Особливості ґрунтово-археологічного підходу у дослідженні природного середовища минулих епох.

Abstract

Проаналізовано публікації з інтерпретації даних щодо похованих ґрунтів у зв’язку з історією землеробства, антропогенним навантаженням на природні комплекси, еволюцією природного середовища у голоцені. Наведено особливості дослідження палеоґрунтів за допомогою ґрунтовоархеологічних підходів з метою реконструкції обстановок минулого. Досліджено поховані під валами, курганами та фонові (сучасні) повнопрофільні голоценові ґрунти. Наведено особливості формування та приклади моно- та полігенетичних ліній розвитку ґрунтів. Встановлено, що проблема дослідження включає декілька аспектів, зокрема: загальні і теоретичні питання еволюції ґрунтів; методичні і експериментальні дослідження еволюції ґрунтів; природну та антропогенну еволюції ґрунтів; археологічне ґрунтознавство.

There have been analyzed publications with data interpretation as for the buried soils in relation to the history of agriculture, the human activity on the natural complexes, the evolution of environment in the Holocene. The features of the research of paleosoils using soil and archaeological approaches to reconstruct the past situation have been given. The buried under the ramparts, mounds and background (modern) replaces classic-section holocene soils have been researched. The features and examples of mono-and poly genetic lines of development of soils have been described. It has been found that the problem of the study includes several aspects, including: general and theoretical questions of evolution of soils; methodological and experimental studies of evolution of soils; the natural boundary evolution of soils; archaeological soil study.