Вплив антигіберелінових препаратів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі сорту Санте

Abstract

Метою дослідження було встановлення впливу антигіберелінових препаратів з різним механізмом дії на ростові процеси, листковий апарат, накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі та з’ясування змін у продуктивності культури під їх впливом. Матеріали та методи. Польові дрібноділянкові досліди закладали у вегетаційні періоди 2013-2015 років. Рослини картоплі (Solanum tuberosum L.) сорту Санте обробляли у фазу бутонізації водними розчинами тебуконазолу (EW-250) (0,025 %), хлормекватхлориду (ССС-750) (0,25 %) і есфоном (2-ХЕФК) (0,15 %) за допомогою ранцевого обприскувача СО-12 «Marolex». Досліджували вплив препаратів на висоту рослин, листковий апарат, концентрацію суми хлорофілів у листках, питому поверхневу щільність листків, площу листя та вміст різних форм вуглеводів у вегетативних органах. Забір сухого матеріалу для біохімічних досліджень та визначення фітометричних показників і вмісту хлорофілу проводили кожні 10 діб. Вміст різних форм вуглеводів в органах рослин визначали йодометричним методом у фіксованому сухому матеріалі. Результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0. Результати. Встановлено, що всі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та питому поверхневу щільність листкових пластинок. За дії етиленпродуценту 2-ХЕФК найсуттєвіше гальмувалися ростові процеси та найбільше потовщувалися листкові пластинки у рослин картоплі. Під впливом ретардантів зростала кількість листків на рослині та маса їх сухої речовини. EW-250 збільшував площу листя та максимально підвищував вміст хлорофілу. Застосування EW-250 та ССС-750 посилювало відтік цукрів та реутилізацію крохмалю з коріння, стебел та листків у другій половині вегетації. Препарати посилювали накопичення крохмалю у бульбах картоплі. Застосування етиленпродуценту 2-ХЕФК було неефективним, незважаючи на ряд позитивних змін у фізіолого-біохімічних показниках. Висновки. Ретарданти EW-250 та ССС-750, гальмуючи ростові процеси у рослин картоплі, оптимізувало листковий апарат, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у них шляхом посилення відтоку пластичних речовин від надземних вегетативних органів до коріння та бульб, що підвищувало продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування EW-250.

The aim of the study was to determine the effects of antigibberellin preparations with different mechanism of action on growth processes, leaf apparatus, accumulation and redistribution of different forms of carbohydrates in potato plants and to find out changes in the productivity of crops under their influence. Materials and methods. Field small-scale experiments were laid in the vegetation periods of 2013-2015. Potato (Solanum tuberosum L.) of cv. Sante were treated in the budding phase with aqueous solutions of tebuconazole (EW-250) (0.025%), chlormequat chloride (CCC-750) (0.25%) and esfon (2-CEPA) (0.15 %) with the Marolex CO-12 backpack sprayer. The effect of preparations on plant height, leaf apparatus, concentration of the amount of chlorophylls in leaves, specific surface density of leaves, leaf area and the content of various forms of carbohydrates in the vegetative organs were investigated. Sampling of dry material for biochemical studies and determination of phytometric parameters and chlorophyll content were performed every 10 days. The content of various forms of carbohydrates in plant organs was determined by the iodometric method in a fixed dry material. The study results were statistically processed using the Statistica 6.0 computer program. Results. It was found that all preparations reduced the linear size of potato plants, increased the content of the amount of chlorophylls in the leaves and the specific surface density of lamines. Due to the action of ethyleneproducer 2-CEPA, the growth processes were most significantly inhibited and the leaf blades in potato plants were most thickened. Under the influence of retardants the number of leaves on the plant and the mass of their dry matter increased. EW-250 increased leaf area and maximized chlorophyll content. The use of EW-250 and CCC-750 increased the outflow of sugars and the redistribution of starch from roots, stems and leaves in the second half of the growing season. The preparations increased starch accumulation in potato tubers. The use of ethyleneproducer 2-CEPA was ineffective, despite a number of positive changes in physiological and biochemical parameters. Conclusions. Retardants EW-250 and CCC-750, inhibiting growth processes in potato plants, optimized the leaf apparatus, altered the nature of donor-acceptor relationships in them by enhancing the flow of plastic substances from the above-ground vegetative organs to the roots and tubers, which increased the productivity of the crop. The most effective was the use of the EW-250.