Особливостi формування мезоструктури та пiгментного комплексу листкiв ското- i фотоморфних проросткiв бобiв кiнських за дiї гiберелової кислоти та тебуконазолу
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Фізіологія та генетика
Abstract
Peculiarities of leaf mesostructure formation, synthesis of photosynthetic pigments under the impact of gibberellic acid and its antagonist tebuconazole in scoto- and photomorphic seedlings of horse beans were analyzed. It was established that gibberellins take an active part in the regulation of scoto- and photomorphogenesis. Gibberellic acid and tebuconazole (retardant) significantly affected the histogenesis in leaves of scoto- and photomorphic seedlings. Under the conditions of photomorphogenesis, leaves were formed thicker in comparison to seedlings that developed in the dark. At the same time, under the influence of tebuconazole the highest thickening of leaves was noted both in the dark and light. There was a decrease in leaf thickness in scotomorphic seedlings under gibberellin action. In the dark, the gibberellin effect caused the formation of thinner tissues complexes — chlorenchyma, abaxial and adaxial epidermis. The ratio between chlorophyll a and b in the control was 4.3, under the impact of tebuconazole — 4.5, and gibberellin — 3.7. Insofar as the content and ratio of chlorophylls a and b decreased under the action of gibberellin, and increased under the action of antigibberellic drug tebuconazole, this indicates the gibberellin influence on the formation of photosynthetic apparatus light-harvesting complexes. In scotomorphic seedlings, the process of conversion of unsaturated to saturated fatty acids (FA) was most inhibited by tebuconazole, and under the action of gibberellin the ratio was less. In photomorphic seedlings, this process was not inhibited either by exogenous gibberellin or by retardant, compared to control. Thus, light affects the processes of FA metabolism during the heterotrophic phase of development. Blocking the native gibberellin synthesis by tebuconazole in seedlings leads to a decrease in linolenic acid outflow from the cotyledons due to growth retardation and, consequently, the use of this fatty acid in chloroplastogenesis.
Проаналізовано особливості формування мезоструктури листків, синтезу фотосинтетичних пігментів за дії гіберелової кислоти та її антагоніста тебуконазолу у ското- і фотоморфних проростків бобів кінських. Встановлено, що гібереліни беруть активну участь у регуляції ското- і фотоморфогенезу. Гіберелова кислота та ретардант тебуконазол істотно впливали на гістогенез листків ското- і фотоморфних проростків. На світлі товщина листків була більшою в обох варіантах досліду порівняно з контролем. Однак за умов скотоморфогенезу під впливом гіберелової кислоти листки ставали тоншими порівняно з контролем та варіантом з інгібітором синтезу гіберелінів тебуконазолом. В темряві за дії гібереліну формувалися тонші комплекси тканин — хлоренхіми, верхнього та нижнього епідермісу. Співвідношення між хлорофілами а і b в контролі становило 4,3, за дії тебуконазолу — 4,5, а за дії гібереліну — 3,7. Оскільки вміст і співвідношення хлорофілів а і b зменшувалися під дією гібереліну та підвищувалися під дією антигіберелінового препарату тебуконазолу, це свідчить про вплив гібереліну на формування фотосинтетичного апарату. У скотоморфних проростків процес перетворення ненасичених жирних кислот (ЖК) у насичені найбільше пригнічував тебуконазол, а за дії гібереліну співвідношення було меншим. У фотоморфних проростків цей процес не пригнічувався порівняно з контролем ні екзогенним гібереліном, ні ретардантом. Отже, світло впливає на процеси метаболізму ЖК під час гетеротрофної фази розвитку. Блокування тебуконазолом синтезу нативного гібереліну в проростках призводить до зниження відтоку ліноленової кислоти з сім’ядолей внаслідок уповільнення росту та, відповідно, використання цієї жирної кислоти в процесах хлоропластогенезу.
Проаналізовано особливості формування мезоструктури листків, синтезу фотосинтетичних пігментів за дії гіберелової кислоти та її антагоніста тебуконазолу у ското- і фотоморфних проростків бобів кінських. Встановлено, що гібереліни беруть активну участь у регуляції ското- і фотоморфогенезу. Гіберелова кислота та ретардант тебуконазол істотно впливали на гістогенез листків ското- і фотоморфних проростків. На світлі товщина листків була більшою в обох варіантах досліду порівняно з контролем. Однак за умов скотоморфогенезу під впливом гіберелової кислоти листки ставали тоншими порівняно з контролем та варіантом з інгібітором синтезу гіберелінів тебуконазолом. В темряві за дії гібереліну формувалися тонші комплекси тканин — хлоренхіми, верхнього та нижнього епідермісу. Співвідношення між хлорофілами а і b в контролі становило 4,3, за дії тебуконазолу — 4,5, а за дії гібереліну — 3,7. Оскільки вміст і співвідношення хлорофілів а і b зменшувалися під дією гібереліну та підвищувалися під дією антигіберелінового препарату тебуконазолу, це свідчить про вплив гібереліну на формування фотосинтетичного апарату. У скотоморфних проростків процес перетворення ненасичених жирних кислот (ЖК) у насичені найбільше пригнічував тебуконазол, а за дії гібереліну співвідношення було меншим. У фотоморфних проростків цей процес не пригнічувався порівняно з контролем ні екзогенним гібереліном, ні ретардантом. Отже, світло впливає на процеси метаболізму ЖК під час гетеротрофної фази розвитку. Блокування тебуконазолом синтезу нативного гібереліну в проростках призводить до зниження відтоку ліноленової кислоти з сім’ядолей внаслідок уповільнення росту та, відповідно, використання цієї жирної кислоти в процесах хлоропластогенезу.
Description
Keywords
Vicia faba L., морфогенез, мезоструктура, синтез пігментів, проростання насіння, світло, гібереліни, ретарданти, morphogenesis, mesostructure, pigment biosynthesis, seed germination, gibberellins, retardants
Citation
Kuryata V. G. Peculiarities of mesostructure and pigment complex formation in leaves of scoto- and photomorphic seedlings of horse beans under the gibberellin and tebuconazole impact / В.Г. Кур'ята, Б.О. Куц // Фізіологія та генетика. Випуск 54. №1. – Київ, 2022. – С. 40-51. doi: https://doi.org/10.15407/frg2022.01.040