Краніологія чоловіків із давньоруського міста Переяслав

Abstract

Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізу краніологічної серії ХІ–ХІІІ ст. з міста Переяславль (нині Переяслав). Серія складається з черепів, знайдених під час розкопок Д. Самоквасова (1877), В. Щербаківського (1914), а також постійної археологічної експедиції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» під керівництвом М. Товкайла (2004–2007), Д. Тетері (2008–2012), М. Роздобудька (2014–2016) та О. Прядка (2015–2019). Мета статті – ввести у науковий обіг новий матеріал, дати загальну характеристику переяславцям ХІ–ХІІІ ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями Х–ХІІІ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясувати місце чоловіків з Переяслава ХІ–ХІІІ ст. у системі краніологічних типів Східної Європи. Визначити особливості досліджуваної групи за результатами двох типологізацій. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об’єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програмою, з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. У роботі застосовано комп’ютерні програми, які створили Б. й О. Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак. У статті розглядаються тільки чоловіки, позаяк жінки потребують окремого докладного дослідження. Наукова новизна. Вперше створено загальну чоловічу давньоруську вибірку Переяслава, до якої залучено 59 черепів. Визначено, що згідно з середніми значеннями краніометричних ознак чоловічу частину серії можна віднести до доліхокранного європеоїдного варіанта з помірно широким обличчям. Доведено, що після об’єднання двох чоловічих краніологічних груп з Переяслава, за типологічною схемою Т. Алексєєвої, переяславці опиняються в колі доліхокранного, середньолицього краніологічного типу, де перебувають сіверяни, дреговичі, смоленські кривичі, радимичі. Встановлено, що за типологією В. Дяченка чоловічу групу певною мірою можна віднести до Неопонтійського краніологічного типу. Висновки. При порівнянні чоловічої досліджуваної групи XI–XIII ст. із синхронними серіями з території Русі методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її подібність до міських серій з Любеча, Галича та меншою мірою Чернігова.

Статья посвящена публикации и сравнительному анализу краниологической серии ХІ–ХІІІ вв. из города Переяславль (современный Переяслав). Серия состоит из черепов, найденных во время раскопок Д. Самоквасова (1877), В. Щербаковского (1914), а также постоянной археологической экспедиции Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав» под руководством Н. Товкайло (2004–2007), Д. Тетери (2008–2012), М. Роздобудько (2014–2016), А. Прядко (2015–2019). Цель статьи – ввести в научный оборот новый материал, дать общую характеристику переяславчанам ХІ–ХІІІ вв. на фоне близлежащих этнических групп Украины и Восточной Европы (синхронистический метод), определить расстояния между отдельными сериями Х–ХІІІ вв. при помощи многомерного канонического и кластерного анализа и выяснить место мужчин из Переяслава ХІ–ХІІІ вв. в системе краниологических типов Восточной Европы. Установить особенности исследуемой группы в соответствии с двумя типологиями. Методология. В основе исследования лежат принципы историзма и объективности, были использованы общенаучные (анализ и синтез), исторические (сравнительно-исторический), антропологические и статистические методы. Черепа измерялись по полной краниометрической программе с использованием стандартной методики Р. Мартина, согласно которой указывалась нумерация признаков. В роботе использованы компьютерные программы, созданные Б. и А. Козинцевыми в 1991 г. Задействованы 14 краниометрических признаков по Р. Мартину. Научная новизна. Впервые была создана общая мужская древнерусская выборка Переяслава, в которую включены 59 черепов. Установлено, что по средним значениям краниометрических признаков, мужскую часть серии можно отнести к долихокранному европеоидному варианту с умеренно широким лицом. Доказано, что после объединения двух мужских краниологических групп из Переяслава, по типологической схеме Т. Алексеевой, переяславчане оказываются в кругу долихокранного, среднелицего краниологического типа, где находятся северяне, дреговичи, смоленские кривичи, радимичи. Установлено, что по типологии В. Дяченко мужскую группу, некоторым образом, можно отнести к Неопонтийскому краниологическому типу. Выводы. При сравнении мужской исследуемой группы XI–XIII вв. с синхронными сериями территории Руси методом многомерного канонического и кластерного анализа отмечено ее сходство с городскими сериями из Любеча, Галича и в меньшей степени Чернигова.

This article is dedicated to the publication and the comparative analysis of 11 – 12 centuries Pereiaslavl (modern name Pereiaslav) cranial series found during excavations by D. Samokvasov (1877), V. Shcherbakivskyi (1914), and a permanent archaeological expedition of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav» under the leadership of M. Tovkailo (2004 – 2007), D. Teteria (2008 – 2012), M. Rozdobudko (2014 – 2016), O. Priadko (2015 – 2019). The purpose of the article is to introduce a new material into scientific domain, provide a general description of Pereiaslav population of 11th – 12th cent. on the background of neighboring ethnic groups from Ukraine and Eastern Europe (synchronistic method), determine the distance between separate cranial series of 11th – 12th cent. with the help of multidimensional canonical and cluster analysis, and to find out the place of 11th – 12th cent. Pereiaslav male population in the system of craniological types of Eastern Europe. This paper attempts to apply two typological approaches to the researched group. The methodology of the research. The research is based on the principles of historicism and objectivity, general scientific (analysis and synthesis), historical (comparative-historical), anthropological and statistical methods were used. The skulls were measured according to the full craniometric program using the standard R. Martin method, according to which the numbering of signs was indicated. Computer software developed by B. Kozintsev and O. Kozintsev in 1991 has been used in the research. 14 craniometric traits defined by R. Martin have been involved into the study. Scientific novelty of the work is that for the first time, the general male Old Rus selection of Pereiaslav town including 59 skulls has been created. According to the craniometric trait average value, the male part of the series can be classified as dolichocranic Caucasoid variant with moderately broad face. It has been proved that after uniting two male craniological groups from Pereiaslav, its representatives, according to typological scheme by T. Alekseeva, belong to dolichocranic, middle size face craniological type. This is the same type where Siverians, Dregoviches, Smolensk Krivichs, and Radimichs belong to. Grounding on V. Diachenko typology, the male group can be classified to some extend as Neopontic craniological type. Conclusion. The comparison of the male researched group from 11th – 12th cent. with synchronic series from Old Rus territory with the help of multidimensional canonical and cluster analysis has shown its similarity to town series from Liubech, Halych and to less extend Chernihiv.