Антипротестантська діяльність чорносотенців на Волині напередодні та під час Першої світової війни

Abstract

Метою статті є дослідження ключових напрямів антипротестантської діяльності чорносотенців на Волині та їх ролі у загостренні міжнаціональних взаємовідносин. Методологія дослідження ґрунтується на використанні спеціальних історичних (порівняльно-історичного та хронологічного) та загальнонаукових методів дослідження (узагальнення, синтезу та аналізу), що у поєднанні з принципами історизму, поліфакторності та об’єктивізму, створило необхідні умови для об’єктивного аналізу та висвітлення поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор на основі матеріалів чорносотенної преси, наукових праць та архівних документів дослідив антипротестантський напрям діяльності волинських чорносотенців, які спільно з кліром РПЦ сприяли загостренню міжконфесійних та міжнаціональних взаємовідносин у регіоні. Висновки. На основі неупередженого аналізу архівних документів, матеріалів періодичної преси та наукових праць досліджено ключові напрями антипротестантської діяльності волинських чорносотенців напередодні та під час Першої світової війни. З’ясовано, що на початку ХХ ст. на Волині спостерігалося зростання чисельності протестантських громад за рахунок місцевого населення. Відзначено, що протестантське віровчення у регіон було принесено німецькими та чеськими аграрними колоністами. Німецькі аграрні колоністи, що переселялися на Волинь були протестантами, але поступово протестантське віровчення почало розповсюджуватися й серед місцевого населення. Після початку діяльності чорносотенний Союз російського народу розпочав активну та цілеспрямовану кампанію спрямовану на дискредитацію протестантів. Напередодні й особливо під час Першої світової війни тиск з боку органів влади та чорносотенців на протестантів посилився. Проводячи антипротестантську діяльність союзники для ревнителів союзу та священників-місіонерів регулярно проводили у Почаївській Лаврі місіонерські антипротестантські курси. Інформація про діяльність священників-місіонерів публікувалася на сторінках чорносотенної преси. Цей напрям діяльності союзників сприяв ще більшому загостренню міжконфесійних і міжнаціональних взаємовідносин на Волині.The aim of the article is to study the key areas of anti-Protestant activity of the Black Hundreds in Volhyn region and their role in the aggravation of interethnic relations. The research methodology is based on the use of special historical (comparative-historical and chronological) and general scientific research methods (generalization, synthesis and analysis), which, in combination with the principles of historicism, polyfactoriality and objectivism, created the necessary conditions for objective analysis and coverage of the tasks set. The scientific novelty of the work lies in the fact that the author, based on materials from the Black Hundreds press, scientific works, and archival documents, investigated the anti-Protestant direction of the Volyn Black Hundreds, who, together with the clergy of the Russian Orthodox Church, contributed to the aggravation of interfaith and interethnic relations in the region. Conclusions. Based on an impartial analysis of archival documents, materials from the periodical press and scientific works, the key directions of the anti-Protestant activity of the Volyn Black Hundreds on the eve and during the First World War were investigated. It was found that at the beginning of the 20th century. in Volyn there was an increase in the number of Protestant communities at the expense of the local population. It was noted that the Protestant faith was brought to the region by German and Czech agrarian colonists. The German agrarian colonists who moved to Volyn were Protestants, but gradually the Protestant faith began to spread among the local population. After the start of its activities, the Black Hundreds Union of the Russian People launched an active and purposeful campaign aimed at discrediting Protestants. On the eve and especially during the First World War, pressure from the authorities and the Black Hundreds on Protestants intensified. Carrying out anti-Protestant activities, the allies regularly held missionary anti-Protestant courses for the zealots of the union and missionary priests in the Pochaiv Lavra. Information about the activities of the missionary priests was regularly published on the pages of the Black Hundreds press. This direction of activity of the allies contributed to an even greater aggravation of inter-confessional and inter-ethnic relations in Volhynia.