Integrated approach to developing the foreign language competence of philological specialities in theory and practice.

Abstract

The article provides a systematic analysis of articles, dissertations, monographs and other literary sources on the definition of an integrated approach to the training of specialists in the field of philology. It is proved that the integration of knowledge as a pedagogical pattern in the study of disciplines should be carried out holistically and in interaction. It is justified that the main idea of knowledge integration in the educational process is to unite educational material into a certain integral system, to determine interdependencies between disciplines, to reveal interdisciplinary links. In the article integration is interpreted as a certain unification: unification into a whole of any separate parts; unification of elements, accompanied by complication and strengthening of links between them; combination and coordination of different parts of an integral system. Productive knowledge integration has been proven to include the following ways: solving interdisciplinary tasks; performing complex practical tasks; conducting learning and research observations; conducting integrative lectures and practical classes; applying problem situations in one subject to the classes of another subject. Integration at the level of forms of learning has been shown to aim at combining different forms of organisation of the learning process, namely asynchronous and synchronous learning; blended learning; distance learning; and the compilation of formal and non-formal education. It is described the usage of an integrated approach in teaching the discipline “Practical Course of Translation from the First Foreign Language” to specialists in the field of philology.

У статті проведено системний аналіз статей, дисертацій, монографій та інших літературних джерел щодо визначення інтегрованого підходу до навчання фахівців філологічних спеціальностей. Доведено, що інтеграція знань як педагогічна закономірність у вивченні дисциплін повинна здійснюватися цілісно й у взаємодії. Обґрунтовано, що головна ідея інтеграції знань в освітньому процесі, полягає в тому, щоб об’єднати навчальний матеріал у певну цілісну систему, визначити взаємозалежності між навчальними дисциплінами, розкрити міжпредметні зв’язки. В статті інтеграцію трактуємо, як певне об’єднання: об’єднання в ціле будь-яких окремих частин; об’єднання елементів, яке супроводжується ускладненням та зміцненням зв’язків між ними; поєднання та координація дій різних частин цілісної системи. Доведено, що продуктивна інтеграція знань включає такі шляхи: розв’язування міжпредметних задач; виконання комплексних практичних завдань; проведення навчально-дослідних спостережень; проведення інтегративних лекцій та практичних занять; застосування проблемних ситуацій з одного предмета на заняттях з іншого. Доведено, що інтеграція на рівні форм навчання має за мету поєднання різноманітних форм організації навчального процесу, а саме: асинхронне і синхронне навчання; змішане навчання (blended learning); дистанційне навчання; компіляція формальної та неформальної освіти тощо. Описано використання інтегрованого підходу при викладанні дисципліни «Практика перекладу з першої іноземної мови» фахівцям філологічних спеціальностей.