Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі

Abstract

Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.

The purpose of the article is, based on the analysis of archival sources, general and special literature, to shed light on the participation of Red Army soldiers in the providing of complete collectivization in Podillya. The research methodology is based on the principles of objectivity and historicism using both general scientific and special research methods: problem-chronological, historical-comparative, critical analysis method. The scientific novelty of the study lies in the disclosure of an insufficiently studied problem in Ukrainian historiography, designed to clarify the role and place of the Red Army in the establishment of the Bolshevik totalitarian regime in the Podilsk village. Conclusions. The Red Army, from the moment of its creation, was considered by the Bolsheviks as one of the institutions of the implementation of the communist regime. Being 2/3 peasant in terms of social composition, it was to become a school of political education and cultural enlightenment in the spirit of communist ideas for former peasant owners. The strengthening of such work is observed at the end of the 1920s, when the regime's attempt to resume the "military-communist assault" ran into desperate resistance from the peasantry and became a threat to the existence of the communist government. From that time, the Bolshevik leadership not only set specific tasks for the Red Army, but also tried to systematically control the political and moral attitudes of the Red Army. One of the important directions of the work of military units was to assist the authorities in the process of socialization of one-person peasant farms. In the conditions of complete collectivization the army was entrusted with tasks not only of an educational and propaganda nature, but also of direct participation in the collectivization of the village. In particular, the military units stationed in Podilla were involved in: training personnel for collective farm construction; taking over the villages that were transitioning to complete collectivization; sending groups of Red Army soldiers to collective farms to perform specific tasks; admission to collectives by whole divisions; organization of special Red Army collective farms. By carrying out extensive educational and propaganda work, applying methods of ensuring military discipline and practicing selective repression among the commanding and rank-and-file staff, the Bolshevik authorities managed not only to overcome oppositional sentiments in the army, but also to turn it into an obedient tool of the communist dictatorship.