Дестабілізація селянської общини (сільської громади) в роки столипінських аграрних перетворень: мікроісторичний зріз

Abstract

Метою статті є аналіз виявленої в українській газеті «Рада» інформації про переселення та примусове виселення селян з населених пунктів Уманського повіту в роки реалізації реформи П. А. Столипіна, яка свідчить про демографічні зміни та моральні устої селянських общин (сільських громад). Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів та інструментів наукового аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що використані можливості мікроісторичного підходу для розширення антропоцентризму у висвітлені теми, яка може вважатися вивченою коли йдеться про переселенську політику у 1906 – 1912 роках. Що ж до проблеми примусового виселення за рішенням сільської громади, то викладений у статті матеріал може стати початком комплексного дослідження цього сегменту діяльності селянського самоврядування. Елементом новизни є введення до наукового обігу інформації, яка доповнює локальну історію та краєзнавчі студії. Висновки. В українській газеті «Рада» за 1907 – 1912 роки опубліковано більше тридцяти заміток про переселенський рух та примусове виселення з сільських громад тільки одного Уманського повіту Київської губернії. Систематизація такої інформації персоніфікує міграцію українського селянства у роки столипінських аграрних перетворень, деталізує загальні уявлення про умови переселенської політики, показує ризики і труднощі найбільш активного селянства, яке прагнуло до кращого життя, але через свою наївність, довірливість, безграмотність ставало жертвою як різного роду шахраїв, так і імперської влади в цілому. Систематизація інформації про примусове виселення з сільської общини за рішенням сільської громади дала можливість визначити причини та механізм здійснення такого покарання. Причини виселення та кількість приговорених до вислання свідчать про наявність кризових явищ в селянському соціумі. І прагнення влади переселити найбільш активних селян у віддалені регіони імперії та поширення практики очищення сільських громад від асоціальних та неблагополучних у політичному відношенні елементів не давали очікуваних результатів: упокорення та умиротворення селянства.The objective of the article is to analyze the information found in the Ukrainian newspaper "Rada" regarding the resettlement and forced eviction of peasants from settlements in Uman County during the implementation of P. A. Stolypin's reform. This information sheds light on demographic changes and the moral values of peasant communities (rural communities). The research methodology combines general scientific, specialized historical, and interdisciplinary methods and tools of scientific analysis. The scientific novelty lies in the use of microhistorical approaches to expand anthropocentrism in the discussed topic, which may be considered well-studied when it comes to resettlement policy in the years 1906 – 1912. As for the issue of forced eviction by the decision of the rural community, the material presented in the article could serve as the starting point for a comprehensive study of this segment of peasant self-government activity. An element of novelty is the introduction of information into scientific circulation that complements local history and ethnographic studies. Conclusions. Between 1907 and 1912, the Ukrainian newspaper "Rada" published more than thirty notes about migration and forced evictions from rural communities in just one Uman County of the Kyiv Governorate. Systematizing such information personalizes the migration of Ukrainianpeasantry during the Stolypin agrarian reforms, detailing general perceptions of resettlement policy, and revealing the risks and difficulties faced by the most active peasantry, which sought a better life but often fell victim to various fraudsters and the imperial authorities due to their naivety, trustfulness, and illiteracy. Systematization of information about forced evictions from rural communities by the decision of the rural community provided the opportunity to identify the reasons and mechanisms for such punishment. The reasons for eviction and the number sentenced to expulsion indicate the presence of crisis phenomena in the peasant society. The government's desire to resettle the most active peasants to remote regions of the empire and the spread of the practice of cleansing rural communities of politically undesirable and socially problematic elements did not yield the expected results: the subjugation and pacification of the peasantry.