Waste Recycling in the Early Soviet Union Period: the Success Story of Ukrutilzbir JSC

Abstract

Purpose of the article. A significant number of studies have been devoted to waste disposal in the USSR during the Cold War period when waste transformed into a valuable resource for the demanded products in the postwar USSR. The article examines the earlier period of these activities – the 1920s. Using the example of the Ukrainian USSR, it argues that waste collection and reuse programs have already started in the early Soviet Union. The article demonstrates the activities of the non-state company Ukrutilzbir JSC, which was one of the largest waste procurers on the Republican waste market. The methodological basis. The research is based on the analysis of archival materials that have never been introduced into scientific circulation. Relevance. At the moment, this topic has not been studied at all. Conclusions. The article reveals the success story of this actor, the peculiarity of its activity, balancing dependence and independence from the State, competition with state companies. The article suggests that several factors contributed to the success of the company: the presence of a large quantity of waste in Ukraine, the demand of state enterprises in additional row materials, fairly efficient management, and use of an administrative resource in the form of a monopoly right to collect waste that, however, did not protect the company from problems. The author determined problems encountered by waste pickers due to the poverty of the population, which could not «produce» needed by Soviet enterprises the quantity of waste. The author identified methods of motivating the population to hand over waste. The main actors of the waste market in Ukraine, sources of purchase and sale of waste have been identified. They are the following: enterprises of state industry, state trade, cooperatives, private persons, procurers of waste. The author also had analyzed the attempts of state authorities to regulate the relationship between the main waste producers in Ukraine, that were both partners and competitors.

Багато досліджень присвячено утилізації відходів в СРСР у період холодної війни, коли відходи перетворились на цінний ресурс для виробництва товарів широкого вжитку в післявоєнному Радянському Союзі. У статті розглядається більш ранній період цієї діяльності – 1920-ті роки. На прикладі Українського СРСР автор стверджує, що програми збору та повторного використання відходів почалися ще у перші роки існування Радянського Союзу. У статті показано діяльність недержавної компанії АТ «Укрутілзбір», яка була одним із найбільших заготівельників на республіканському ринку відходів. Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на аналізі архівних матеріалів, які ніколи не вводилися в науковий обіг. Наукова новизна. На даний момент ця тема не є дослідженою. Висновки. У статті розкривається історія успіху цього актора, особливості його діяльності, балансування між залежністю та незалежністю від держави, конкуренція з державними компаніями. У статті припускається, що успіхам компанії сприяли декілька факторів: наявність великої кількості відходів в Україні, потреба державних підприємств у додатковій сировині, досить ефективне управління, використання адміністративного ресурсу у вигляді монопольного права на збір відходів, що, однак, не захистило компанію від проблем. Автором визначено проблеми, з якими стикалися збирачі відходів через бідність населення, яке не могло «продукувати» необхідну радянським підприємствам кількість відходів. Автором визначено методи мотивації населення до здачі відходів. Визначено основних суб’єктів ринку відходів в Україні, джерела купівлі-продажу відходів. Це: підприємства державної промисловості, держторгівлі, кооперативи, приватні особи, заготівельники відходів. Автором також проаналізовано спроби державних органів врегулювати відносини між основними виробниками відходів в Україні, які були як партнерами, так і конкурентами.