Вплив препаратів антигіберелінової дії на проростання насіння квасолі

Abstract

У технологічному процесі застосування препаратів антигіберелінової дії є перспективним для підвищення насіннєвої продуктивності різних сільськогосподарських культур. Метою роботи було з’ясування впливу рістгальмуючих препаратів – хлормекватхлориду, есфону та фолікуру на морфометричні показники проростків і посівні якості насіння квасолі. Дослідження проводили за використання насіння квасолі сорту Галактика. Здійснено обробку насіння різними за механізмом впливу препаратами антигіберелінової дії – хлормекватхлоридом (0,25%), фолікулом (0,5%) та есфоном (0,2%). У процесі досліджень визначино лабораторну схожість насіння та енергію його проростання, суху масу проростків та коренів, а також низку морфометичних показників: довжину гіпокотеля, довжину головного кореня, кількість бічних коренів. Встановлено, що препарати антигіберелінового впливу викликають істотні зміни у морфогенезі проростків насіння квасолі. Відмічено, що всі три препарати підвищують силу росту гіпокотеля та сприяють інтенсивному формуванню бічних коренів у проростків. Найефективніше використовувати препарати есфон (0,2%) та фолікул (0,5%). При цьому було виявлено, що використання всіх трьох препаратів призводило до зменшення довжини головного кореня: 0,5%-ий фолікул – на 46%, 0,25%-ий хлормекватхлорид – на 43%, 0,2%-ий есфон – на 36 %. Встановлено, що передпосівна обробка насіння квасолі препаратами інгібіторної дії есфон (0,2%) та хлормекватхлорид (0,25%) викликає підвищення схожості насіння на 27% та 13% відповідно, проте енергія проростання насіння за їх дії знижується. Досліджено, що застосування фолікулу (0,5%) не підвищує лабораторну схожість насіння. Досліджено, що різні за механізмом дії препарати антигіберелінової групи призводять до інтенсивного накопичення сухої маси проростків та коренів культури квасолі. Актуальним залишається питання вивчення впливу різних за механізмом дії препаратів антигіберелінового типу на насіннєву продуктивність різних сортів бобових культур.

В технологическом процессе использование препаратов антигиббереллинового воздействия есть перспективным для повышения семенной продуктивности разных сельскохозяйственных культур. Целью работы было выявление воздействия ростингибирующих препаратов – хлормекватхлорида, эсфона и фоликура на морфометрические показатели проростков и посевные качества семян фасоли. Исследования проводили с использованием семян фасоли сорта Галактика. Проведена обработка семян разными за механизмом воздействия препаратами антигиббереллиного воздействия – хлормекватхлоридом (0,25%), фоликуром (0,5%) и эсфоном (0,2%). В процессе исследований изучали лабораторную схожесть семян и энергия прорастания, сухую массу проростков и корней, а также ряд морфометрических показателей: длину гипокотиля, длину главного корня, количество боковых корней. Установлено, что препараты антигиббереллиного воздействия вызывают существенные изменения у морфогенезе проростков семян фасоли. Отмечено, что все три препарата повышали силу роста гипокотилей и способствуют интенсивному формированию боковых корней у проростков. Наиболее эффективно использовать препараты эсфона (0,2%) и фолликура (0,5%). При этом было установлено, что использование всех трех препаратов приводило к уменьшению длины главного корня: 0,5%-ый фолликур – на 46%, 0,25%-ый хлормекватхлорид – на 43%, 0,2%-ый эсфон – на 36 %. Установлено, что предпосевная обработка семян фасоли препаратами ингибиторного действия – эсфон (0,2%) и хлормекватхлорид (0,25%) вызывает повышение схожести семян на 27% и 13%, соответственно, тогда как энергия прорастания при их действии снижалась. Изучено, что использование фоликура (0,5%) не повышает лабораторную схожесть семян. Доказано, что разные за механизмом действия антигиббереллиновые препараты приводят к интенсивному накоплению сухой массы проростков и корней культуры фасоли. Актуальным остается вопрос изучения воздействия различных за механизмом действия препаратов антигиббереллиного типа на семенную продуктивность разных сортов бобовых культур

In the technological process, the use of antihypercholine agents is promising for increasing the seed productivity of various crops. The aim of the work was to find out the effect of slow acting drugs – chloromethacchloride, esophoniumand follicle on morphometric indices of seedlings and seed quality of bean seeds. The research was carried out using seed of beans of the Galactica variety. The processing of bean seeds different in the mechanism of action of antihypercholine action drugs – chloromethacchloride (0,25%), follicle (0,5%) and esophonium (0,2%). In the course of research, laboratory similarity of seeds and energy of its germination, dry mass of seedlings and roots were determined, as well as a number of morphometric indices: length of hyppolets, length of the main root, number of lateral roots. It was established that preparations of antihypercholineeffect caused significant changes in the morphogenesis of seedlings of bean seeds. It was noted that all three drugs increased the growth of hyppoletsand contributed to the intensive formation of lateral roots in seedlings of bean seeds.The best effect was observed with the use of preparations of esophonium (0,2%) and follicle (0,5%). It was found that the use of all three drugs led to a decrease in the length of the main root: 0,5% follicle – by 46%, 0,25% chloromethacchloride – by 43%, and 0,2% esophonium – by 36%. It was established that pre-seed treatment of bean seeds with drugs of inhibitory action – esophonium(0,2%) and chloromethacchloride (0,25%) caused the seed similarity to increase by 27% and 13% respectively, while the seed germination energy decreased by their action. It was investigated that the use of follicle (0,5%) on seed beans was not effective, that is, it did not increase the laboratory similarity of the seeds. It was investigated that variousantihypercholine action agents influenced the mechanism of action and resulted in the accumulation of dry matter of seedlings and roots of bean culture. It is promising to conduct sub-studies to study the impact of various mechanisms of action of antihypercholinetype drugs on the seed yield of different varieties of legumes