Національний екзистенціалізм прози Валер’яна Підмогильного: магістерська робота

Abstract

У магістерській роботі досліджено національний екзистенціоналізм творчості українського письменника Валер’яна Підмогильного. Виокремлено позиції у прозі літератора, які були співзвучні з роздумами представників екзистенційної філософії – Сьореном К’єркеґором, Карлом Ясперсом, Альбером Камю, Жаном-Полем Сартром. Виявлено, що сам літератор жив в епоху історичних потрясінь, а також особисто переживав ті катастрофи, які випали на долю його покоління: війна з безперервною зміною влади, репресії проти українських митців, два Голодомори. Відтак, його зацікавлення «межовими» станами у житті людини, осмислення трагічних періодів людського існування, абсурдності життя цілком співпадає з настроями, що панували серед мислителів першої половини ХХ ст. і були свідками двох світових воєн. Зроблено висновок, що погляди письменника цілком вписуються в європейський контекст того часу, а в деяких позиціях Валер’ян Підмогильний випереджає представників філософії екзистенціалізму. Зокрема, це стосується філософії абсурду і естетичних позиції автора.The master’s thesis explored the national existentialism of the work of Ukrainian writer Valerian Pidmohylny. Positions in the prose of the writer were singled out, which were in tune with the thoughts of the representatives of existential philosophy – Soren Kierkegaard, Carl Jaspers, Albert Camus, Jean-Paul Sartre. It was discovered that the writer himself lived in an era of historical upheavals, and also personally experienced the catastrophes that befell his generation: the war with the continuous change of power, repression against Ukrainian artists, the two Holodomors. Thus, his interest in "borderline" states in human life, understanding of the tragic periods of human existence, the absurdity of life coincides with the mood prevailing among thinkers of the first half of the twentieth century. and witnessed two world wars. It was concluded that the views of the writer fit perfectly into the European context of the time, and in some positions Valerian Pidmohylny is ahead of the representatives of the philosophy of existentialism. In particular, this applies to the philosophy of the absurd and the aesthetic position of the author.