Конструктивно-практичне значення теорії центральних місць у формуванні рекреаційної системи розселення

Abstract

Конструктивне і практичне значення теорії центральних місць ґрунтується на формуванні певного типу поселення – елементів рекреаційних житлових систем (РЖС), які виконують як рекреаційну, так і нерекреаційну функцію, тому жорстке обмеження та диференціація основних напрямів розвитку рекреаційної території. необхідно. Залежно від сформованих особливостей їх функції, формування та розвитку РТЗ необхідно будувати в напрямку поступового витіснення місць проживання за межі рекреаційних територій у тимчасові та постійні центри матеріально-технічного та трудового забезпечення (МТЗ). Основним напрямком на шляху побудови раціональних рекреаційних систем є формування опорного каркасу рекреаційного проживання (ОКРЖ) із розробленими опорними центрами рекреаційного проживання (ОЦРЖ).

Constructive and practical value of theory of central places is based on shaping a particular type of habitation - recreational habitation systems (RHS) elements which execute as recreational, so as nonrecreational function, therefore strict limitation and differentiation of the main trends in development of recreational territory is necessary. Depending on formed particularities of their function, shaping and developments RHS must be built toward gradual a displacing the inhabiting places out of limits of recreational areas in temporary and constant centers of material, technical and labor provision (CP). Main direction on way of making rational recreational systems is forming a supporting framework of recreational habitation (SFRH) with developed by supporting centers of recreational habitation (SCRH).