Прозвища как особый тип номинации героев в рассказах В. Шукшина

Abstract

В данной статье проанализированы прозвища как особый тип номинации героев в рассказах В. Шукшина. Выявлены особенности их происхождения и функционирования в малой прозе писателя. Прозвища в произведениях писателя образованы в результате трансформации особенностей внешнего вида, выделения главной черты характера человека, меткости и образности речи героев. Доказано, что основу языка рассказов В. Шукшина составляет народная лексика. Автор умело использует «говорящие» прозвища («сураз», «чудик», «залетный», «упорный»), таким образом достигается простота, доступность и доверительность повествования, что и создает эффект живого народного языка. В. Шукшин использует разные способы наррации (повествования), в том числе и разговорную речь, индикатором которой являются прозвища героев. Наличие такой художественной детали, как прозвище, в единстве с индивидуальными особенностями стиля В. Шукшина создает полную картину поэтики рассказов и является ключом к раскрытию внутреннего мира героевВ даній статті проаналізовані прізвиська як особливий тип номінації героїв в оповіданнях В. Шукшина. З’ясовані особливості їх походження й функціонування в малій прозі письменника. Прізвиська в творах письменника утворені внаслідок трансформації особливостей зовнішнього вигляду, виділення головної риси характеру героя, влучності та образності мовлення героїв. Доведено, що основу мови оповідань В.Шукшина складає народна лексика. Автор вміло використовує «промовисті» прізвиська («сураз», «чудик», «зальотний», «упорний»), таким чином досягається простота, доступність і довірливість оповіді, що й створює ефект живої народної мови. В. Шукшин використовує різні способи нарації, в тому числі й розмовне мовлення, індикатором якого є прізвиська героїв. Наявність такої художньої деталі, як прізвисько, в поєднанні з індивідуальними особливостями стилю В.Шукшина створює повну картину поетики оповідань і є ключем до розкриття внутрішнього світу героївNicknames are analysed in the scientific article as a special type of heroes’ nomination in Shukshyn’s stories. Peculiarities of their origin and functioning are exposed in the writer’s small prose. Nicknames are formed in the writer’s works as a result of the transformation of peculiarities of the outward appearance, the apportionment of the man’s main feature, the precision and the figurativeness of heroes’ speech. It is proven that the basis of the language of Shukshyn’s stories forms folk vocabulary. The writer makes the best use of spoken nicknames (such as: “softhead”, “natural child”, “oddity”, “stray”, “persistent”), thus simplicity, accessibility and trustfulness of the narration are achieved. It creates an effect of the folk living language. Shukshyn uses different ways of the narration including spoken speech. Heroes’ nicknames are given as an indicator. Having such an artistic detail as nicknames, in the unity with individual peculiarities of Shukshyn’s style, creates a complete picture of the poetics of stories and it is a key to the opening of the inner world of heroes