Культурна спадщина України: проблеми вивчення, збереження та використання

Abstract

Метою статті є дослідження теоретико-методичних та практичних аспектів проблеми вивчення, збереження та використання об'єктів культурної спадщини України, з урахуванням сьогоденних викликів та можливостей. Методологія дослідження представлена сукупністю загальнонаукових та спеціальних історичних методів наукового пізнання, принципами історизму, науковості, системності та комплексності. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного осмислення проблеми вивчення, збереження та використання об'єктів культурної спадщини України на основі аналізу відповідної нормативно-правової бази та досліджень сучасників за тематикою та з урахуванням сьогоденних реалій, свідками яких ми є. Висновки. Короткий історичний екскурс до витоків зацікавленості проблемою вивчення, збереження та використання об’єктів культурної спадщини України засвідчив відносно недовгий період її давності, щоправда, з часом такий інтерес суттєво посилився. Наразі окреслене коло питань є надзвичайно актуальним, адже у визначеній царині наявною є низка проблем, нерозв’язаність яких упродовж найближчого часу загрожує фізичною втратою великої кількості абсолютно унікальних пам’яток старовини, які у своїй сукупності закладають фундамент для реконструкції історичної минувшини українського народу, засвідчують етно- та націогенез українства, його самобутність та окремішність. Серед проблем, які потребують якомога швидшого вирішення, – удосконалення нормативно-правового забезпечення охорони об'єктів культурної спадщини, організації та провадження пам’яткоохоронної діяльності, обліку пам’яток культури, їх вивчення, охорони та реставрації. Дбаючи про майбутнє, яке більшість українських громадян, а також влада, уявляють у зв’язку з Європою та пропагованими нею цінностями, зазначені проблеми необхідно вирішити вже найближчим часом.

Целью статьи является исследование теоретико-методических и практических аспектов проблемы изучения, сохранения и использования объектов культурного наследия Украины, с учетом сегодняшних вызовов и возможностей. Методология исследования представлена совокупностью общенаучных и специальных исторических методов научного познания, принципами историзма, научности, системности и комплексности. Научная новизна статьи заключается в попытке комплексного осмысления проблемы изучения, сохранения и использования объектов культурного наследия Украины, на основе анализа соответствующей нормативно-правовой базы и исследований современников по тематике, а также сегодняшних реалий, свидетелями которых мы являемся. Выводы. Краткий исторический экскурс к истокам заинтересованности проблемой изучения, сохранения и использования объектов культурного наследия в Украине показал относительно небольшой период давности, правда, со временем такой интерес существенно усилился. В наше время очерченный круг вопросов является чрезвычайно актуальным, ведь в данной области имеется ряд проблем, нерешенность которых на протяжении ближайшего времени угрожает физической потерей большого количества совершенно уникальных памятников старины, которые в своей совокупности закладывают фундамент для реконструкции исторического прошлого украинского народа, свидетельствуют этно и нациогенеза украинцев, их самобытность и уникальность. Среди проблем, требующих скорейшего своего решения, – совершенствование нормативно-правового обеспечения охраны объектов культурного наследия, организации и осуществления охранной деятельности, учета памятников культуры, их изучения, охраны и реставрации. Заботясь о будущем, которое большинство украинских граждан, а также власть, представляют в связи с Европой и пропагандируемыми ею ценностями, указанные проблемы необходимо решить в ближайшее время.

The purpose of this article is to study the theoretical and methodological and practical aspects of the problem of study, conservation and use of cultural heritage sites of Ukraine, taking into account present challenges and opportunities. The research methodology is represented by a set of general-scientific and special historical methods of scientific knowledge, the principles of historicism, scientificity, systematization and complexity. The scientific novelty of this article involves an attempt to understand, from a holistic perspective, the problem of study, conservation and use of cultural heritage of Ukraine, based on the analysis of the relevant legal and regulatory framework and researches made by the contemporaries on the studied subject, as well as today's realities we are witnessing. Conclusions. A brief historical insight into the origins of interest in the problem of study, conservation and use of cultural heritage sites in Ukraine has certified a relatively short period of its antiquity, although this interest has significantly increased over the course of time. At present time, the defined range of issues is extremely relevant, because in a certain area there are a number of problems, the unresolved nature of which in the near future threatens the physical loss of many unique monuments of antiquity, which together make the basis for the reconstruction of the historical past of the Ukrainian people, testify to the ethno- and nation-genesis of Ukrainian heritage, its identity and separateness. The problems which need to be resolved as soon as possible include the improvement of regulatory and legal support for the protection of cultural heritage sites, the organization and implementation of monument protection activities, registration of cultural monuments, their study, protection and restoration. Taking care of the future that, in the opinion of the most Ukrainian citizens, as well as the public authorities, is connected with Europe and the values it promotes, these problems need to be resolved already in the near future.