Наукова рефлексія соціальної обдарованості в контексті античної філософії

Abstract

На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного наукового фонду зроблено висновок про недостатню розробленість теоретичних засад соціальної обдарованості з імпліцитно вираженою методологічною базою. Досліджено витоки психолого-педагогічної теорії соціальної обдарованості в філософських концепціях стародавнього світу. Встановлено, що, з одного боку, в поглядах мислителів античності на природу індивідуальних відмінностей і здібностей до певного виду діяльності ідеї про схильності до управління, державної справи, лідерства представлені частково й опосередковано. Такі особистісні характеристики філософи прямо не пов’язують з проявами талану чи геніальності. З другого боку, з’ясовано, що в філософській думці стародавнього світу поступово утверджується висока оцінка лідера, героя, правителя як соціально активної та продуктивної особистості, в психологічному портреті якої прослідковуються ознаки соціальної обдарованості.На основе обобщения зарубежного и отечественного научного фонда сделан вывод о недостаточной разработке теоретических основ социальной одаренности с имплицитно выраженной методологической базой. Исследованы истоки психолого-педагогической теории социальной одаренности в философских концепциях древнего мира. Установлено, что, с одной стороны, в воззрениях философов античности о природе индивидуальных различий и способностей к определенному виду деятельности идеи о склонности к управлению, государственному делу, лидерству представлены частично. Такие характеристики не идентифицируются мыслителями как проявления таланта или гениальности. С другой стороны, выяснено, что в философской мысли древнего мира постепенно утверждается высокая оценка лидера, героя, правителя как социально активной и продуктивной личности, в психологическом портрете которой прослеживаются признаки социальной одаренности.On the basis of generalization of foreign and national science Foundation made the conclusion about the insufficient development of the theoretical foundations of social giftedness expressed with the implicit philosophical and methodological base. Investigated the origins of psycho-pedagogical theories of social giftedness in the philosophical concepts of the ancient world. It is established that, on the one hand, in the views of philosophers of antiquity about the nature of individual differences and abilities to a specific activity ideas on the propensity for office, leadership, represented indirectly. On the other hand, found that in the philosophical thought of the ancient world gradually shifted to the high evaluation of the leader, the hero, the ruler as a socially active and productive individual, in psychological portraits which traced the signs of social giftedness.