного і правопросвітницького напряму; ознаки, відповідно до яких документи класифікуються. Встановлено, що для діяльності юридичної клініки з практичного права ключовим документом є договір про співпрацю із закладами освіти, школами, коледжами, училищами, інтернатами тощо. Згідно з укладеними домовленостями складається графік занять у місцях їх проведення, що надає змогу організувати роботу як самої юридичної клініки, так і у відповідному навчальному закладі, установі, організації. Визначена необхідність впровадження в діяльність юридичної клініки «номенклатури справ», що покликана встановити єдиний порядок формування справ, забезпечення їхнього обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом та визначення строків зберігання. Запропоновано визначення поняття справочинства в юридичній клініці, а також виділено основні види документації. За результатом дослідження виділено основні види документів для використання закладом вищої освіти під час організації діяльності юридичної клініки.The article provides an analysis of the legal basis of legal clinics of higher education institutions, as well as the views of both domestic and foreign scholars on the formation of legal clinical education. The author examines the institution of office work as an effective tool of influence in the implementation of subjective legal rights and subjective legal obligations of a legal clinic in administrative and legal relations.In the work, the Legal Clinic is presented as a center for training and production practice, as well as a research site. Emphasis is placed on the need for a normative solution to the issue of regulations on the introduction and use of all legal clinics in Ukraine. It is important here to find the optimal model of reference in the activities of legal clinics of higher education institutions.