Адвокатура як корпоративний а́ктор міського суспільства Російської імперії (на прикладі Вінниці кінця 1870-х – 1920 рр.)

Abstract

Мета роботи. З’ясувати чому адвокати як страта були єдиною професійною групою в Російській імперії, яка відігравала провідну роль у міському житті пореформеної країни. Методологія. Теоретичною основою статті є погляди Дж. Коулмена на соціальний капітал корпоративного а́ ктора. Наукова новизна. Для реалізації історико-просопографічних досліджень запропоновано використання понять «соціальний капітал» та «корпоративний а́ктор». З’ясовано, чому адвокатуру можна вважати корпоративним а́ ктором міського суспільства. Висновки. У модерному суспільстві Російської імперії адвокатура була корпоративним а́ ктором міського життя, тому що це була єдина професійна страта, повністю виключена з державної системи, але така, що в силу професійних обов’язків її представники опинялися втягнутими в місцеве громадське життя, володіли широкими та активними соціальними контактами, завдяки яким легко реалізовували різноманітні соціальні обміни ресурсами. В умовах поліційно-бюрократичної Російської імперії адвокати стали деперсоналізованим громадським гарантом дотримання законності та справедливості, тому користувалися неабияким рівнем довіри. Їхні дії мали широкий суспільний розголос і могли впливати на формування соціальних норм. Публічний характер діяльності виробляв навички, необхідні для громадської діяльності в різних сферах міського життя. Адвокати могли впливати на функціонування громади не тільки як пересічні її представники, а й як представники корпоративного а́ ктора, на соціальний капітал якого люди покладали певні надії. Здатність соціального капіталу до накопичення на колишніх річпосполитівських теренах, де в очах місцевого суспільства адвокатська кар’єра здавна була однією з шанованих і гідних для шляхтича, надавала цій професійній страті додаткових важелів впливу.Цель работы. Выяснить почему адвокаты как страта были единственной профессиональной группой в Российской империи, способной играть ведущую роль в городской жизни пореформенной страны. Методология. Теоретическая основа статьи – взгляды Дж. Коулмена на социальный капитал корпоративного а́ктора. Научная новизна. Для реализации историко-просопографических исследований предложено использовать понятия «социальный капитал» и «корпоративный а́ ктор». Выяснено, почему адвокатуру можно считать корпоративным а́ ктором городского общества. Выводы. В модерном обществе Российской империи адвокатура была корпоративным а́ктором городской жизни, потому что она была единственной профессиональной группой, полностью исключенной из государственной системы, но в силу профессиональных обязанностей ее представители оказывались втянутыми в местную общественную жизнь, обладали широкими и активными социальными контактами, благодаря которым легко реализовывались различные социальные обмены ресурсами. В условиях полицейско-бюрократической Российской империи адвокаты стали деперсонализированным общественным гарантом соблюдения законности и справедливости, поэтому пользовались большим уровнем доверия. Их действия имели широкий общественный резонанс и могли влиять на формирование социальных норм. Публичный характер деятельности формировал навыки, необходимые для общественной деятельности в различных сферах городской жизни. Адвокаты могли влиять на функционирование общества не только как рядовые его представители, но и как представители корпоративного а́ктора, на социальный капитал которого люди возлагали определенные надежды. Способность социального капитала к накоплению на бывших землях Речи Посполитой, где в глазах местного общества адвокатская карьера издавна была одной из уважаемых и достойных для шляхтича, предоставляла этой профессиональной казни дополнительные рычаги влияния.The objective of the article is to elucidate why lawyers as a social stratum were the only professional group in the Russian empire that played a key role in urban life of the post-reform country. Methodology. The theoretical framework of the article are J. Coleman's views of a corporative actor's social capital. Scientific novelty. It was suggested to use notions of "social capital" and "corporative actor" for carrying out historical and prosopographical studies. It has been elucidated why the Bar could be considered as a corporative actor of urban community. Conclusions. The bar was a corporative actor of urban life in the modern society of the Russian empire as it was the only professional stratum that was completely excluded from the government system but the one whose representatives involved in local public life by virtue of their professional duties had broad and active social intercourses, which allowed them to easily implement various social exchanges of resources. Under conditions of police and bureaucratic regime of the Russian empire, lawyers enjoyed remarkable level of confidence as they became a depersonalized social guarantor of due course of law and justice. Their actions were of wide public response and could have influence over formation of social norms. Public nature of their occupation caused lawyers to acquire skills required for public activities in multifarious spheres of urban life. Lawyers could influence functioning of community not only as its ordinary members but also as representatives of the corporative actor whose social capital people laid their hopes on. Ability of social capital to accumulate in the territories of former Polish Commonwealth where legal career was long ago considered by local community as one of the esteemed and worthy for Polish gentleman provided this professional stratum with additional leverages.